Рішення № 86402802, 18.11.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/6745/19

Провадження № 2/946/3108/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Аубекерова Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що вищевказане майно належить його батьку ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно. Відповідно до заповіту посвідченого 18.07.2014 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гончаровою О.С. за №1996, ОСОБА_2 заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що, за законом він матиме право, в тому числі належний йому житловий будинок з надвірними спорудами та приналежною земельною ділянкою, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , своєму синові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач прийняв спадщину шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, позивачу було відмовлено, у зв`язку тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просить справу розглянути за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, посвідченого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою Одеської області 30.04.1975 року за № 2-1745 передано земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки наданої комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» №1281 від 10.10.2019 року, відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи КП «Ізмаїльське МБТІ» на об`єкт нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вищевказаний житловий будинок з надвірними спорудами побудований у 1984 році є завершений будівництвом та відповідно до листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01.09.2011 року №40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуацію об`єктів, закінчених будівництвом до 05.08.1992 року» житлові будинки збудовані до 05.08.1992 року не підлягають до здачі в експлуацію. Згідно листа № 12/5-126 від 23.03.1999 року Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України не підлягає здачі в експлуатацію об`єкти нерухомості побудовані до 05.08.1992 року.

Таким чином, встановлено, що житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 .

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про серії НОМЕР_1 , виданого 26.10.2018 року (а.с. 6), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту посвідченого 18.07.2014 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гончаровою О.С. за №1996, ОСОБА_2 заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що, за законом він матиме право, в тому числі належний йому житловий будинок з надвірними спорудами та приналежною земельною ділянкою, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , своєму синові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 56015418 від 02.05.2019 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д., заповіт ОСОБА_2 від 18.07.2014 року, зареєстрований за № 1996, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, немає

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини був зареєстрований та проживав разом із спадкодавцем за однією адресою, що підтверджується відповідними записами в будинковій книзі, тобто, вважається таким, що прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. № 410/02-14 від 14.05.2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що оформлення спадщини в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1234, 1235, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар