
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
11 грудня 2019 р. № 400/3955/19 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, Миколаїв провизнання протиправним та скасування рішення від 16.12.2014 р. № 91/4,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного рішення Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 16.12.2014 №91/4 про утримання з ОСОБА_1 надміру виплачених сум пенсій в розмірі 48815,24 грн, провести перерахунок та повернути відраховані з її пенсії виплати.
В обгрунтування своїх вимог, позивачка вказала на протиправність рішення відповідача про утримання з неї надміру виплачених сум пенсій в розмірі 48815,24 грн. за період з 01.01.1991 по 31.12.2013 у розмірі 20% одержуваної пенсії з 01.01.2015 до повного погашення, спираючись на те, що оскільки за приписами ст. 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Відтак, за відсутності з її боку зловживань (недобросовісності) , підстав для стягнення з неї надмірно виплаченої суми пенсії відсутні.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.11.19 задоволено заяву позивачки, забезпечено позов шляхом зупинення дії рішення Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №91/4 від 16.12.14 про утримання переплати в сумі 48815,24 гривень з пенсії ОСОБА_1 щомісячно по 20 % розміру пенсії, до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі та заборони Головному управлінню Пенсійного фонду України Миколаївської області вчиняти дії по утриманню переплати в сумі 48815,24 гривень з пенсії ОСОБА_1 щомісячно по 20 % розміру пенсії на підставі рішення №91/4 від 16.12.14, до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі.
Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві вказав на те, що при проведенні перевірки достовірності видачі довідки від 04.12.2009, виданої ЗАТ "Актон" (акт перевірки від 18.11.13) встановлено, що довідка про заробітну плату, яка надана для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , не відповідає первинним документам нарахованої заробітної плати за період з 1991-1996 , та довідка, ТОВ "АТП № 2 Грузавтомервіс" від 17.05.13 № 1525/04, видана підприємством, яке у 1992-1995 р. не вело діяльність. В зв`язку із врахуванням зазначених довідок про заробітну плату при обчисленні пенсії ОСОБА_1 утворилась переплата на суму 49126,37 грн за період з 01.12.2009 по 31.12.2013. За таких обставин, керуючись ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Управлінням прийнято рішення №91/4 про утримання з позивача переплати пенсії в розмірі 48815,24 грн.
Також, відповідач у відзиві просив залишити позовні вимоги ОСОБА_1 без розгляду у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду.
В свою чергу, позивачем надано заперечення, у якому позивачка просила задовольнити позов у повному обсязі. При цьому зауважила, що природа походження довідки № 106, виданої ТОВ "АТП №2 Грузавтосервіс" від 13.10.2007, та шляхи попадання її до пенсійної справи, їй не відомі, так як ніколи не працювала у вказаному підприємстві, що підтверджується записами у трудовій книжки та вказану довідку до органів ПФУ не подавала. Щодо довідки ЗАТ "Актон" вказала, що не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві.
Щодо строку звернення до суду зауважила, що у разі порушення органом ПФУ законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, має наслідком неможливість реалізувати передбачене ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком. При цьому, послалась на аналогічну позицію Верховного Суду у постанові від 24.04.2018 по справі №646/6250/17.
Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 11.12.2019 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, оскільки клопотань від сторін про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, від сторін не надходило.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.10.2009 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
За заявою від 15.12.2009 року, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з врахуванням довідки від 04.12.2009 б/н, виданої ЗАТ "Актон", за період з січня 1991 по вересень 1996 року та від 13.10.2007 №106, виданої ТОВ "АТП №2 Грузатосервіс", за період з січня 1992 року по грудень 1995.
При проведенні перевірки достовірності видачі довідки від 04.12.2009, виданої ЗАТ "Актон" (акт перевірки від 18.11.13) встановлено, що довідка про заробітну плату, яка надана для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , не відповідає первинним документам нарахованої заробітної плати за період з 1991-1996, та довідка ТОВ "АТП № 2 Грузавтосервіс" від 17.05.13 № 1525/04, видана підприємством, яке у 1992-1995 р.р. не вело діяльність. За таких обставин, довідка про заробітну плату від 04.12.2009 ЗАТ "Актон" та довідка №106 від 13.10.2007 ТОВ "АТП № 2 Грузавтосервіс", надані для перерахунку пенсії ОСОБА_1 є недостовірними.
10.12.2013 року уповноваженою особою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва прийнято рішення №30/17, яким вирішено утримати з ОСОБА_1 надміру виплачену суму пенсії 49126,37 грн за період з 01.12.2009 по 31.12.2013 в зв`язку з наданням недостовірних довідок, у розмірі 20% одержуваної пенсії щомісяця до повного погашення з 01.01.2014.
Рішенням УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва від 16.12.2014 №91/4 вирішено утримати з ОСОБА_1 переплату пенсії в розмірі 48815,24 грн за період з 01.12.2009 по 31.12.2013 у розмірі 20% одержуваної пенсії щомісяця з 01.01.2015 до повного погашення, а також вирішено вважати таким, що втратив чинність абзац 13 рішення №30/17 від 10.12.13 в частині утримання переплати пенсії в розмірі 49126,37 грн за період з 01.12.2009 по 31.12.2013 у розмірі 20% одержуваної пенсії з 01.01.2014.
В серпні 2019 року, позивачка звернулась до Головного управління ПФУ в Миколаївській області (правонаступник УПФУ в Ленінському районі м.Миколаєва) із заявою щодо розрахунку пенсії.
Листом від 21.08.2019 №3397-Б-07 Головне управління ПФУ в Миколаївській області надало позивачці інформацію щодо виявлення недостовірними довідки про заробітну плату від 04.12.2009 ЗАТ "Актон" та довідки №106 від 13.10.2007 ТОВ "АТП № 2 Грузавтосервіс", надані для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , та у зв`язку із цим здійснення перерахунку пенсії, та про розмір пенсії з 01.08.2019-2000 грн, з яких 1565 - основний розмір, 328,44 - доплата за понаднормативний стаж 21 рік, 105,96 грн - доплата відповідно до Постанови КМУ від 20.02.19 №124.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Позивачка у позові зазначає, що про існування вказаних вище рішень УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєві №30/17 від 10.12.2013 та №91/4 від 16.12.2014 вона дізналась з листа Головного управління ПФУ в Миколаївській області №3397-Б-07 від 21.08.2019, яким надано відповідь на її звернення щодо розрахунку пенсії.
Разом з цим, відповідачем до відзиву надано копію заяви ОСОБА_1 про надання розрахунку суми 49126,37 грн, що виникла в результаті переплати, від 16.10.2014 року.
З цього, суд вбачає, що про рішення щодо утримання суми переплати в розмірі 49126,37 грн, яку в подальшому скориговано 48815,24 грн, позивачка була обізнана ще у жовтні 2014 року. З того часу до звернення нею до суду минуло більш ніж п`ять років.
Протягом цього часу будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважала, що його діями чи бездіяльністю порушуються її права та законні інтереси.
Пенсія є періодичним платежем, про утримання з неї 20% позивач була обізнана якнайменш ще в жовтні 2014 а тому в разі не згоди, мала право звернутися до суду.
Твердження позивача про те, що встановлений ст. 122 КАС України строк не застосовується до спірних правовідносин, з огляду на положення статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є безпідставними, оскільки за змістом наведеної норми, строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, не отриманих з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, в спірних же правовідносинах мова йде про утримання переплати з пенсії, а не її нарахування.
Відповідно до вимог ст.244 КАС України, суд враховує аналогічну правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 03.04.2019 по адміністративній справі №489/2361/17, від 03.12.18 по справі №340/225/15-а.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу (п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України).
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) зазначив, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.
Тобто, строки давності (звернення до суду) слугують забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. При цьому, інститут строку давності, необхідно використовувати з урахуванням конкретних обставин справи, так щоб він не перешкоджав наявним у позивача засобами захисту своїх прав.
З моменту виявлення переплати пенсії та прийняття рішення щодо утримання з пенсії позивачки суми переплати минуло 5 років, за цей час спірне рішення було вже частково виконано.
У такому випадку, враховуючи великих проміжок часу, який пройшов з моменту, коли позивач дізналася про спірне, суд позбавлений можливості розглянути це питання, оскільки вірогідно докази з цього приводу через сплив часу стали ненадійними та неповними.
Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що оскільки позивачем пропущено строк на звернення до суду із вказаним позовом, встановлений статтею 122 КАС України, та судом не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом поважними, то наявні підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 по справі 3646/6250/17, то у зазначеному рішенні мова йде саме про нарахування та виплату пенсії (поновлення виплати пенсії), а тому висновки, викладені у цій постанові не застосовуються до спірних правовідносин, що є предметом розгляду цієї справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 123, 240, 248 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.
2. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 14.11.2019 по справі №400/3955/19, зберігають свою дію до набрання законної сили ухвалою суду про залишення позову без розгляду.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту.
Суддя В. В. Біоносенко
Судове рішення № 86416970, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 11.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/3955/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: