Рішення № 86418000, 13.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2900/19

РІШЕННЯ

іменем України

13 грудня 2019 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області, головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Думарецького Олександра Васильовича про визнання протиправними та скасування постанови, наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідачів, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 4 по справі про адміністративне правопорушення, винесену 07 лютого 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області Думарецьким Олександром Васильовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП України у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області № 11-п від 05 лютого 2019 року про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з АДРЕСА_2 з легких АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ” від 18.10.2018 року за № ХМ061182911191;

- зобов`язати Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області відновити реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з облаштуванням АДРЕСА_5 з легких АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ” від 18.10.2018 року за № ХМ061182911191 у Реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що після отримання містобудівних умов за №146 для проектування об`єкту будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під перукарню з облаштуванням тамбуру з легких металевих конструкцій в м.Хмельницькому" та розроблення проекту реконструкції, подала до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Повідомлення про початок будівельних робіт від 26.09.2018 року, яке отримано відповідачем 01.10.2018 року, зареєстровано в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів за №ХМ061182911191.

31.05.2019 року позивач подала Декларацію про готовність об`єкту до експлуатації, яка 13.06.2019 повернута відповідачем на доопрацювання, у зв`язку із скасуванням реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт за №ХМ061182911191. Підставою для видання наказу про скасування реєстрації повідомлення стала службова записка головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ, складена за результатами проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених в повідомленні про початок виконання будівельних робіт. За результатами проведення перевірки прийнято постанову №4, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудування у вигляді штрафу.

Позивач не погоджується із прийнятою за результатами перевірки постановою та наказом про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 24.09.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

Ухвалою суду від 02.10.2019 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.11.2019 року закрито підготовче провадження у даній справі, та призначено її до судового розгляду.

Відповідач правом на подання відзиву відповідно норм Кодексу адміністративного судочинства України не скористалась та відзив на позов не подав.

Згідно із частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Суд, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, дійшов висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.06.2018 наказом управління архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради №146 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під перукарню з облаштуванням тамбуру з легких металоконструкцій в м.Хмельницький" замовнику ОСОБА_1 .

Листом від 14.09.2018 року №1022-2879/18 відповідач відмовив позивачу у внесенні інформації про початок будівельних робіт до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, у зв`язку із поданням до повідомлення недостовірних даних.

26.09.2018 року позивач подала електронне повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)", яке 01.10.2018 отримано відповідачем. Зазначене повідомлення зареєстровано в Реєстрі за №ХМ061182911191.

17.01.2019 року начальником Управління ДАБІ у Хмельницькій області видано направлення для проведення позапланової перевірки на об`єкті по вул АДРЕСА_6 , щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.

В ході проведення перевірки встановлено, що загальну площу приміщення збільшено, внаслідок чого змінено геометричні розміри у плані без права власності або користування земельною ділянкою; не створено безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; замовником в повідомленні про початок виконання будівельних робіт вказано недостовірні дані.

За результатами проведеної перевірки 30.01.2019 року складено акт №30, внесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, а також складено протокол про адміністративне правопорушення.

Наказом начальника управління №11-п від 05.02.2019, на підставі інформації викладеній у службовій записці головного інспектора інспекційного відділу Управління ДАБІ Думарецького О.В. від 01.02.2019, складеній за результатами здійснення перевірки, скасовано реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з облаштуванням АДРЕСА_5 з легких АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ” від 18.10.2018 року за № ХМ061182911191.

Постановою про адміністративне правопорушення №4 від 07.02.2019 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено штраф в розмірі 10 200,00 грн.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26.02.2019 по справі №686/1855/19 скасовано постанову №133 від 17 серпня 2018 року Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10200 грн.

Позивач не погоджується з прийнятим наказом та постановою, тому звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 частини 1 статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України

Частинами 1, 2 статті 36 Закону №3038-VI встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Порядок виконання будівельних робіт затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 “Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт” (далі - Порядок №466).

Положеннями пункту 2 Порядку №466 передбачено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. Реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр).

Таким чином право замовника на виконання будівельних робіт виникає після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 5 Порядку №466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що у зв`язку із поданням у повідомленні про початок будівельних робіт недостовірних даних таке повідомлення повернуто позивачу, про що повідомлено листом від 14.09.2018 року за №1022-2879/18. Позивачем 26.09.2018 подано в електронній формі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/ про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). 01.10.2018 зазначене повідомлення отримано відповідачем та в подальшому зареєстровано в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів за №ХМ061182911191.

Зазначене свідчить про те, що позивач набула права на виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону №3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Частиною 3 статті 41 Закону №3038-VI встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Виключний перелік підстав здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) встановлено частиною 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V). Зокрема підставою для здійснення позапланових заходів є виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу.

Частиною 3 статті 6 Закон № 877-V встановлено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

За змістом положень статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 11 статті 4 Закону № 877-V встановлено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до пунктів 7, 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що спірна постанова від 07.02.2019 № 4 прийнята відповідачем на підставі акту перевірки від 30.01.2019 № 30, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.01.2019.

Відповідно до направлення про проведення позапланового заходу від 17.01.2019 №30, позапланова перевірка позивача призначена у період з 17.01.2019 по 30.01.2019.

Відповідачем, в ході судового розгляду справи, не надано доказів на підтвердження отримання позивачем направлення на проведення перевірки. В результаті неповідомлення позивача про проведення перевірки, останній був позбавлений права надати відповідачу відповідні заперечення, зауваження чи пояснення, а також додаткові документи.

В ході проведення позапланової перевірки позивача встановлено, що загальну площу приміщення збільшено, внаслідок чого змінено геометричні розміри у плані без права власності або користування земельною ділянкою; не створено безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; замовником в повідомленні про початок виконання будівельних робіт вказано недостовірні дані. Згідно службової записки головного інспектора від 01.02.2019 під час проведення перевірки встановлено, що замовником будівництва до повідомлення про початок виконання будівельних робіт внесено недостовірні дані, а саме: у п. "земельна ділянка використовується для будівництва" вказано "не потребує", однак загальна площа приміщення після проведення реконструкції збільшується внаслідок чого змінено геометричні розміри у плані без права власності або користування земельною ділянкою.

Зазначене свідчить, що внаслідок позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, органом державного архітектурно-будівельного контролю було встановлено обставини, які, на його переконання, свідчать про недостовірність наведених позивачем у декларації про початок будівельних робіт даних в частині збільшення загальної площі приміщення або користування земельною ділянкою.

За визначенням Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією (пункт 8 частини першої статті 1).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 цього Закону, містобудівні умови та обмеження є однією із основних складових вихідних даних, і відповідно до статті 31 цього Закону повинні враховуватись при розробленні проектної документації на будівництво.

04 червня 2018 року Хмельницькою міською радою було затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, а саме реконструкції квартири АДРЕСА_1 під перукарню з облаштуванням тамбуру з легких металевих конструкцій. П.3 Загальних даних, було визначено, що відповідно до ч.4 ст.34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” реконструкція об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Пунктом 3.2 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації визначено, що до будівництва належать наступні види робіт: нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Пунктом 3.21 визначено, що реконструкція перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Відповідно до частини 4 статті 34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Пунктом 2 Порядку №466 визначено, що будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту. Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Відповідно до пункту 7 Порядку №466 реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Таким чином, діючим законодавством передбачено право здійснення реконструкції об`єктів будівництва за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, за умови залишення без змін елементів несучих і огороджувальних конструкцій та зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 року по справі №818/119/16.

В ході проведення експертного дослідження реконструйованої під перукарню з облаштуванням тамбуру будівлі по вул. Кам`янецькій, 22 встановлено, що для входу в перукарню облаштовано тамбур з легких конструкцій , а саме: з металевих колон, металевих балок та швелерів, залізобетонної плити.

Відповідно до висновку експерта №01/19 від 18 січня 2019 року тамбур з легких конструкцій, який облаштований до реконструйованої під перукарню квартири АДРЕСА_6 не є капітальною будівлею, тому, що являє собою нависну конструкцію без фундаментів. Дане облаштування тамбуру з легких конструкцій до реконструйованої під перукарню квартири згідно постанови КМ України №406 від 7 червня 2017 року відноситься до переліку робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання повідомлення про початок будівництва, а відповідно до ч.4 ст.34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” не потребує відведення земельної ділянки, так як відсутні зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментальної основи житлового будинку. До приміщення перукарні не має можливості облаштувати пандус для потреб людей з обмеженими можливостями, так як тамбур є нависною конструкцією без фундаментів. На першому поверсі даного житлового будинку наявна перукарня, якою можуть безперешкодно користуватися маломобільні групи населення, в тому числі і особи з інвалідністю.

Зазначеним висновком підтверджується, що проведення робіт по реконструкції будівлі по вул. Кам`янецькій 22 з облаштування тамбуру із легких конструкцій здійснено без влаштування фундаменту, тобто без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментальної основи житлового будинку.

Доказів на підтвердження того що в ході проведення реконструкції змінилися геометричні розміри фундаменту основної будівлі відповідачем до суду не надано.

Таким чином, для проведення реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_6 оформлення земельної ділянки не вимагається, оскільки, як було зазначено вище, реконструкція проведена без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі, а облаштування тамбуру здійснено без облаштування фундаменту.

Стаття 39-1 Закону України № 3038-VI визначає, порядок та підстави внесення змін до повідомлення або декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Частиною 1 статті 39-1 Закону України № 3038-VI у встановлено, зокрема, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України № 3038-V у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно до абзацу 6 пункту 15 Порядку №466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт може бути скасована лише за умови, якщо буде встановлено наявність у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. При цьому, недостовірність даних може проявитись у тому, що інформація, яка зазначена в декларації, не відповідала дійсності на час подання такої, а також у разі наявності розбіжностей між зазначеними в ній даними. Водночас, передумовою такого скасування є виявлення у об`єкта будівництва ознак того, що він будується самочинно.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, об`єктивна сторона правопорушення, яке є підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, передбачає вчинення замовником будівництва такої неправомірної дії як наведення у такому повідомленні недостовірних даних, яке може бути виражене в тому, що інформація, яка зазначена в повідомленні, не відповідала дійсності на час подання такої, або зазначені у повідомленні дані містили розбіжності. При цьому, вказані недостовірні дані чи розбіжності мають обов`язково давати підстави для висновків, що об`єкт будівництва самочинно збудований.

Наслідки у вигляді скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі зазначення у повідомленні недостовірних відомостей, які дають підстави вважати об`єкт самочинно збудованим. Відтак, за умови встановлення достовірності відомостей, зазначених замовником у повідомленні, чи відсутності підстав вважати об`єкт будівництва самочинно збудованим, або ж відсутності зв`язку між вказаними у такому повідомленні недостовірними даними із обставинами, які свідчать про самочинність відповідного будівництва, скасування реєстрації відповідного повідомлення не допускається.

Отже наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, 26.06.2018 у справі №826/20445/16, від 06.11.2019 року у справі №818/119/16.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтвердили внесення позивачем недостовірних даних у повідомлення про початок виконання будівельних робіт, які свідчать про самочинність будівництва та були б належними підставами для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Крім того суд зазначає, що в матеріалах справи наявний лист Управління від 14.09.2018 про повернення позивачу повідомлення про початок будівельних робіт, у зв`язку із зазначенням у повідомленні недостовірних даних. Доказів того, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке направлене позивачем 26.09.2018 та отримано відповідачем 01.10.21018, було зареєстрована з будь-яким зауваженням або поверталась позивачу, матеріали справи не містять. При цьому під час прийняття та реєстрації зазначеного повідомлення відповідачем залишено поза увагою допущені позивачем описки щодо зазначення в окремих графах повідомлення невірного по батькові заявника.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вказані позивачем у повідомленні про початок виконання будівельних робіт дані відносно містобудівних умов та обмежень та документів на забудову земельної ділянки відповідають дійсності на час її подання і не можуть свідчити про те, що даний об`єкт є самочинним будівництвом, а відтак наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області № 11-п від 05 лютого 2019 року про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з АДРЕСА_2 з легких АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ” від 18.10.2018 року за № ХМ061182911191 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області № 11-п від 05 лютого 2019 року про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт визнано судом протиправним, позовні вимоги в частині зобов`язання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області відновити реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з облаштуванням АДРЕСА_5 з легких АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ” від 18.10.2018 року за № ХМ061182911191 у Реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову видачі, скасування та анулювання зазначених документів є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною восьмою статті 36 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, а відтак відсутні і передумови для настання адміністративної відповідальності, а тому постанова №4 від 07.01.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач у ході розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог статті 139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1537,00 грн., (одна тисяча п`ятсот тридцять сім) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 4 по справі про адміністративне правопорушення від 04 лютого 2019 року винесену Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП України та накладення штрафу в розмірі 10 200 гривень.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області № 11-п від 05 лютого 2019 року про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з АДРЕСА_2 з легких АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ” від 18.10.2018 року за № ХМ061182911191.

Зобов`язати Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області відновити реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті “Реконструкція квартири АДРЕСА_1 з облаштуванням АДРЕСА_5 з легких АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ” від 18.10.2018 року за № ХМ061182911191 у Реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1537,00 грн., (одна тисяча п`ятсот тридцять сім) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 грудня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідачі:Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області (вул. Грушевського, 87/2,Хмельницький,Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 37471912) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8

Головуючий суддя П.М. Майстер