Ухвала суду № 86408887, 18.12.2019, Радомишльський районний суд Житомирської області

Номер справи 289/1193/19

Номер провадження 1-кс/289/399/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2019 м. Радомишль

Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської областi Сіренко Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

прокурора Лаби І.Р.,

підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Нагорної Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Радомишльського відділення поліції Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області Дацюка Б.В., погоджене прокурором Коростишівської місцевої прокуратури Морим Я.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12019060280000260 від 09.06.2019 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселий Лан Врадіївського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, без постійного місця реєстрації, тимчасово проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 05.02.2016 Радомишльським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу в розмірі 510 грн., ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 12.12.2016 заміна покарання на 30 годин громадських робіт;

- 10.03.2016 Житомирським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2019 до Радомишльського районного суду Житомирської області надійшло клопотання слідчого СВ Радомишльського відділення поліції Дацюка Б.В., погоджене прокурором Морим Я.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12019060280000260 від 09.06.2019 відносно ОСОБА_1 .

В клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, маючи дані судимості не знятими і не погашеними, підозрюється в тому, що 07.06.2019 близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання по АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння скутером «Suzuki Lets1», усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій та користуючись відсутністю власника, шляхом вільного доступу, завів двигун зазначеного скутера та поїхав в напрямку с. Веприн Радомишльського району Житомирської області, в подальшому розпорядившись скутером на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 6600,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 289 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, що підозрюваний не має постійного місця проживання та реєстрації, тому, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового слідства та може перешкоджати досудовому розслідуванню даного кримінального провадження, а також, будучи безпосередньо знайомим з потерпілим та свідками, може впливати на вказаних осіб, слідство приходить до висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, а тому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з часу його затримання.

Прокурор клопотання підтримала, посилаючись на те, що досудове розслідування не завершено, вважає, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти існуючим ризикам, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного місця проживання та реєстрації, не працює, не має міцних соціальних зв'язків, на виклик слідчого не з'явився, в подальшому переховувався від органу досудового розслідування, був оголошений в розшук, раніше був судимий за вчинення злочинів в тому числі проти власності.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив, що сам здався працівникам поліції, в подальшому не збирається переховуватися від органів слідства та суду, зазначив, що свою вину визнає та щиро кається за скоєне, раніше переховувався від поліції, бо боявся.

Захисник Нагорна Т.І. при вирішенні клопотання покладається на розсуд суду, при цьому зазначила, що відомості щодо стану здоров'я підзахисного відсутні, просить суд врахувати, що ОСОБА_1 сам добровільно з'явився до правоохоронних органів.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Нагорної Т.І., слідчий суддя приходить до наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до врученої ОСОБА_1 18.12.2019 о 10-00 год. підозри за ч. 2 ст. 289 КК України, 07.06.2019 близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання по АДРЕСА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння скутером «Suzuki Lets1», усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій та користуючись відсутністю власника, шляхом вільного доступу, завів двигун зазначеного скутера та поїхав в напрямку с. Веприн Радомишльського району Житомирської області, в подальшому розпорядившись скутером на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 6600,00 гривень.

Після вчиненого, ОСОБА_1 переховувався від органів досудового розслідування, 23.07.2019 його було оголошено в розшук, досудове розслідування було запинено. Постановою від 18.12.2019 досудове розслідування кримінального провадження № 12019060280000260 від 09.06.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, відновлено.

Підозрюваний доставлений після фактичного затримання о 07 год. 00 хв. 18.12.2019 згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 18.12.2019.

Документами, які підтверджують вручення підозрюваному та його захиснику 18.12.2019 об 10-00 год. копії клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, є розписка підозрюваного ОСОБА_1 та адвоката Нагорної Т.І.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання, зокрема, таким ризикам, як переховування від органів досудового розслідування чи суду, перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином, спробам вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, перелік яких встановлено пунктами 1- 5 частини першої статті 177 КПК.

За усталеною практикою ЄСПЛ «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження. Це пов'язано з тим, що на ранніх етапах кримінального провадження такі докази неможливо було здобути або, беручи до уваги характер кримінальних правопорушень, в яких підозрюється особа, ці докази неможливо надати суду, щоб не поставити під загрозу життя інших осіб.

В судовому засіданні, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та наявність існування ризиків, передбачених п.п. 1-2 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в виді можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжувати свою злочину діяльність.

Так, наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, є достатніми та на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення та підозрюваний причетний до цієї події.

Ризики того, підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом неявки дослідчого чи суду, також доведені.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, не має постійного джерела доходів, не має постійного місця проживання та реєстрації, відсутні міцні соціальні зв`язки, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочину проти власності.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, відповідно до якого тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно, і прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Оцінюючи сукупність обставини, які визначені ст. 178 КПК України, слідчим суддею враховується: 1) вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України; 2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному (позбавлення волі на строк від 5 до 8 років); 3) дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 , його молодий вік та стан здоров`я, щодо якого відсутні відомості про тяжкі захворювання чи інвалідність; 4) репутацію підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, перебував у розшуку як особа, яка переховується від органів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019060280000260 від 09.06.2019 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України; 5) той факт, що підозрюваний ОСОБА_1 не має постійного джерела доходів, не має міцних соціальних зв`язків, не має постійного місця проживання та місця реєстрації, що свідчить про те, що підозрюваний в будь-який момент може залишити фактичне місце тимчасового проживання з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тому що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані як менш небезпечні ніж покарання і процедура виконання покарання, він може незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, які є його знайомими, скоїти інше кримінальне правопорушення, при цьому застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Таким чином, в судовому засіданні під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, що дає підстави для задоволення даного клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів; розмір майнової шкоди, завданої потерпілому становить 6600,00 грн., підозрюваний офіційно не працевлаштований, а тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.176-178, 183, 194, 196, 205, 206 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 16.02.2020.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 18.12.2019 з 07 год. 00 хв.

Одночасно визначити ОСОБА_1 розмір застави у межах 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 38420,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача 37317049000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ, м. Київ , МФО 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатися з постійного місця проживання, яке він зазначить слідчому, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання (перебування), роботи.

Роз`яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя /підпис/ Н. С. Сіренко

Згідно з оригіналом

Слідчий суддя Н. С. Сіренко

"___" _____ 20 __

(дата засвідчення копії)