Ухвала суду № 8641585, 02.03.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Папазова Г.П.

Суддя-доповідач Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ

УХВАЛА

Іменем України

02 березня 2010 року справа № 2а-16361/09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі :

Головуючого Ястребової Л.В. суддів Колеснік Г.А., Ляшенка Д.В. при секретарі

за участю:

позивача

представників відповідача Васильєві О.О.

не зявився

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року по справі № 2а-16361/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче обладнання» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2009 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче обладнання» задоволені та стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області на користь позивача залишок бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2007 року у розмірі 111844 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача.

Не погодившись з вказаною постановою від 29.10.2009 року, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька подала апеляційну скаргу на це судове рішення та просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову про відмову позивачу у задоволенні вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Під час апеляційного розгляду представники відповідача ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька підтримали доводи апеляційної скарги, позивач до суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Під час апеляційного розгляду встановлено - товариство з обмеженою відповідальністю «Гірниче обладнання» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 13 лютого 2006 року, ідентифікаційний код 34094311, перебуває на обліку в якості платника податків з 14 лютого 2006 року, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 07307313 від 24 лютого 2006 року.

20 вересня 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю «Гірниче обладнання» подано податкову декларацію за серпень 2007 року з визначенням суми бюджетного відшкодування в розмірі 227 659,00 грн. та надано заяву про повернення зазначеної суми.

05 грудня 2007 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька була проведена позапланова виїзна перевірка підприємства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період липень, серпень 2007 року. За результатами перевірки складено акт від 05.12.2007 року № 2498/2 7/34094311 та прийняте податкове повідомлення - рішення від 18.12.2007 року № 0004362340/0, яким підприємству зменшена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 111 844,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 18.12.2007 року № 0004362340/0 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

За результатами апеляційного узгодження посадовими особами Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька були прийняті податкові повідомлення рішення від 26.02.2008р. № 0004362340/1, від 02.04.2008р. № 0004362340/2, від 11.06.2008р. 0004362340/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість загальну суму 111 844,00 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення - рішення до суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2008 року спірні податкові повідомлення - рішення визнані недійсними. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 05 листопада 2008 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Суд зазначає, що від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість". Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду. Бюджетне відшкодування за правилами Закону України "Про податок на додану вартість" виникло саме внаслідок надмірної сплати позивачем такого податку шляхом формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом ЗО днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до другого абзацу підпункту 7.7.5 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, серед них (підпункт "в") у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті сам особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта, як доказ недоведеності надмірної сплати позивачем податку на додану вартість, стосовно оскарження постанови Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2008 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2008 року, яким визнані недійсними податкові повідомлення-рішення відповідача, оскільки постанова суду першої інстанції набрала законної сили та відповідачем не надано будь-яких доказів щодо звернення з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року по справі № 2а-16361/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірниче обладнання» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення заборгованості з податку на додану вартість залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Колегія суддів: