Ухвала суду № 86403411, 17.12.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

______ МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ___

Справа № 521/12911/19

Пр. № 2-з/521/406/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі

головуючого судді – Сегеди О.М.,

при секретарі – Колесник Т.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

встановив:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Ухвалою суду від 13 серпня 2019 року провадження у вищевказаній справі було відкрито та призначено судове засідання (а.с. 13-14).

Ухвалою суду від 11 вересня 2019 року були об`єднані в одне провадження цивільна справа №521/12911/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з цивільною справою №521/12910/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, та цивільною справою №521/12916/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та присвоєно об`єднаній цивільній справі єдиний унікальний номер судової справи №521/12911/19 (а.с. 21-22).

Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року строк підготовчого провадження по справі був продовжений (а.с. 69-70).

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року були об`єднані в одне провадження цивільна справа №521/12911/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з цивільною справою №521/12908/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу та присвоєно об`єднаній цивільній справі єдиний унікальний номер судової справи №521/12911/19.

16 грудня 2019 року представник позивачки, який діє на підставі ордеру від 10 вересня 2019 року, надав через канцелярію суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просив суд: накласти арешт на Ѕ частку квартири під АДРЕСА_1 , яка належить відповідачці ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначив, що вказана квартира була передана ОСОБА_2 в іпотеку, в якості забезпечення виконання основного зобов`язання. Під час судового розгляду було внесено зміни до Іпотечного договору від 17 жовтня 2017 року, згідно яких змінено строк виконання основного зобов`язання, а саме – строк продовжено до 17 жовтня 2020 року.

Вказував, що оскільки відповідачка по справі ухиляється від виконання зобов`язань щодо повернення боргу, тому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду в разі постановлення його на користь позивачки.

Дослідивши подану заяву, матеріали справи та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірими із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України суд залежно від обставин справи може забезпечити позов повністю або частково.

Судом встановлено, що позивачка звернулася до суду із позовною заявою про стягнення боргу з ОСОБА_2 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17 грудня 2019 року, квартира АДРЕСА_2 , передана ОСОБА_2 в іпотеку на підставі Іпотечного договору від 17 жовтня 2017 року, іпотекодержатель: Кредитна спілка «КАСА».

Отже, на даний час квартира, на яку позивачка просить накласти арешт, перебуває в іпотеці, іпотекодержателем виступає Кредитна спілка «КАСА».

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 3 даного Закону, у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Таким чином, пріоритет права іпотекодержателя на задоволення своїх вимог виникає з моменту державної реєстрації іпотеки, а порушення боржником кредитного зобов`язання є умовою реалізації прав кредитора, гарантованих іпотекою. При цьому, у випадку накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки, можливе порушення прав кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Враховуючи те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову – відсутні.

Керуючись ст. ст. 149-153, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ували суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.М. Сегеда