Рішення № 86412567, 17.12.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/2413/19

Справа № 235/7936/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Полуянчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням та його наслідками, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" (далі - ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське") про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням та його наслідками.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 01.12.2003 року, працюючи прохідником підземним з повним робочим днем в шахті.

Наказом від 04.12.2018 року № 2479к був звільнений з шахти на підставі п.2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров`я.

У зв`язку з тривалим хворобливим станом та знаходженням на тривалому лікуванні Клінікою професійних захворювань ДУ «Інституту медицини праці Національної академії медичних наук України» було проведення засідання комісії та складено Медичний висновок Центральної лікарсько-експертною комісії про наявність у нього професійного характеру захворювання від 04 червня 2019 року № 20/486 та повідомлення про наявність професійного захворювання направлено до закладу державної служби з питань праці 04.06.2019 року.

На підставі повідомлення комісією було проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання та складено акт за формою П-4, затверджений т.в.о. першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області від 20.09.2019 року, яким встановлено, що пневмоконіоз (A q/r 2/2, pi, ах), ЛH І-ІІ (першого-другого) ст. хронічна двобічна сонсоневральна приглухуватість з легким (II) ступенем зниження слуху за класифікацією В.Є Остапкович і Н.І. Понамарьової . Хронічна попереково-крижова радикулопатія, L5, S1, праворуч в стадії затихаючого загострення з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, м`язево-тонічним і больовим синдромом - захворювання професійне, встановлено вперше та виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в шкідливих мовах, обумовлених впливом шкідливого фактора - пил, фізичне навантаження, робоча поза, нахили корпусу.

Медико-соціальною експертною комісією йому була встановлена третя група інвалідності та 65% втрати працездатності з 03.10.2019 року безстроково. Крім того протипоказано важка фізична праця, робота в підземних умовах.

Оскільки втрата працездатності спричинила йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зав`язків, необхідності додавання додаткових зусиль для організації життя, необхідності постійно лікуватися, йому заподіяна моральна шкода, яку позивач просив відшкодувати за рахунок відповідача шляхом стягнення одноразової грошової компенсації в розмірі 80 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив, в якому зазначив, що визнає позов частково в розмірі 26 000 грн. (із умовного розрахунку 400 грн. за кожний відсоток втрати працездатності).

Позивач працював на підприємстві з 01.12.2003 року по 04.12.2018 рік з повним робочим днем у шахті. За час роботи позивач по справі отримав професійне захворювання.

У своїх позовних вимогах позивач просить стягнути з відповідача суму моральної шкоди у розмірі 80 000 грн, але вказана сума є значно завищеною та не відповідає вимогам розумності та справедливості.

Позивач або не проходив обов`язкові періодичні медогляди або приховував наявність хвороб у нього, знаючи про ризик виникнення професійного захворювання, тривали час не повідомляв адміністрацію ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або на менш важку працю у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я. Саме приховуванням погіршення стану здоров`я у позивача та недбалим ставленням до стану свого здоров`я позивач сприяв розвитку у нього професійного здоров`я.

Кожен рік позивач був зобов`язаний проходити обов`язкові медичні огляди як працівник, що працює в шкідливих умовах праці. Згідно з даними пройдених медоглядів за 2016-2018p.p., які за кошти ПрАТ «Шахтоуправлінн «Покровське» проведено лікарями Покровської ЦГБ, зазначений громадян був визнаний таким, який може працювати в підземних умовах.

Законодавством, зокрема ст.ст. 169, 170 КЗпП України, ст.17 Закону України «Про охорону праці», наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» передбачено, що при прийняті на роботу та під час роботи працівники повинні проходити обов`язкові попередні та періодичні медогляди.

Відповідно до вищевказаних норм законодавства у разі виявлення ознак захворювань працівнику повинен бути виданий лікарнею медичний висновок, який виключає можливість продовження роботи за професією, та який буде мати наслідком виникнення у IIрAT «Шахтоуправління «Покровське» обов`язок перевести працівника на іншу роботу, або звільнити його за станом здоров`я із наданням встановлених законодавством пільг та гарантій.

Якщо внаслідок недбалості медичних працівників та внаслідок свідомого приховування позивачем фактів погіршення свого здоров`я у ОСОБА_1 під час медичних оглядів не було виявлено ознак професійних захворювань і якщо з цих причин зазначена вище особа не була своєчасно усунута ПрAT «Шахтоуправління «Покровське» від дії шкідливих факторів виробничого середовища, то це є також тими іншими обставинами, про які йдеться в ст.23 ЦК України, і які повинен враховувати суд при визначені розміру моральної шкоди.

Згідно аналізу судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків, встановлено що за інформацією судів Донецької області, якими враховано правову позицію Верховного Суду України, розмір моральної шкоди визначався відповідно до відсотків втрати працездатності, встановлених МСЕК: при 10% дорівнював З 000 грн, при 30% - 9 000 грн, при 80% - 24 000 грн».

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 також передбачає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди також відповідач також просив враховувати, що позивач описує у позовній заяві свої моральні страждання тим, що у зв`язку з стійкою втратою працездатності змінився уклад його життя та він постійно відчуває болі. На думку відповідача уклад життя позивача суттєво не змінився, так як позивач хворів ще коли працював. Також відповідач просив врахувати, що позивачу виплачуються значні страхові виплати від Фонду соціального страхування, пенсія за віком та пенсія за інвалідністю.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

Позивач працював в ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" в якості прохідника 4 розряду з повним робочим днем в шахті; прохідника 5 розряду з повним робочим днем в шахті з 1 грудня 2012 року по 4 грудня 2018 року, звільнений з роботи за п.2 ст. 40 КЗпП України за станом здоров`я (а.с.3-5).

Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого лікувально профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 4 червня 2019 року № 20/486 позивачу встановлено професійне захворювання - пневмоконіоз (A q/r 2/2, pi, ах), ЛH І-ІІ (першого-другого) ст. хронічна двобічна сонсоневральна приглухуватість з легким (II) ступенем зниження слуху за класифікацією В.Є Остапкович і Н.І. Понамарьової . Хронічна попереково-крижова радикулопатія, L5, S1, праворуч в стадії затихаючого загострення з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, м`язево-тонічним і больовим синдромом, встановлено вперше (а.с.10).

Як зазначене в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 4 вересня 2019 року, затвердженого 20 вересня 2019 року т.в.о. першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області Самохвалова Д.Ю., професійне захворювання у позивача виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовленими впливом промислового фактору - пил, фізичне навантаження, робоча поза, нахили корпусу (а.с.6-9).

За висновком МСЕК Серія 12 ААБ № 416520 від 10.10.2019 року позивачу вперше з 03.10.2019 року безстроково встановлено третю групу інвалідності за профзахворюванням, протипоказана важка фізична праця, робота в підземних умовах (а.с.11).

За висновком МСЕК Серія 12ААА № 086420 від 10.10.2019 року позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності за сукупністю 65% втрати професійної працездатності безстроково, потребу у медикаментозному лікуванні за професійним захворюванням, санітарно-курортне лікування (а.с.12).

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Згідно з роз`ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання та трудового каліцтва, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, медичного висновку про встановлення професійних захворювань, довідок МСЕК.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 45 000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно ст.141 ЦПК України у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору у справах даної категорії, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Відповідно до ст.23 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" (м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, 1а, ЕДРПОУ 13498562) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням та його наслідками, 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" в дохід держави судовий збір в розмірі 768 (семисот шістдесяти восьми) гривень 40 копійок. В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Г.В. Назаренко