Рішення № 86404668, 17.12.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/977/2019

130/2072/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Зданевич Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Олексюка Володимира Володимировича та слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченко Анатолія Миколайовича про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з даним позовом в якому просив стягнути з Держави України в особі Державної казначейської служби України 5 000 грн. моральної шкоди на його користь.

Заява обґрунтована тим, що на протязі років відповідачі проявляють бездіяльність по справі № 42018021130000022 від 10.05.18 за ч.1 ст. 382 КК України, слідчий виносить постанови, які скасовуються за їх незаконністю, начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області не розуміє, що він вимагає заміни слідчого.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 15.10.2019 відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та надано відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від позивача ОСОБА_1 заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін в порядку спрощеного провадження не надходило.

Відповідачам - Державній казначейській службі України, начальнику СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Олексюку В.В. та слідчому СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченко А.М. було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та додатками до неї. Відповідачі були вчасно повідомлені про місце та строки розгляду справи в порядку спрощеного провадження, про визначений строк для надання відзиву на позов, однак заяви про участь у судовому засіданні відповідачі не подавали, відзиву на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду від них не надходило.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно копії листа заступника керівника Жмеринської місцевої прокуратури Кириченко А.В. від 08.04.2019 №74-72-16 позивачу ОСОБА_1 повідомлено, що Жмеринською місцевої прокуратурою розглянуто його скаргу на недотримання розумних строків під час досудового розслідування ряду кримінальних проваджень, в тому числі за № 42018021130000022 від 10.05.18 за ч.1 ст. 382 КК України. Вивченням стану досудового розслідування зазначених кримінальних проваджень установлено, що слідчими слідчого відділення Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області та Барського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області допущено в останніх тяганину.

Відповідно до копії листа начальника Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Домбровського В.В. від 23.05.2019 №7176/2012/01-2019 позивачу ОСОБА_1 повідомлено, що його скарга від 10.05.2019, в якій він просить визнати бездіяльність заступника начальника Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області - начальника слідчого відділення Олексюка В.В. та заступника начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Рощепи А.А., у зв`язку з відсутністю контролю зі сторони останніх за діяльність підпорядкованих слідчих, яка надійшла до Жмеринського ВП ГУНП 10.05.2019 та зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Жмеринського ВП за №3496, розглянута згідно Закону України «Про звернення громадян». За результатами її розгляду позивача повідомлено, що заступник начальника Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області - начальник слідчого відділення Олексюк В.В. та заступник начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Рощепа А.А. у своїй службовій діяльності щодо організації досудового розслідування керуються вимогами Кримінального процесуального кодексу України, у яку керівник Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області в межах своєї компетенції не вправі втручатись.

Згідно копії листа заступника начальника Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області - начальника слідчого відділення Олексюка В.В. від 18.06.2019 № 8204/212/03-2019 позивачу ОСОБА_1 повернуто на його адресу звернення ( клопотання), яке надійшло на ім`я керівників органу досудового розслідування Жмеринського ВП ГУНП №2573/212-2018 від 11.06.2018 про зміну слідчих Майченка А.М. та Полонської О.Г. на інших по справах, які знаходяться у провадженні без розгляду, у зв`язку з тим, що останнє є неконкретизованим, не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови Вінницького апеляційного суду від 20.09.2019 рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 25 червня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, начальника слідчого відділу Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Олексюка В.В. та старшого слідчого Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Полонської О.Г. про відшкодування моральної шкоди частково задоволено позов та стягнуто з держави України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 тис. грн.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 56 Конституції України, згідно якої, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, а також нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема, органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець відокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто, виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст.1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми, обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.

Положеннями частин першої-третьої статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пунктів 3 4, 5, 10, 14 Постанови пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Також що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Аналізуючи вказані норми права, слід дійти висновку, що відшкодування моральної шкоди можливе в наслідок порушення прав особи, тобто має бути причинно - наслідковий зв`язок між порушенням прав особи та правом на відшкодування моральної шкоди.

Позивач вважає, що бездіяльністю відповідачами - начальником СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Олексюком В.В. та слідчим СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченко А.М. йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в похилому віці стражданнях та переживаннях. Моральну шкоду він оцінив у розмірі 5 000 грн.

Оскільки для виникнення зобов`язання по відшкодуванню шкоди в порядку ст. 1176,1174, 1167 ЦК України необхідна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу дізнання, попереднього (досудового) слідства та їх посадових осіб, наявність шкоди, протиправність дій її завдавача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, підлягають доказуванню на загальних підставах та є обов`язком позивача (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).

Отже, позивач повинен надати докази як на підтвердження протиправних дій чи бездіяльності службової особи органу державної влади, так і докази спричинення йому моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між діями, бездіяльністю заподіювача та спричиненою шкодою.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23 травня 2001 року кримінальне судочинство визнано як врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх Конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Згідно ст. 1 ч. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Главою 26 КПК України врегульовано порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора, ухвал слідчого судді тощо.

Тобто кримінальним процесуальним законодавством визначено інший порядок розгляду скарг учасників кримінального провадження та осіб, права яких порушуються як під час досудового розслідування, так і під час підготовчого провадження у суді.

Позивачем зазначено підстави для стягнення моральної шкоди, бездіяльність начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Олексюка В.В. та слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченко А.М. у кримінальному провадженні, однак позивач не зазначає чи розглядалося в порядку КПК оскарження дій, бездіяльності та рішень начальника СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Олексюка В.В. та слідчого СВ Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області Майченко А.М. в рамках кримінального провадження та не надаються докази на підтвердження їх незаконної бездіяльності.

Будь-якого рішення, що набрало законної сили, про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності відповідачів, позивачем суду не надано.

Суд не приймає посилання позивача на рішення Вінницького апеляційного суду від 20.09.2019, копію якого надав позивач, так як воно не має преюдиціального значення. Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Належних та допустимих доказів того, що судовим рішенням встановлена бездіяльність відповідачів визнана неправомірною, позивачем не надано, позивач не довів факт протиправних дій або бездіяльності відповідача, конкретні негативні наслідки та причинний зв`язок а тому суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тому судові витрати слід віднести на рахунок держави. Таким чином, судові витрати по сплаті судового збору слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову - відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя