Рішення № 86418080, 17.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року справа № 580/2875/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Баклаженко Н.В.,

позивача – ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача – Нечистенка Є.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чигиринського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовною заявою до Чигиринського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі – відповідач), в якій з урахуванням заяви про уточнення позову від 17.10.2019 просить визнати незаконною та скасувати постанову Чигиринського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 27.09.2018 ВП №4099756 про накладення штрафу в сумі 77538 грн. 57 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що статтю 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено частиною 14 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 №2275-VIII, який набрав законної сили 28.08.2018. Разом з тим, на думку позивача, згідно статті 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, відтак оскільки заборгованість позивача щодо сплати аліментів утворилась з 28.05.2007 по 31.08.2018, а відповідальність у формі штрафу за таку несплату введена лише з 28.08.2018, тому оскаржувана постанова є протиправною. Також зазначено, що у позивача у 2015 році від іншого шлюбу народилась донька, тому він зобов`язаний також її утримувати, що свідчить про відсутність фінансової можливості своєчасно сплачувати аліменти.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що у зв`язку з несплатою позивачем аліментів за період з 28.05.2007 по 31.08.2018 у нього утворилась заборгованість в сумі 155077 грн. 14коп., тому до нього оскаржуваною постановою правомірно застосовано штраф у розмірі 50% від вказаної суми заборгованості, що складає 77538 грн. 57 коп., у зв`язку з чим вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Третя особа в судове засідання не прибула, однак до суду надала письмовий відзив на позов, у якому зазначила, що через несплату позивачем аліментів у нього утворилась заборгованість, тому до нього правомірно оскаржуваною постановою застосовано штраф у розмірі 50% від суми заборгованості. Також третя особа зазначила, що починаючи з 28.08.2018 державний виконавець має повноваження накладати штрафи з розрахунку суми заборгованості за весь період часу, починаючи з дня пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Чигиринського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 21.06.2007 відкрито виконавче провадження ВП №4099756 з виконання виконавчого листа від 19.06.2007 №2-259/2007, виданого Чигиринським районним судом Черкаської області, про стягнення з позивача аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше встановленого мінімального розміру аліментів, щомісячно, починаючи з 28.05.2007 до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

У подальшому постановою Чигиринського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 27.09.2018 ВП №4099756 до позивача за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, накладено штраф у розмірі 50% від суми заборгованості в розмірі 155077 грн. 14 коп. (за період з 28.05.2007 по 31.08.2018), що складає 77538 грн. 57 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений статтею 71 Закону.

Відповідно до частини 3 вказаної статті визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

У подальшому, 28.08.2018 набрав чинності Закон України від 03.07.2018 №2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».

Вищевказаним Законом стаття 71 Закону була доповнена частиною 14 наступного змісту:

«За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу».

У той же час, до 28.08.2018 стаття 71 Закону України «Про виконавче провадження» за несплату аліментів не передбачала такого виду відповідальності, як накладення штрафу у відсотковому розмірі від суми заборгованості у залежності від розміру заборгованості, яка перевищує суму відповідних платежів за рік, два та три роки.

Таким чином, новий нормативно-правовий акт (Закон №2475-VIII) змінює закріплені у попередніх нормах (ст. 71 Закону №1404-VIII в редакції до 28.08.2018) правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти не однаково визначають зміст прав та обов`язків суб`єктів відносин).

Суд звертає увагу, що статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Принцип незворотності дії в часі поширюється на всі закони та інші нормативно-правові акти. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, відповідно до п. 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку із наявністю у боржника - позивача заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки (за період з 28.05.2007 по 31.08.2018), державним виконавцем винесено оскаржувану постанову від 27.09.2018 ВП №4099756 про накладення штрафу у розмірі 77538 грн. 57 коп.

Однак, суд наголошує, що оскільки заборгованість позивача щодо сплати аліментів стягувачу утворилась за період з 28.05.2007 по 30.08.2018 та становила 155077 грн. 14 коп., а відповідальність у формі штрафу за таку несплату, яка передбачена абзацом 2 частини 14 статті 71 Закону №1404-VIII, введена лише з 28 серпня 2018 року, тому з урахуванням ст. 58 Конституції України, на позивача не може бути накладено штраф з розрахунку суми заборгованості за період до моменту набрання чинності абзацом 2 частини 14 статті 71 Закону №1404-VIII. Вказане виключає можливість для застосування даної норми під час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови.

Згідно п. 49 рішення Європейського суду з прав людини від 26.04.1979 у справі «Санді Таймс» проти Сполученого Королівства право має бути в адекватній мірі доступним: особи повинні мати відповідну обставинам можливість орієнтуватися у тому, які правові норми застосовуються у даному випадку. Норма не може вважатися “законом”, доки вона не сформульована з достатнім ступенем точності, що дозволяє особі узгоджувати з нею свою поведінку: особи повинні мати можливість передбачити у розумному відносно обставин ступені наслідки, які може потягнути певне діяння”.

Отже, у межах спірних правовідносин позивач не мав можливості передбачити наслідки несплати ним аліментів, що потягне за собою накладення спірного штрафу, оскільки станом на час утворення заборгованості законодавством не передбачалось накладення штрафу у певному розмірі.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними в ухвалах Верховного Суду від 22 липня 2019 року (справа №620/655/19) та від 01 серпня 2019 року (справа 440/1253/19) про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на те, що оскільки заборгованість позивача щодо сплати аліментів утворилась з 2007 року, а відповідальність у формі штрафу за таку несплату, яка передбачена абз. 3 ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» введена лише з 28 серпня 2018 року, то з урахуванням ст. 58 Конституції України на позивача не може бути накладено штраф з розрахунку всієї суми заборгованості по аліментах з 2007 року до 28 серпня 2018 року.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку визнати протиправною та скасувати постанову Чигиринського районного відділу державного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 27.09.2018 ВП №4099756 про накладення штрафу в сумі 77538 грн. 57 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 287, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Чигиринського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 27.09.2018 ВП №4099756 про накладення штрафу в сумі 77538 грн. 57 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чигиринського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя В.А. Гайдаш