Рішення № 86418356, 18.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2019 року № 640/17739/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до Головного територіального управління юстиції у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Головного територіального управління юстиції в місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу ВП № 53400358.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що державний виконавець вийшов за межі виконання рішення по виконавчому листу №361/5163/16-а, виданого 07 лютого 2017 року, оскільки в межах резолютивної частини рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2016 року по справі №361/5163/16-а Головне управління здійснило всі належні дії щодо повного виконання рішення суду. Наголошує, що обставина, на яку посилається державний виконавець у постанові про накладення штрафу від 06 вересня 2019 року у ВП №53400358, а саме зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 86 % до 80 % не є підставою для накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду на 17.10.2019 року. Запропоновано відповідачу подати до суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача. Зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у м.Києві, у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали, надати суду належним чином завірені матеріали виконавчого провадження №53400358.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що виконавчим листом №361/5163/16-а, виданим Броварським міськрайонним судом Київської області 07 лютого 2017 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виконати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 07 квітня 2013 року у розмірі, обчисленому з урахуванням довідки про грошове забезпечення від 15 лютого 2016 року №ФК79380, виданої Київським обласним військовим комісаріатом.

При цьому, у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 04 січня 2018 року №107/09-02 йдеться про виконання іншого рішення суду, а саме постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у справі №361/950/17, яке не стосується виконання рішення, що покладено в основу виконавчого листа №361/5163/16-а від 07 лютого 2017 року. Тобто, постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у справі №361/950/17 стосується іншого періоду нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , а саме з 01 березня 2016 року, в той час як постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а зобов`язано здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 07 квітня 2013 року.

В судовому засіданні 17.10.2019 року суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Обставини, встановлені судом.

06 вересня 2019 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві в межах виконавчого провадження №53400358 прийнято постанову про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у розмірі 10200,00 грн за невиконання без поважних причин рішення суду.

Вказана постанова мотивована тим, що Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області неправомірно зменшено розмір пенсії ОСОБА_1 з 86 % до 80 %, що свідчить про невиконання висновків судового рішення - постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року по справі №361/9648/13-а.

Вважаючи вказану постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 18 названого Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до частини 2 статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З викладених норм вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

З наявних матеріалів виконавчого провадження вбачається, що заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа №361/5163/16-а, виданого 07 лютого 2017 року Броварським міськрайонним судом Київської області про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 07 квітня 2013 року у розмірі, обчисленому з урахуванням довідки про грошове забезпечення №ФК79380 від 15 лютого 2016 року, виданої Київським міським військовим комісаріатом, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 14 лютого 2017 року №53400358.

Пунктом 2 даної постанови визначено, що боржнику (Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області) необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Резолютивною частиною рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області після отримання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсій, провести з 7 квітня 2013 року перерахунок розміру пенсії та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням посадового окладу згідно наказу Міністра оборони України 28 липня 2008 року №377.

Так, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 01 березня 2017 року №1212/09 на постанову про відкриття виконавчого провадження повідомило, що ОСОБА_1 у грудні 2016 року проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Сума перерахунку становить 8835,49 грн, що була включена у відомість на грудень 2016 року, а з 01 січня 2017 року пенсія виплачується з урахуванням довідки про грошове забезпечення №ФК 79380 від 15 лютого 2016 року, виданої Київським міським військовим комісаріатом.

У зв`язку з отриманням вказаної заяви на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надіслано виклик державного виконавця від 04 квітня 2017 року №53400358/2, яким зобов`язано керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з`явитись до виконавця 19 квітня 2017 року щодо надання підтверджуючих документів про виконання рішення суду та пояснення за фактом невиконання виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою виконання; надати інформацію з посиланням на норми Закону, на підставі чого ОСОБА_1 зменшено розмір пенсії з 5347,05 грн на 4974,00 грн.

У листі від 19 квітня 2017 року №1248/03 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило, що перерахунок пенсії проведено з урахуванням норм чинного законодавства, а саме частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що діяли на дату прийняття судового рішення, якою передбачалось, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення. При цьому, розмір пенсії 5347,05 грн є невірним і пояснюється помилкою в електронній базі одержувачів пенсії в частині визначення максимального розміру пенсії. Водночас, розмір пенсії до перерахунку за постановою суду складав 4729,52 грн, а після перерахунку - 4974,00 грн, тобто після перерахунку відбулось збільшення пенсії.

Водночас, в ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем встановлено, що постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у справі №361/950/17 визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо невиконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області виконати постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 07 квітня 2013 року у розмірі, обчисленому з урахуванням довідки про грошове забезпечення №ФК79380 від 15 лютого 2016 року, виданої Київським обласним військовим комісаріатом.

Вказаною постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у справі №361/950/17 встановлено, що на виконання постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а Київський обласний військкомат направив довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії від 15 лютого 2016 року №ФК79380 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Київський області на підставі зазначеної довідки здійснило перерахунок розміру пенсії позивача за період з 07 квітня 2013 року по 01 березня 2016 року, де визначено пенсію до виплати щомісяця в сумі 5347,05 грн, а з 01 березня 2016 року - 4759,52 грн крім того, з матеріалів пенсійної справи встановлено, що згідно розрахунку доплати ОСОБА_1 за рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року з період з 07 квітня 2013 року по 01 березня 2016 року сума доплати по перерахунку згідно довідки від 15 лютого 2016 року №ФК79380 становить 18 938, 90 грн., тобто встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Київський області на виконання вимог постанови Броварського міськрайонного суду від 05 липня 2015 року здійснює перерахунок пенсії, однак всупереч вказаній постанові не виплачує пенсію у встановленому розмірі.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 04 січня 2018 року №107/09-02 повідомило державному виконавцю, що сума доплати по перерахунку пенсії відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року по справі №361/950/17 за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2017 року становить 8207,10 грн та була виплачена в грудні разом з пенсією. З 01 січня 2018 року пенсія ОСОБА_1 виплачується згідно вказаних судових рішень.

У зв`язку з отриманням вказаного листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області державним виконавцем 16 січня 2018 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження, у якій вказано, що з 01 січня 2018 року пенсія ОСОБА_1 виплачується, виходячи з 86 % грошового забезпечення, визначеного на підставі довідки Київського обласного військового комісаріату №ФК 79380 від 15 лютого 2016 року, тобто рішення суду фактично повно виконано.

При цьому, в подальшому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі №361/673/18 визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 16 січня 2018 року у виконавчому провадженні №53400358, оскільки в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 04 січня 2018 року №107/09-02 йдеться про виконання іншого рішення суду, а саме постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у справі №361/950/17, яке не стосується виконання рішення, що покладено в основу виконавчого листа №361/5163/16-а від 07 лютого 2017 року. Суд наголошує, що постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року у справі №361/950/17 стосується іншого періоду нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , а саме з 01 березня 2016 року.

Натомість, постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а зобов`язано здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії з 07 квітня 2013 року.

Тобто суд, при вирішенні справи №361/673/18 прийшов до висновку, що постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року у справі №361/9648/13-а, на підставі якої Броварським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист №361/5163/16-а від 07 лютого 2017 року, на момент винесення спірної постанови про закінчення виконавчого провадження не була виконана.

Відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі №361/673/18 державним виконавцем 25 вересня 2018 року прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження №53400358, яка позивачем не оскаржувалась.

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 23 листопада 2018 року №17853 надало державному виконавцю пояснення, відповідно до якого рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2015 року по справі №361/5163/16 було виконано Головним управлінням в повному обсязі, адже сума доплати за перерахунком ОСОБА_1 була нарахована разом з пенсією у січні 2017 року відповідно до документів.

Водночас, заявою від 30 листопада 2018 року ОСОБА_1 повідомив державному виконавцю, що з вищенаведеним повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області не згоден, оскільки основний розмір пенсії перерахований 80 % грошового забезпечення замість 86 %.

Оскільки, постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2017 року в справі №361/950/17 визнано протиправними та скасовано розрахунки Головного управління, щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 80% грошового забезпечення та зобов`язано Головне управління поновити з 01 березня 2016 року нарахування і виплату пенсії виходячи з 86% грошового забезпечення, а не з 80 %, як це було здійснено позивачем, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області не надано доказів виконання виконавчого документа, на примусове виконання якого відкрито виконавче провадження №53400358.

Відтак, суд зазначає, що застосування такого заходу реагування як накладання штрафу на боржника є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Також суд повідомляє, що матеріали даної адміністративної справи не містять жодних доказів того, що позивач звертався до суду із заявами про роз`яснення рішення суду та встановлення способу його виконання, що могло б свідчити про вжиття заходів стосовно виконання рішення суду та можливу наявність поважних причин його невиконання.

З урахуванням того, що позивачем не надано доказів наявності поважних причин щодо невиконання у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, зважаючи, що факт невиконання судового рішення №361/5163/16-а підтверджується встановленою в судовому порядку неправомірністю постанови про закінчення виконавчого провадження, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених вимог та відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Разом з цим, застосування такого заходу реагування як накладання штрафу на боржника є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Крім того, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, аналізуючи рішення суб`єкта владних повноважень в розрізі положень ст.2 КАС України дійшов до висновку, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах та у спосіб визначений законодавством, а також з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, здійснені позивачем відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області відмовити.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною шостою статті 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до частини першої статті 272 КАС України, судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне найменування сторін:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (04070, м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548)

Відповідач: Головне територіальне управління юстиції у м.Києві (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 32, код ЄДРПОУ 34691374)

Суддя В.І. Келеберда