Рішення № 86414518, 12.12.2019, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2671/19

12 грудня 2019 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Олійник П.В.

з участю секретаря судового засідання Рубельського О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між позивачем АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 23.04.2007 року було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 21600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, а відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з нього на його користь заборгованість по договору кредиту в розмірі 13501 грн. 04 коп.

В судове засідання представник позивача не з`явився. У поданій до суду заяві просить справу розглянути у його відсутності, позов підтримує та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі у разі неявки до суду відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 подала на адресу суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову та розгляд справи провести у її відсутності. Посилається на те, що дійсно брала кредит за договором №б/н від 23.04.2007 року, однак не 21600 грн., як зазначено в позовній заяві, а 1500 грн. Вказана сума зазначена і в заявці з її підписом на отримання кредиту. В цій же картці зазначено термін дії картки "січень 2009 року". Крім того, відповідач в односторонньому порядку змінив відсоткову ставку за кредитом до 43,2 %. Оскільки, термін дії картки закінчився на початку 2009 року, то вона більше 10 років фізично не могла користуватись кредитними коштами. При ухваленні рішення просить врахувати постанову Великої палати Верховного суду, справа №342/180/17 від 3 липня 2019 року.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, об`єктивно та неупереджено дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 23.04.2007 року позивачем на підставі кредитного договору №б/н надано відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 21600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Згідно розрахунку наданого позивачем станом на 17.09.2019 року заборгованість за кредитним договором становить 13501,04 грн., яка складається з 3719,41 заборгованість за тілом кредита; 2025,76 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 6636,77 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована складова); 619 грн. 10 коп. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 23.04.2007 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Судом встановлено, що Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самих розрахунків кредитної заборгованості за договором від 23.04.2007 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Таким чином, представником позивача не доведено, що долучені до позову Умови і Правила надання банківських послуг у Приватбанку дійсно являються складовою частиною укладеного 23.04.2007 року між сторонами договору у вигляді Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки, останні не містять відомостей щодо часу їх затвердження, строку дії, та не містять підпису позичальника ОСОБА_1 , в свою чергу позивачем не доведено, що під час підписання Заяви відповідач була ознайомлена саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, також не містить відомостей, що відповідач був ознайомлений саме з ними.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, про відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження того, що відповідач, підписуючи заяву від 23.04.2007 року, була ознайомлена та надала свою згоду саме на ті конкретні «Умови та Правила надання банківських послуг у ПриватБанку» та «Тарифи Банку», на які посилається позивач як докази умов кредитного договору від 23.04.2007 року.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову позивачеві у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 2025,76 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 6636,77 грн. нарахованої пені за прострочене зобов`язання, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 619,10 грн. штраф (процентна складова), оскільки зазначені кошти були нараховані відповідно до розрахунків зазначених у Витязі з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, однак позивачем не було доведено, що відповідач була ознайомленні і надала свою згоду саме на ці Тарифи та Умови.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 3 липня 2019 року в справі №342/180/17.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості підлягають до задоволення лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредита в розмірі 3719,41грн.

Керуючись вимогами статті 141 ЦПК України, враховуючи, що позов підлягає до часткового задоволення, суд вважає за вірне стягнути з відповідача на користь позивача 529 грн., понесених по справі судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 549, 616, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 141, 223, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь АТ КБ "Приватбанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат) МФО №305299, заборгованість за кредитним договором №б/н від 23.04.2007 року в сумі 3719 (три тисячі сімсот дев`ятнадцять) гривень 41 коп.

Стягнутии з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 на користь АТ КБ "Приватбанк», юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат) МФО №305299, витрати по сплаті судового збору в розмірі 529 (п`ятсот двадцять дев`ять) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського,1Д; код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО №305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2019 року.

СуддяП. В. Олійник