Ухвала суду № 86405925, 18.12.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6150/19

Провадження (1-кп/199/468/19)

УХВАЛА

18.12.2019 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Савченка Є.М.

при секретарі - Малюк О.О.,

за участю сторін:

прокурора - Понедільченко І.О.

захисниких: - Романцова М .В .

-Новік Л.Є.

обвинувачених: - ОСОБА_2

-ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро кримінальне провадження №12019040630000868, відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

18.12.2019 року в судовому засіданні, прокурор Понедільченко І.О. просив відкласти засідання, повторити виклик свідків, також заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1), 3), 4), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому ОСОБА_2 , у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи тяжкість злочину, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Крім того, знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, ОСОБА_2 , володіючи відомостями щодо свідків, може вплинути на них. Прокурор вважає, що, беручи до уваги підвищену суспільну небезпеку інкримінуємих ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, є ризик перешкоджання останнім здійсненню кримінального провадження, продовження злочинної діяльності. Також прокурор Понедільченко І.О. заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_3 з цілодобовою забороною залишати житло. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, в тому числі за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, а тому вважає, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинення нового кримінального правопорушення, який вказує на необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник Романцов М.В. не заперечував проти відкладення судового розгляду, стосовно клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, вважаючи дане клопотання необґрунтованим, просив відкласти розгляд клопотання із-за того, що не розглянута попередня апеляційна скарга на таке ж рішення, а по суті клопотання вважав його необгрунтованим, просив відмовити в його задоволенні, стосовно клопотання відносно ОСОБА_3 просив відмовити в його задоволенні, змінити на нічний домашній арешт.

Обвинуваченим ОСОБА_2 , який отримав копію клопотання і відмовився засвідчувати це своїм підписом, не просив надавати йому час для підготовки і не просив суд переносити розгляд клопотання до розгляду скарги на попереднє рішення суду з цього приводу, висловив свою думку по суті, просив відмовити в його задоволенні. Стосовно клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_3 - просив його змінити на нічний домашній арешт..

Захисник Новік Л.Є. не заперечувала проти відкладення судового розгляду, заперечувала проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, відносно ОСОБА_3 та просила його змінити на домашній арешт із забороною зашити житло у нічний час доби, що було підтримано обвинуваченим ОСОБА_3 . Стосовно клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 – захисник і обвинувачений просили відмовити в його задоволенні, також захисник Новік Л.Є. підтримала позицію захисника Романцова М.В.

Зокрема, своє клопотання захисники і обвинувачені обґрунтували тим, що ризики, зазначені прокурором у клопотанні, не знайшли свого підтвердження, а ОСОБА_2 повинен бути звільнений з-під варти, що ОСОБА_2 не буде ухилятися від суду та не буде перешкоджати розгляду кримінального провадження.

Прокурор був проти задоволення клопотань про зміну запобіжного захисту ОСОБА_3 на нічний домашній арешт, наполягав на задоволенні клопотань про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 і цілодобового домашнього арешту ОСОБА_3 .

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , матеріали справи, вважає, що клопотання прокурора про відкладення судового розгляду підлягає задоволенню, стосовно продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів, клопотання прокурора про продовження строку цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 , а також клопотання захисників і обвинувачених стосовно запобіжних заходів, суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора, а в задоволенні клопотання захисників і обвинувачених суд вважає необхідним відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, відповідно до змісту обвинувального акта, ОСОБА_2 обвинувачується за ст.ст.185 ч.2,186 ч.2, 187 ч.2, 28 ч.2, 357 ч.1 КК України, з яких за ст.187 ч.2 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Враховуючи обсяг пред`явленого ОСОБА_2 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2 , у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, останній, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

За таких обставин суд вважає, що оскільки на цей час ОСОБА_2 продовжує обвинувачуватися у вчиненні злочинів, в тому числі тяжкого умисного злочину, враховуючи те, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор, продовження застосування обвинуваченому тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, а також в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Для відмови в звільненні особи з-під варти також слід враховувати і ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки він, володіючи відомостями щодо осіб потерпілих, свідків, які ще не допитані, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці ж обставини вказують на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів обвинуваченому.

При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_2 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.

Досліджуючи клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров`я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв`язки, репутацію обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред`явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п.п. 1), 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи на цей час не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2 .

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд виходить з того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних, в тому числі тяжких злочинів. Санкцією ч. 2 ст. 187 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

За таких обставин суд вважає, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, який вказує на необхідність продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з цілодобовою забороною залишати житло.

Розглядаючи можливість зміни запобіжного заходу на інший, менш суворий, суд, враховуючи вищезазначене, вважає, що альтернативні запобіжні заходи є такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, не визначався, оскільки ОСОБА_2 обвинувачується за ст.ст.185 ч.2,186 ч.2, 187 ч.2, 28 ч.2, 357 ч.1 КК України.

Стосовно клопотань про відкладення розгляду клопотання відносно ОСОБА_2 із-за того, що ще не розглянуто по суті апеляційна скарга на попереднє рішення суду з цього питання, то суд вважає,що це не пов`язано з розглядом цього клопотання, у кожному випадку рішення приймаються окремо і не пов`язані один з одним, кожне з них може оскаржуватись окремо, також спливають попередні строки запобіжних заходів, також сам обвинувачений ОСОБА_2 не просив суд відкладати розгляд по суті клопотання відносно нього, тому підстав для відкладення розгляду цього клопотання відносно ОСОБА_2 суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Відкласти судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019040630000868 відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за ст.ст.186 ч.2, 28 ч.2, 357 ч.1, 185 ч.2, 187 ч.2 КК України, на 24.12. 2019 року о 11 год. 30 хв. в залі суду за адресою: 49083 м.Дніпро, вул.Новоселівська,9, в яке викликати:

прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1;_________

обвинувачених: ОСОБА_2 (ДУВП №4) і ОСОБА_3 ;________

захисників: Романцова М.В. і Новік Л.Є.;_______

2. В задоволенні клопотань захисника Романцова М.В. про відкладення розгляду клопотання відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 і захисника Новік Л.Є. - на зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт - відмовити.

3. Задовольнити клопотання прокурора і відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - продовжити на 60 днів, тобто до 15 лютого 2020 року.

4. Задовольнити клопотання прокурора і відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк до 15 лютого 2020 року, з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, з`являтися до суду по викликам.

По закінченню строку дії запобіжного заходу та за відсутністю клопотання прокурора в порядку ст. 199 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборона залишати житло припиняє свою дію і запобіжний захід, заборона та обов`язок вважаються скасованими.

5. Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання в частині продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» та начальнику Амур-Нижньодніпровському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.

6. Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.

7. В той же час, відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», зважаючи на Рішення Конституційного Суду України у справі № 3-208/2018 (2402/18) від 13.06.2019 за конституційною скаргою ОСОБА_6 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 392 КПК України, учасники судового провадження на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.

Суддя: Є.М.Савченко