Рішення № 86420439, 17.12.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 17.12.2019

Справа № 320/6747/19

Провадження 2/320/3197/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Фоміна В.А.,

за участю секретаря - Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до відповідачів про позбавлення їх батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та про стягнення з відповідачів на користь фізичної чи юридичної особи, під опіку або на виховання якій буде передана дитина, аліментів у розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі є батьками малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 08.04.2019 року перебуває на обліку в службі у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області, як дитина, яка перебуває в складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням батьків від виховання дитини. Відповідно до акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки, інші родичі або законний представник відмовились забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я від 07.02.2019 та заяви матері від 07.02.2019, мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовилась забрати дитину жіночої статі ІНФОРМАЦІЯ_1 з КЗ «Обласний перинатальний центр» Запорізької обласної ради. Малолітня ОСОБА_1 , влаштована до КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко». Станом на день звернення до суду з позовом батьки не змінили свого ставлення до виховання дочки, не вжили заходів щодо повернення її в свою родину.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, але від неї надійшла заява з проханням розглядати справу за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, судова повістка повернулась з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було надано адресу відповідачів: за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 та за останнім відомим місцем проживання відповідача ОСОБА_3 . Інших відомостей щодо місця перебування чи проживання відповідачів немає.

Відповідно до ч.7ст.128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємця - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідач ОСОБА_3 викликався до суду шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті «Судова влада України».

Зі згоди представника позивача суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого 15 лютого 2019 року Мелітопольським міськрайонним відділом Державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 203 /а.с.4/.

Відповідно до акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки, інші родичі або законний представник відмовились забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров`я від 07.02.2019 року та заяви матері від 07.02.2019 року - мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовилась забрати дитину жіночої статі ІНФОРМАЦІЯ_1 з КЗ «Обласний перинатальний центр» Запорізької обласної ради /а.с.6-7/.

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 27/42 від 14.02.2019 року було дозволено службі у справах дітей Мелітопольської міської ради Запорізької області, в особі головного спеціалісті сектора профілактичної роботи ОСОБА_4 , зареєструвати народження дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.8/.

Рішенням виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області № 39/22 від 28.02.2019 року малолітня ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була влаштована до державного закладу КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» на повне державне утримання /а.с.9/.

Так, відповідно до листа № 869 від 09.08.2019 року головного лікаря КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко», за час перебування малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 20.03.2019 року по теперішній час дитину ніхто з батьків, родичів не відвідує, станом здоров`я, умовами утримання та вихованням, потребами дитини не цікавиться. Письмових, усних запитів про дитину від батьків, родичів на адресу будинку дитини « Сонечко » не надходило. Інші заінтересовані особи долею ОСОБА_1 не цікавились /а.с.10/.

Крім того, рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 31 травня 2016 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були позбавлені батьківських прав відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Згідно висновку органу опіки та піклування - Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно малолітньої доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , № 172/5 від 22 серпня 2019 року встановлено, що батьки свідомо ухиляються від виконання батьківських обов`язків по вихованню та матеріальному утриманню доньки, не забрали дитини з КЗ «Обласний перинатальний центр» Запорізької обласної ради, КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» та протягом тривалого часу не виявляють щодо неї батьківського піклування, не цікавляться її долею життям і здоров`ям тому керуючись пунктом 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування - Мелітопольська міської ради Запорізької області вважає доцільним позбавлення їх батьківських прав по відношенню до малолітньої дини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року ЄСПЛ наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Сімейним кодексом України у статті 7 визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до вимог ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і розумовий розвиток дитини, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду і лікування, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Таким чином, враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не цікавляться долею доньки, не піклуються про її розвиток, матеріально не утримують, в підготовці до самостійного життя участі не приймають, заходів щодо повернення дитини в сім`ю не вживали.

Крім того, згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності з ч.2 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Згідно зі ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно із ч.1ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Тому, з відповідачів необхідно стягнути аліменти на утримання дитини на користь державного закладу або фізичної особи, під опіку якої буде передана дитина, у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.08.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, на підставі вимог, встановлених п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача в дохід держави підлягає судовий збір за розгляд позовної вимоги немайнового та майнового характеру, всього в сумі 3842 гривні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 76-81 89, 247, 258, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 150,155,164,165,180-183 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно малолітньої доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини: доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь державного закладу або фізичної особи, під опіку або на виховання якої буде передана дитина, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.08.2019 року та досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , аліменти на утримання малолітньої дитини: доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь державного закладу або фізичної особи, під опіку або на виховання якої буде передана дитина, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.08.2019 року та досягнення дитиною повноліття.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на користь держави судовий збір в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок.

Рішення в частині стягнення місячного платежу аліментів підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Орган опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, місце знаходження за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Михайла Грушевського, буд. 5.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер за відомостями Міністерства доходів та зборів не відомий, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Мелітопольським МВ ГУМВС України в Запорізькій області від 15 січня 2011 року, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер за відомостями Міністерства доходів та зборів не відомий, паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Керченським МУГУ МВС України в АР Крим 25 грудня 2004 року, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: В.А. Фомін