Постанова № 86415436, 18.12.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4678/19

Номер провадження 3/623/1003/2019

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бєссонова Т.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, громадянина України, згідно даних протоколу про адміністративне не працюючого, який займається веденням домашнього господарства, протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , контактний телефон: НОМЕР_1 ,

за ст.122-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 390833 від 23.11.2019, ОСОБА_1 , 23 листопада 2019 року о 00 год. 50 хв. по вул. Маршала Федоренка в м. Ізюмі Харківської області, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу,завчасно подану за допомогою звукового та проблискового маяків червоного кольору, не зупинився та був зупинений шляхом блокування по вул. Маршала Федоренка в м. Ізюмі Харківської області. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.4 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 122-2 КУпАП.

В судове засідання належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти протоколу про адміністративне правопорушення не заперечував. Свою вину у скоєному правопорушенні визнав. Зауважив про можливість сплати штрафу.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 390833 від 23.11.2019 (а.с.2); поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.5,6); довідкою за підписом інспектора СРПП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Ісмайлова Е. про те, що посвідчення водія НОМЕР_3 гр. ОСОБА_1 вилучене та знаходиться на зберіганні в Ізюмському ВП ГУНП в Харківській області (а.с.7), та іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

Пункт 2.4 ПДР України передбачає, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.122-2 КУпАП, оскільки він не виконав вимогу поліцейського про зупинку.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

У відповідності до ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Санкція ст. 122-2 КУпАП є альтернативною, що дає можливість визначити стягнення з урахуванням форми вини та даних про особу, що притягується до адміністративної відповідальності.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст.34 КУпАП, щире каяття правопорушника суд визнає обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.35 КУпАП обставин,обтяжуючих відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу, передбаченого санкцією ст.122-2 КУпАП.

Стаття 27 КУпАП штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Крім того, у відповідності до ст. 40-1 КУпАП та п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 384,20 грн.

На підставі ст.122-2 КУпАП, керуючись ст.24, 27, 33-35, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п`ятдесят три) грн. (отримувач коштів: Ізюмське УДКСУ Харківської області, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37283992, рахунок UA318999980000031118106020012, код класифікації доходів: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т. Д. Бєссонова