Ухвала суду № 86407527, 28.11.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/11/17

Провадження № 1-кп/206/17/19

У Х В А Л А

28 листопада 2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого-судді - Грицаюк Н.М.,

судді - Поштаренко О.В.,

присяжних: - Бублейник Ю.Ю., Главна С.О.,

Міненко Г.І.,

при секретареві - Норі І.С.,

за участі прокурора - Данільченко В.В,,

захисників-адвокатів - Буштрука С.П., Новік Л.Є.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

потерпілого - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого - Гудейчук І.В.,

розглянувши у залі суду в м. Дніпро, у судовому засіданні кримінальне провадження № 12016040440002510, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провалження № 12016040440002510, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.10.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Новік Л.Є. просили змінити запобіжний захід на домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_2

Захисники – адвоката Буштрука С.П. та обвинувачений ОСОБА_2 просили відмовити в задоволення клопотання прокурора.

Захисники – адвоката Буштрука С.П. та обвинувачений ОСОБА_1 просили змінити запобіжний захід на домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_2 .

Потерпілий та його представник підтримали клопотання прокурора, а в задоволення клопотань захисникі-адвокатів просили відмовити.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд присяжних дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку. Повторно розглядається питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судовий розгляд не завершений до його спливу.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі доведення того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ризиками, які суд присяжних оцінює у сукупності із тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими, являються об`єктивні дані можливого переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків зі сторони захисту, які ще не допитані судом та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжких злочинів передбачених п.п.6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, міра покарання за які передбачена у вигляді довічного позбавлення волі та позбавлення волі строком до 15 років.

Таким чином, ризики, що були підставою для застосування відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та продовження такого заходу, на сьогодні не перестали існувати.

Дані відносно осіб обвинувачених враховуються судом, як то соціальні зв`язки, вік та стан здоров`я, які при цьому не виключають можливість тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також період їх тримання під вартою, однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюєються у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжких злочинів, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинувачених у встановленому законом порядку.

При цьому обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Застосування до обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам обвинувачених переховуватися від органів досудового розслідування або суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, вирішуючи подане клопотання суд, також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину та можливість ухилення від явки до суду.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Беручи до уваги викладене, а також обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, та дані про особу обвинувачених, суд присяжних вважає необхідним продовжити щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу.

Також судом присяжних враховано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, яке законом про кримінальну відповідальність віднесено до категорії особливо тяжких злочинів, а також об`єкт злочинного посягання, яким є найвища соціальна цінність - життя людини, а також суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, і це відповідає правовим позиціям, викладеним в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».

Разом з тим, суд присяжних наголошує на тому, що обвинувачені не позбавлені можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну їм запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище суд присяжних.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Враховуючи вищевикладене, суд присяжних вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів. А в задоволенні клопотань захисників – адвокатів про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відносно – відмовити,

Суд присяжних вважає, що обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі обвинувачених, а і характеру та тяжкості діяння, які їм інкримінуються, не перешкоджає інтересам правосуддя.

Таке продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 197, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд присяжних,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 26 січня 2020 року включно, щодо кожного з обвинувачених.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів на підставі рішення Конституційного суду № 4-р/2019 від 13.06.2019 року з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя: Н.М. Грицаюк

Суддя: О.В. Поштаренко

Присяжні: Ю.Ю. Бублейник

С.О. Главна

Г.І. Міненко