Рішення № 86420362, 16.10.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 16.10.2019

Справа № 334/2550/19

Провадження № 2/334/2250/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року

Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Алєйніковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до ОСОБА_1 про витрат по сплаті страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Представник ПрАТ «СК «Інгосстрах » звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 25.06.2014 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №IN88IAS128443, за яким було застраховано автомобіль Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , та який було пролонговано на термін з 25.06.2015 року по 24.06.2016 року.

18 травня 2016 року близько 18 год. 30 хв. по вул. С. Тюленіна/просп. Металургів в м. Запоріжжя відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та мотоциклом Honda VT 750C2SB, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2016 року у справі № 334/3293/16-п винним у спричиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія мотоцикла Honda VT 750C2SB, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .

Відповідно до Звіту від 23.05.2016 року № 17367-114126, розмір заподіяної шкоди власнику застрахованого автомобіля Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , склав 10 286,09 грн. Сума страхового відшкодування до виплати згідно з умовами Договору на підставі Страхового акту від 23.06.2016 р. № Э.ENSTAX/3-10322596 складає 10286,09 грн. Зазначене страхове відшкодування виплачено в повному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням.

Позивач вважає, що свої зобов`язання за договором майнового страхування, як страховик, він виконав у повному обсязі, виплативши страхувальнику суму страхового відшкодування і з цього моменту та в межах фактичних затрат, тобто в межах виплаченої суми страхового відшкодування має право вимоги до відповідальної особи, якою є відповідач. Таким чином, вказує, що йому заподіяно шкоду в розмірі 10286,09 грн.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь виплачене страхове відшкодування у сумі 10286,09 грн. та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позові просив розглядати справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву щодо слухання справи за його відсутності, щодо задоволення позову заперечує.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Ст. 77 ЦПК України передбачує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №IN88IAS128443 від 25.06.2014 року встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що 18 травня 2016 року близько 18 год. 30 хв. по вул. С. Тюленіна біля будинку № 21 в м. Запоріжжя відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та мотоциклом Honda VT 750C2SB, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.07.2016 року у справі №334/3293/16-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

На час розгляду справи постанова в адміністративній справі відповідачем не оскаржена, відповідно до ст. 82 ЦПК України обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача встановлена та нічим не спростована.

В результаті ДТП автомобіль Toyota Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , отримав ряд механічних пошкоджень.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» , здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

19.05.2016 року ОСОБА_2 звернулась з заявою до ПАТ «СК «Інгосстрах» щодо виплати страхового відшкодування № 17367-114126.

Згідно Звіту про проведення незалежної оцінки вартості відновлюваного ремонту колісного транспортного засобу № 17367-114126 від 23.05.2016 року, складеного ФОП ОСОБА_3 , розмір заподіяної шкоди склав 10286,09 грн., що, водночас, підтверджується рахунком-фактурою № ГЛ-000024 від 23.05.2016 року та актом №ГЛ-000015 здачі-прийняття робіт від 23.06.2019 року..

За фактом вчинення зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди було складено страховий акт від 23.06.2016 року за № Э.ENSTAX/3-10322596, відповідно до якого сума страхового відшкодування до виплати згідно з умовами Договору добровільного страхування наземного транспорту № IN88IAS128443 від 24.06.2014 складає 10286,09 грн.

Страхове відшкодування виплачено страхувальнику у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 2390 від 23.06.2016.

Згідно ст.22 ЦК України, особа, якій спричинено збитки внаслідок порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пп. г, п.38.1.1. ст. 38 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану га обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху. Регрес - це право особи, яка виконувала зобов`язання іншої особи, пред`являти до останньої зворотну вимогу про відшкодування витрат.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 25.12.2013 року у справі № 6-112цс13, у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виплатив страхове відшкодування та на підставі ст. 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування» отримав право вимоги (регресу)до особи, відповідальної за збитки.

Відповідачем, в свою чергу, доказів про відшкодування збитків позивачу, не надано. Крім того, суд критично ставиться до посилання відповідача на відсутність у нього відповідальності з відшкодування завданих позивачу проведенням страхової виплати витрат.

Оцінюючи докази в сукупності, суд дійшов до висновку, що позивач обґрунтовано звернувся до суду із позовом за захистом його порушеного права, та задовольняє позов в повному обсязі.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру в сумі 1921 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають відшкодуванню при повному задоволенню позовних вимог по оплаті судового збору.

Керуючись ст. 3, 11, 15, 16, 22, 1166, 1188,1191 ЦК України, ст. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування» ст.12,13,76,81,141,258,259,263,265,279,353,355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (п/р № НОМЕР_4 в ПАТ КБ«ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 33248430) суми відшкодованих витрат, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування в розмірі 10286 (десять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 09 коп.

Стягнути з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (п/р № НОМЕР_4 в ПАТ КБ«ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 33248430) суму сплаченого судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Гнатюк