Рішення № 86417208, 18.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/5031/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м. Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Макаренко А.І.

За участю сторін:

Від позивача: Стоянова С.В.,

Від відповідача: не з`явився,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ) до Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684; адреса: вул. Акалеміка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій позивачі просять суд (з урахуванням уточнень від 25.10.2018 року) визнати бездіяльність Одеської місцевої прокуратури №3 Прокуратури Одеської області в частині не визначення прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні №008200500727 (1-790/06) від 09.11.2005 року протиправною та зобов`язати Одеську місцеву прокуратуру №3 Одеської області визначити прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні №008200500727 (1-790/06) від 09.11.2005 року для забезпечення положень ст.ст. 21, 283 Кримінального процесуального Кодексу України; визнати бездіяльність Приморського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Одеській області в частині не визначення слідчого по справі №008200500727 (1-790/06) від 09.11.2005 року протиправною та зобов`язати Приморське ВП ГУНП в Одеській області призначити слідчого по кримінальному провадженню №008200500727 (1-790/06) від 09.11.2005 року для забезпечення положень статті 21 Кримінального процесуального Кодексу України; зобов`язати Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України визнати нелегітимними довідки Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України № 1815 6451 6903 6000 0274 від 05.06.2018 року та № 1813 8425 8505 4091 7206 від 04.06.2018 року через наявність в них недостовірної інформації; стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_2 65000 гривень компенсації моральної шкоди та на користь ОСОБА_3 - 65000 гривень компенсації моральної шкоди.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.12.2018 року.

У підготовчому засіданні 03.12.2018 року ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 18.12.2019 року.

Ухвалою суду від 18.12.2018 року провадження у справі №1540/5031/18 закрито в частині позовних вимог до Одеської місцевої прокуратури № 3 про протиправну бездіяльність щодо невизначення прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні №008200500727 (1-790/06) від 09.11.2005 року, та зобов`язання Одеської місцевої прокуратури № 3 визначити прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у кримінальному провадженні №008200500727 (1-790/06) від 09.11.2005 року для забезпечення положень ст.ст. 21, 283 Кримінального процесуального Кодексу України, та позовних вимог до Приморського ВП ГУНП в Одеській області про визнання невизначення слідчого по справі №008200500727 (1-790/06) від 09.11.2005 року протиправним та зобов`язання Приморського ВП ГУНП в Одеській області призначити слідчого по кримінальному провадженню №008200500727 (1-790/06) від 09.11.2005 року для забезпечення положень статті 21 Кримінального процесуального Кодексу України, та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.01.2019 року.

Ухвалою суду від 14.01.2019 року провадження у справі №1540/5031/18 зупинено до перегляду П`ятим апеляційним адміністративним судом ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року по справі №1540/5031/18.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2019 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 року та ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 року в частині встановлення предметної юрисдикції змінено, викладено їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

Таким чином, в межах даної справи судом наразі розглядаються позовні вимоги до Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України про зобов`язання Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України визнати нелегітимними довідки Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України № 1815 6451 6903 6000 0274 від 05.06.2018 року та № 1813 8425 8505 4091 7206 від 04.06.2018 року через наявність в них недостовірної інформації.

11.11.2019 року справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.12.2019 року.

В обґрунтування вимог позову (з урахуванням уточнень від 25.10.2018 року вх.№31830/18) позивачі вказують, що з метою отримання інформаційних довідок про стан судимості позивачі звернулись із відповідною заявою. Однак, надані відповідачем довідки містили недостовірну інформацію. Недостовірність покладеної в зміст офіційного документу інформації, а саме відсутність рішення суду у кримінальному провадженні, полягає у тому, що фактично Приморським районним судом м. Одеса було направлено кримінальне провадження до прокуратури Приморського району м. Одеси, а прийняття рішення на даному етапі не передбачалось. Зазначення у довідках відсутності вказаної інформації не відповідає дійсним обставинам, а тому виникає необхідність визнати вказані довідки нелегітимними шляхом зобов`язання відповідача надати їм такий статус.

29.11.2018 року за вх.№36798/18 від директора Департаменту інформатизації МВС України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову з мотивів його необґрунтованості.

У судовому засіданні 09.12.2019 року позивачка ОСОБА_2 позов підтримала у повному обсязі. ОСОБА_1 , а також представник відповідача у судове засідання не з`явились.

На підставі ст.205 КАС України було вирішено проводити розгляд справи за даною явкою сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у суду докази, заслухавши пояснення, судом встановлено наступні факти та обставини.

Як зазначають позивачі, стосовно них було відкрито кримінальне провадження №008200500727 від 09.11.2005 року, яке було направлено до суду 10.03.2006 року, номер судового провадження - 1-790/06.

З метою встановлення руху кримінальної справи №08200500727 (№1-790/06) позивачами направлялись запити до Приморського районного суду м. Одеси, Одеської місцевої прокуратури №3, Слідчого відділу Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Так, Листом від 16.06.2015 року на №49116/15 Приморським районним судом м. Одеси позивачку було повідомлено, що згідно обліково-статистичної картки кримінальна справа №1-790/06 відносно ОСОБА_2 була направлена до прокуратури Приморського району м. Одеси для проведення досудового слідства (а.с.12).

Листом від 11.12.2015 року Слідчий відділ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області позивачів повідомлено про те, що стосовно них є рішення суду щодо притягнення до відповідальності (а.с.14).

Одеська місцева прокуратура №3 листами від 06.12.2016 року №7-74-16 та від 27.04.2017 року №99-74-16 повідомила позивачів, що за результатами проведення службової перевірки встановлено, що архівні матеріали кримінальної справи №08200500727 відсутні (а.с.16).

04.06.2018 року та 05.06.2018 року позивачі отримали Довідки №18138425850540917206 та №18156451690360000274 відповідно, у яких вказано, що 10.11.2005 року Приморським РВ УМВС м. Одеси пред`явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.200 КК України, кримінальна справа 008200500727 від 09.11.2005 року. Направлено до суду 10.03.2006 року. Відомості про результати судового розгляду кримінальної справи до МВС не надходили (а.с.10).

Вважаючи, недостовірною інформацію у вказаних довідках, позивачі звернулись до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, вимагаючи зобов`язати відповідача визнати нелегітимними ці довідки.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абз. 1 ч.1 ст.1 Закону України «Про інформацію» документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Згідно пп.17 п.4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України МВС відповідно до покладених на нього завдань забезпечує належне функціонування єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи МВС, формує та підтримує в актуальному стані інформаційні ресурси, що входять до єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи МВС, здійснює обробку персональних даних в межах повноважень, передбачених законом, забезпечує режим доступу до інформації, надає інформаційні послуги.

Наказом МВС України від 29.11.2016 № 1256 затверджено Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає умови, підстави та процедуру надання відомостей з інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що містить відомості стосовно осіб, яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, та осіб, яких засуджено за вчинення кримінального правопорушення, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Згідно п.2 Порядку Довідка - документ, який містить відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, та надається фізичній особі у відповідь на її запит;

користувачі робочого місця віддаленого доступу (далі - Користувачі) - посадові особи Департаменту інформаційних технологій МВС (далі - ДІТ), Департаменту інформаційної підтримки та координації поліції « 102» і територіальних підрозділів інформаційної підтримки та координації поліції Національної поліції України (далі - підрозділи інформаційної підтримки НПУ), що проводять перевірки за персонально-довідковим обліком, територіальних сервісних центрів МВС (далі - ТСЦ МВС), що формують та надсилають запити щодо перевірки фізичних осіб за персонально-довідковим обліком єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно п.4 Порядку надання інформації з персонально-довідкового обліку здійснюється на запити державних органів або за запитами фізичних осіб, що оформлені з дотриманням вимог законодавства, у письмовій або електронній формі.

Пунктом 6 встановлено, що право на запит та отримання відомостей з персонально-довідкового обліку мають:

1) державні органи, які здійснюють правоохоронні функції;

2) суди всіх рівнів;

3) органи державної влади та їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування у зв`язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законодавством;

4) фізичні особи.

Розділ V Порядку встановлює особливості отримання відомостей з персонально-довідкового обліку за зверненнями фізичних осіб

Згідно вказаного Розділу фізична особа, яка досягла 14-річного віку (далі - Заявник), має право на отримання з персонально-довідкового обліку відомостей про себе.

Відомості з персонально-довідкового обліку надаються Заявнику у формі Довідки з дотриманням вимог законодавства про звернення громадян та захист персональних даних на підставі запиту на отримання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, що подається за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Користувач, що приймає запит, перевіряє повноту і якість його заповнення, відповідність персональних даних, указаних у запиті, даним документа, що посвідчує особу, та з робочого місця віддаленого доступу вносить до електронної форми для перевірки за персонально-довідковим обліком.

Сформована в електронній формі Довідка завіряється електронним цифровим підписом уповноваженої посадової особи ДІТ та надсилається до робочого місця віддаленого доступу, з якого надійшов запит.

Посадова особа ДІТ або ТСЦ МВС на робочому місці віддаленого доступу роздруковує Довідку та заповнює серію і номер використаного бланка.

Роздрукована Довідка підписується заступником керівника ДІТ відповідно до розподілу функціональних обов`язків (або особою, яка виконує його обов`язки), керівником ТСЦ МВС (або особою, яка виконує його обов`язки), скріплюється печаткою цього органу та видається Заявнику.

У разі незгоди з відомостями, що надані в Довідці, Заявник може надати до ДІТ офіційні документи (вирок суду, довідку з місць позбавлення волі тощо) для внесення відповідних змін до персонально-довідкового обліку.

Для уточнення наявної в ДІТ інформації або установчих даних Заявника, указаної в запиті, можливе проведення додаткових перевірок за територіальними персонально-довідковими картотеками Національної поліції України або уточнення інформації, наданої в запиті, у посадової особи ТСЦ МВС.

Легітимність Довідки може бути перевірена через офіційний веб-сайт МВС.

Довідка видається станом на дату здійснення перевірки фізичної особи за персонально-довідковим обліком.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що Довідка є результатом опрацювання інформації, яка наявна у аналітичних базах МВС України, та є стислим документальним оформленням такої інформації. Суб`єкт владних повноважень, у даному випадку відповідач у справі, не вносить будь-яких відомостей до Довідки, що не містяться у базі даних. Фактично, Довідка як документ є відтворенням наявної у МВС України інформації щодо особи.

Позивачі просять в судовому порядку зобов`язати Департамент визнати оскаржувані довідки нелегітимними, при цьому не надають доказів на підтвердження того, що інформація, яка відтворена у вказаних довідках, є такою, що не відповідає дійсним обставинам. За чинним приписами ч.1 ст.5 КАС України зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії нерозривно пов`язано із вчиненням протиправних дій або протиправним утриманням від вчинення певних дій та їх визнання протиправними. Однак під час розгляду даної справи позивачами не вказуються обставини та не аргументується наявність у діях або бездіяльності Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України ознак протиправності.

Внесення відомостей до інформаційної бази МВС України, зокрема щодо кримінальних проваджень або рішень судів, здійснюється відповідними органами, які прийняли рішення або вчинили дію. Позивачі у позові зазначають, що недостовірність інформації, наявної у довідках, зумовлена тим, що копія відповіді Приморського районного суду м. Одеси про рішення у справі №008200500727 (№1-790/06) була направлена до Приморського ВП ГУНП в Одеській області неодноразово.

У такому випадку, на переконання суду, належним правовим механізмом захисту порушених прав та інтересів позивачів може бути оскарження бездіяльності органу Національної поліції України. Без висновку з цього питання вважати наявні в інформаційній базі МВС України дані нелегітимними підстав немає.

Крім цього, Порядок передбачає можливість осіб надавати до Департаменту інформаційних технологій офіційні документи для внесення змін у базі даних, проте доказів направлення таких документів на адресу відповідача або отримання відмов щодо внесення змін до бази даних позивачами не надано.

Отже фактичне відтворення наявної у базах даних МВС України неспростованої інформації у формі Довідки було проведено Департаментом у відповідності до норм чинного законодавства, а тому для задоволення позову відсутні законні підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Позивачами не наведено обставин стосовно наявності у діях Департамента інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України ознак протиправності (чи протиправної бездіяльності), таких обставин не убачається судом із наявних у справі доказів, а тому підстави для зобов`язання відповідача вчинити певні дії (визнати нелегітимність довідки) в судовому порядку суд визнає відсутніми та у задоволенні позову відмовляє.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а тому судові витрати не стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ) до Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684; адреса: вул. Акалеміка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано суддею 18.12.2019 року.

Суддя М.М. Аракелян

.