Рішення № 86418157, 18.12.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року Чернігів Справа № 620/3459/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Федорок К.М.,

за участю представника позивача Юрченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання неправомірною та скасування постанови старшого державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 12.11.2019 у виконавчому провадженні № 58434075 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, оскільки рішення суду виконано ним добровільно в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Вказує, що сума боргу була нарахована, але не виплачується у зв`язку з тим, що згідно Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016, суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки боржником рішення суду в повному обсязі не виконано, у зв`язку з чим 12.11.2019 було винесено постанову про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду у розмірі 10200,00 грн. Вказує, що постанова Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а тому вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Третьою особою пояснення щодо позову або відзиву подано не було.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 18.12.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, було замінено неналежного відповідача Головне територіального управління юстиції у Чернігівській області на належного – Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

В судове засідання представник відповідача та третя особа не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, що згідно вимог частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

20.02.2019 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Бабенко Віталієм Миколайовичем на підставі виконавчого листа № 825/1984/18, виданого 07.02.2019 Чернігівським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України провести з 17.12.2017 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, зарахувавши до пільгового стажу роботи періоди роботи за Списком № 1, зазначені в трудовій книжці ОСОБА_1 , які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: з 05.01.1987 по 09.04.1987 - робота на шахті ім. XXI з`їзду КПРС в/о «Допропільвугілля» учнем електрослюсаря підземним та гірним майстром підземним з повним робочим днем у шахті; з 29.01.1990 по 21.08.1992 та з 03.09.1992 по 06.04.2000 - робота в шахті ім. Є.Т. Абакумова в/о «Донбасвугілля» електрослюсарем підземним та гірноробочим підземним з повним робочим днем в шахті; з 21.04.2000 по 09.01.2004 - робота в шахті ім. О.Ф. Засядька підземним гірноробочим з повним робочим днем в шахті; з 20.05.2010 по 17.11.2014 - робота у Відокремленому підрозділі «Шахта ім. Є.Т. Абакумова ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» майстром гірним підземним з повним робочим днем в шахті, з врахуванням вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» відкрито виконавче провадження № 58434075.

В ході здійснення вказаного виконавчого провадження Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України листом від 28.02.2019 № 6126/14 повідомило відповідача про те, що поточна пенсія ОСОБА_1 виплачується з січня 2019 року, сума боргу за період з 17.12.2017 по 31.12.2018 становить 83468,94 грн. нарахована, але не виплачується у зв`язку з відсутністю фінансування. Вказало, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Також повідомлено, що виплата за судовим рішенням передбачена окремим порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України, який ще не прийнятий, та кошти на виплату управління не має, виплата коштів не проведена.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у виконавчому провадженні ВП № 58434075, відкритому на підставі виконавчого листа № 825/1984/18, виданого 07.02.2019 Чернігівським окружним адміністративним судом, замінено боржника Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Зважаючи на повторне невиконання рішення суду без поважних причин, а саме не проведення виплати пенсії стягувачу з 17.12.2017 по 31.12.2018, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Бабенко Віталієм Миколайовичем 12.11.2019 було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в розмірі 10200,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Так, як було зазначено у листі Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 28.02.2019 № 6126/14, надісланому відповідачу, сума боргу за рішенням суду за період з 17.12.2017 по 31.12.2018 в розмірі 83468,94 грн. нарахована, але не виплачується. Виплата відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, повинна бути передбачена окремим порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України, який ще не прийнятий.

Проте, суд вважає таке доводи боржника необґрунтованими у зв`язку з тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не повідомило державного виконавця ані про строки повного виконання судового рішення, ані про вчинення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення, ані про існування будь-яких інших поважних причин, що унеможливлюють своєчасне та повне виконання судового рішення.

Крім того, суд критично оцінює посилання боржника на постанову Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 і твердження про те, що заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 17.12.2017 по 31.12.2018 в розмірі 83468,94 грн. нарахована, але не виплачена у зв`язку з відсутністю окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, враховуючи таке.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі – Порядок № 365).

Згідно пункту 1 Порядку № 365 цей Порядок визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дійсно, пункт 15 Порядку № 365 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 335 від 25.04.2018) передбачає, що орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Проте, зі змісту пунктів 10, 14 Порядку № 365 слідує, що вказане положення пункту 15 регулює відшкодування сум соціальних виплат, які не виплачені за минулий період на підставі рішення комісій, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 про (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

У той же час, рішення про зобов`язання Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України (правонаступник – ГУПФУ в Чернігівській області) провести з 17.12.2017 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 прийнято Чернігівським окружним адміністративним судом 26.07.2018 у справі № 825/1984/18.

За наведених обставин, Порядок №365 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету визначає Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 (далі - Порядок № 649).

Пунктом 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України, установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Згідно пунктів 5, 6, 8, 10 Порядку № 649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія). Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови. У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання. Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Тобто, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється органами Пенсійного фонду України за правилами Порядку № 649.

Таким чином, суд зазначає, що позивач мав провести розрахунок суми виплати відповідно до рішення суду, направити відповідний пакет документів до Пенсійного фонду України, де уповноважена комісія, після перевірки обґрунтованості розрахованої суми, прийняла б одне з рішень.

Суд зазначає, що тільки після розгляду поданих боржником (територіальним пенсійним органом) зазначених документів відповідна комісія Пенсійного фонду України може прийняти рішення про наявність або відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

Так, матеріали справи не містять відомостей та належних доказів на вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області дій, передбачених пунктом 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Такі докази не були надані позивачем в межах виконавчого провадження № 58434075.

У контексті наведеного, суд вважає за необхідне підкреслити, що відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За таких обставин, відповідачем було правомірно винесено постанову від 12.11.2019 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області штрафу в розмірі 10200 грн. у виконавчому провадженні № 58434075, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34924518), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання неправомірною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 18.12.2019.

Суддя Н.М. Баргаміна