Ухвала суду № 86407634, 12.12.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4508/19

Провадження № 2/191/1237/19

У Х В А Л А

іменем України

12 грудня 2019 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гречко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Меренчук», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення грошових коштів за договором позики.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовує тим, 14.12.2016 року між мною, ОСОБА_1 (позикодавцем), та Фермерським господарствам «Меренчук», в особі його керівника, ОСОБА_2 (позичальником), було укладено договір позики, на виконання якого вона передала відповідачу грошові кошти в сумі 65 000 доларів США з процентами в 6,5% в місяць, що підтверджується розпискою від 14.12.2016. Відповідач зобов`язався повернути їй всю суму боргу в строк до 01.09.2017. 23.10.2019 року Велика Палата Верховного Суду по цивільній справі № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19) підтвердила правомірність надання фізичною особою позики (кредитування) під проценти у іноземній валюті не тільки іншим фізичним особам, а й юридичним особам. Тому, вона мала абсолютно усі законні права кредитувати під проценти у іноземній валюті наших аграріїв, зокрема і Фермерське господарство «Меренчук» (позичальник) від імені його на той час в якості керівника виступав ОСОБА_2 . Проте, майже одразу після того, як керівник ФГ «Меренчук» Меренчук ОСОБА_3 отримав від неї грошові кошти, він почав ухилятися від спілкування з нею та перестав відповідати на її телефонні дзвінки. Усі спроби зв`язатися з ним через їх спільних знайомих не дали жодного результату. Більш того, нещодавно вона довідалася, що ОСОБА_2 , задля того, щоб не повертати грошові кошти, здійснив відчуження своїх корпоративних прав на Фермерське господарство «Меренчук» іншій особі, ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Міщенко М.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 733. Після чого, вона звернулася до нового власника ФГ «Меренчук», ОСОБА_4 , з вимогою повернути їй борг, на що він їй зазначив, шо жодних боргів переді нею не має та нічого повертати не збирається. Така поведінка відповідача свідчить про відсутність у нього бажання повертати їй борг, строк оплати якого вже давно настав. Саме тому, разом з подачею цього позову, є реальна необхідність у забезпеченні мого позову та витребуванні доказів. Тому разом з цим позовом вона подає заяву про забезпечення позову та про витребування доказів. Повідомляє, що заходи досудового врегулювання спору результатів не дали, адже новий керівник відповідача вважає, що борги за їхнє господарство повинен віддавати попередній керівник їхнього господарства, а не само господарство на розвиток якого брались у мене в борг грошові кошти. Тому така поведінка відповідача евідчить про його недобросовісність та відсутність бажання повертати їй борг, строк оплати якого вже давно настав. Саме тому разом з подачею нею позову вона подає клопотання про забезпечення її позову, шляхом накладення арешту на майно, належне Фермерському господарству «Меренчук» в межах суми боргового зобов`язання - 100912 доларів США, адже є реальна загроза, що відповідач, коли довідається про цей позов до нього, знову здійснить відчуження Фермерського господарства «Меренчук» з метою уникнення виконання в майбутньому рішення суду про стягнення з нього боргу.

Накладення арешту на належне Фермерському господарству «Меренчук» майно та грошові кошти в межах суми боргового зобов`язання до ухвалення судом рішення по даній справі, жодним чином не порушить його прав та не вплине на його господарську діяльність, а лише забезпечить реальну можливість ефективного захисту їїх прав та виконання у майбутньому рішення суду. Також, обраний нею спосіб забезпечення позову, повністю відповідає принципу співмірності, адже арешт на майно боржника накладається в межах розміру його боргу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження та реальне виконання позитивно прийнятого ріше. 3. у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Підставою забезпечення позову є обгрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Тому тільки з цією метою вона вказала у заяві про наявність майна боржника та його недобросовісну поведінку. Обраний мною вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та найменш обтяжливим для відповідача, адже не позбавить та жодним чином не вплине на право володіння та користування належним відповідачу майном. Просить накласти арешт на належне Фермерському господарству «Меренчук» (Ідентифікаційний код юридичної особи - 36116347) майно та грошові кошти в межах суми боргового зобов`язання - 100912 доларів США, шо згідно курсу НБУ станом на день звернення до суду становить еквівалент 2418860,64 гривень.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом майбутніх позовних вимог є стягнення з ФГ «Меренчук», грошових коштів в розмірі 100912 доларів США, шо згідно курсу НБУ станом на день звернення до суду становить еквівалент 2418860,64 гривень.

Однак, заявником не надано інформації та доказів належності ФГ «Меренчук» конкретизованого майна та грошових коштів (кількості, найменування банківських установ на рахунках яких вони знаходяться тощо), на яке необхідно накласти арешт, а тому накладення арешту усе на майно належне ФГ «Меренчук» унеможливить виконання ухвали суду про накладення арешту.

Таким чином, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення на належне майно ФГ «Меренчук» та грошові кошти, є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-152 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання – після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо ухвалу не буде скасовано.

Головуючий суддя: Ю. В. Гречко