Рішення № 86420435, 26.11.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.11.2019

Справа № 320/868/19

Провадження № 2/320/1517/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Прозорової Т.О.

за участю представника позивача - адвоката Яцуренко О. Ю.,

за участю представника відповідачів - адвоката Чеботар Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по виплаті аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені по виплаті аліментів.

Уточнений позов обґрунтований тим, що позивач перебувала у шлюбних відносинах з відповідачем. Від даного шлюбу у них народилися доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 13.09.2006 шлюб між сторонами було розірвано.

Рішенням суду №2-4173/2006 з відповідача були стягнути на користь позивача на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, починаючі з 20.06.2006 року до повноліття дітей. Проте, від сплати аліментів відповідач ухиляється, будь-якої іншої матеріальної допомоги на утримання дитини він не надає.

Відповідач не сплачував аліменти належним чином, у зв`язку з чим станом на 07.12.2018 року утворилася заборгованість у розмірі 31 091,69 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості боржника по аліментам.

Враховуючи, що розмір неустойки (пені) не може перевищувати 100% заборгованості боржника по аліментам, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) за період з 01.03.2018 по 31.12.2018 року суму 31 091,69 грн.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Яцуренко О. А. підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача – адвокат Чеботар Н. А. заперечувала проти задоволення позову, підтримавши відзив, згідно якого відповідач вважає твердження позивачки про те, що він не сплачував аліменти на утримання дітей не відповідає дійсності, оскільки з часу постановлення рішення, відповідач сплачував аліменти щомісячно на утримання дітей, до 13.03.2009 року. 15.05.2009 року виконавчий лист з Мелітопольського відділу державної служби було надіслано до Харківського відділу за місцем його роботи, оскільки він працював в м. Харкові. Станом на 01.05.2009 року заборгованість складала 668,40 грн..

30.05.2012 року за заявою стягувача виконавчий лист було повернуто та до 11.09.18 року позивач не зверталась до виконавчої служби про виконання рішення суду (виконавче провадження було поновлено тільки 13.09.18 року), при цьому будь-яких поважних причин не пред`явлення виконавчого листа до виконання понад 6 років позивачка у позові не зазначила, тобто це свідчить що вина відповідача у виникненні заборгованості по аліментам відсутня.

Крім того, поновивши виконавче провадження 13.09.2018 року, позивач не повідомила виконавця про те що відповідач постійно сплачував аліменти в добровільному порядку.

Також зазначає, що він (відповідач) на теперішній час мешкає разом зі своєю сім`єю, яка складається з його дружини, їхньої малолітньої доньки – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнього сина його дружини – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на території Криму. На теперішній час він не має постійного місця роботи, його доходи складають тимчасові заробітки, у нього відсутнє будь-яке нерухоме майно та майнові права, тому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні державний виконавець Гаркуша Т. О. пояснила в судовому засіданні що вона за заявою стягувача спочатку надала їй розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на підставі тих документів, які їй надала стягувач. Після чого, до неї звернувся боржник та надав усі наявні у нього квитанції про сплату аліментів, і вона повторно вже на підставі цих документів перерахувала заборгованість та надала новий розрахунок від 17.04.2019 року. Суму заборгованості боржник не оскаржував.

Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст.196 СК України, 1. У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Як встановлено у судовому засіданні, у сторін від шлюбу народилися діти – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

13.09.2006 шлюб між сторонами було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №490 (а.с.6).

Відповідно до рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької по справі №2-4173/2006 від 19.12.2006 року з відповідача були стягнути на користь позивача на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку щомісячно, починаючі з 20.06.2006 року до повноліття дітей (а.с.9-10).

Згідно розрахунку заборгованості (а.с.41-42), боржник ОСОБА_2 аліменти сплачував не в повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 31091,69 грн.

Суд критично ставиться до Розрахунку заборгованості по аліментам (а.с.7), та розрахунку заборгованості та пені (а.с.14), оскільки згідно пояснень сторін та держаного виконавця він не відповідає дійсності та складався тільки за наявності відомостей стягувача, а приймає до уваги Розрахунок заборгованості від 17.04.2019 року (а.с.41), оскільки він складений а підставі наявних у боржника доказів про сплату аліментів і сума заборгованості 31091,69 грн. сторонами не оскаржується.

Згідно з приписами ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні відповідної норми сімейного права, суд має врахувати висновки щодо застосування відповідних норм права викладених в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 25 квітня 2018 року по справі №572/1762/15-ц відступив від попередніх правових позицій щодо розрахунку пені та вказав, що пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Згідно формули обрахування пені, визначеній у постанові Верховного суду від 25 квітня 2018 року справа №572/1762/15-ц, вказано наступне.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

Р=(A1 х 1% х Q1)+(A2 х 1% х Q2)+……….(An х 1% х Qn), де:

Р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Згідно ч.2 ст.196 СК України, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Як встановлено у судовому засіданні, і ці факти не заперечувались сторонами, ОСОБА_2 в теперішній час перебуває у шлюбі з ОСОБА_8 , згідно Свідотцтва про шлюб від 20.09.2013 року (а.с.35), на його утриманні перебувають малолітні діти – ОСОБА_9 (а.с.34), ОСОБА_7 (а.с.33).

На теперішній час офіційно не працевлаштований, згідно декларації про доходи, від 27.09.2018 року (а.с.37).

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що суд може за вимогами ч.3 ст.197 СК України, звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред`явлення без поважної причини виконавчого провадження до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти, оскільки ч.3 ст.197 СК України виключена на підставі Закону № 1404-VIII від 02.06.2016.

На підставі вищевикладеного, враховуючи сімейний та матеріальний стан відповідача, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 10 000,00 грн., задовольнивши позов частково.

Керуючись ст.ст. 196, 197 СК України, ст.ст.12, 13, 211, 259, 263-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по виплаті аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , (і.п.н. НОМЕР_1 ) який зареєстрований: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (і.п.н. НОМЕР_2 ), яка мешкає: АДРЕСА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко