Рішення № 86400240, 09.12.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3393/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", м. Київ до Акціонерного товариства "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ", м. Харків про стягнення 98000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА", м. Київ звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Акціонерного товариства "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 98000,00 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/3393/19; призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18 листопада 2019 року на 11:40 годин та про розгляд справи повідомлено сторін.

Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.

Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України 18 листопада 2019 року суд починає розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою від 18 листопада 2019 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 09 грудня 2019 року до 11:30 годин.

29 листопада 2019 року через канцелярію суду, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" подано заяву (вхідний № 29045) про розгляд справи без участі представника позивача. Також у клопотанні позивач підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у наданому клопотанні підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать долучене до матеріалів справи зворотнє поштове повідомлення.

Оскільки неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено статтею 202 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 грудня 2018 року в м. Підгороднє відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля Skoda Rapid реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля BMW 318 реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпро від 16 січня 2019 року № 199/27/19 вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 . Правил дорожнього руху України.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору № 068095/4100/0000004 добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" від 24 січня 2018 року, укладеного з ОСОБА_1 (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Skoda Rapid реєстраційний номер НОМЕР_1 були застраховані в позивача.

Згідно Звіту №07/13-668 від 22 лютого 2019 року складеного ПП Данильченко В ОСОБА_3 вартість відновлюваного ремонту склала 264364,82 грн.

Відповідно до договору страхування, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА", на підставі страхового Акту, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 172791,28 грн. шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням № 079353 від 01 квітня 2019 року та № 084709 від 02 травня 2019 року.

Згідно пункту 2.2. договору страхування повне конструктивне або фізичне зруйнування ТЗ - це випадки, коли вартість відновлювального ремонту на момент настання страхового випадку становить понад 75% ринкової (дійсної) вартості ТЗ та додаткового обладнання.

Відповідно до пунктів 10.8. та 10.8.2. договору страхування при повному конструктивному або фізичному зруйнуванні ТЗ страховик має право прийняти рішення стосовно виплати страхового відшкодування наступним чином - страховик здійснює виплату страхової суми за відрахуванням франшизи, зносу, який визначається відповідно до пункту 10.2.2. договору та вартості залишків ТЗ.

Згідно Звіту про оцінку ТЗ №07/13-668 від 22 лютого 2019 року - вартість відновлювального ремонту ТЗ склала 264346,82 грн., а страхова сума, яка є дійсною вартістю ТЗ на момент укладання договору (пункт 1.1.1 договору) 350544,00 грн., тобто вартість відновлюваного ремонту ТЗ 75,41% та керуючись умовами договору, відбулось повне конструктивне знищення застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У цій же ж статті зазначено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Отже, сума страхового відшкодування становить собою суму завданих страхувальнику збитків за мінусом франшизи, розмір якої встановлюється у договорі страхування.

Умовами договору страхування передбачено франшизу у розмірі 1752,72 грн. Вартість залишків ТЗ склала суму у розмірі 172791,28 грн.

Згідно частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як зазначає Верховний Суд України в листі від 19 липня 2011 року, перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок нього страховик виступає замість потерпілого.

У спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України №6-112цс13 від 25 грудня 2013 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в Акціонерному товаристві "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" за полісом АК/007830871 (страхова сума по майну 100000,00 грн., франшиза 2000,00грн.), згідно Розширеної Довідки УПП та Централізованої бази МТСБУ (Програмний комплекс "Централізована база даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЦБ МТСБУ) впроваджується в Моторному (транспортному) страховому Бюро України (МТСБУ) та в страхових компаніях - членах МТСБУ. Метою розробки та впровадження ЦБ МТСБУ є забезпечення виконання Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ)". А саме, забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. ЦБ МТСБУ призначена для здійснення обліку інформації про договори ОСЦПВВНТЗ та справи по врегулюванню страхових подій за цими договорами, а також централізованого ведення нормативно-довідкової інформації щодо здійснення ОСЦПВВНТЗ).

Згідно статті 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 9.1. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до статті 9.2. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

Згідно статті 12.1. Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Стаття 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначає. що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до статті 36.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивачем надано розрахунок за зобов`язанням відповідача за полісом ОСЦПВВНТЗ:

страхове відшкодування - франшиза за полісом ОСЦПВВНТЗ = 100000,00 грн.-2000,00 грн. = 98000,00 грн.

З відповідною заявою про відшкодування витрат в порядку суброгаії та на умовах статті 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача 10 квітня 2019 року (заява №24809, вихідний №2210).

05 серпня 2019 року на адресу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" надійшов лист-відмова у виплаті страхового відшкодування (вхідний №7225). Відмову у виплаті вмотивовано статтею 380 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року. Позивач не погодився з цією відмовою та звернувся до суду.

Суд бере до уваги правову позицію, викладену в Постанові Верховного суду у справі №910/14693/17 від 08 квітня 2019 року:

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобам, механізмом іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Тобто, володільцем об`єкта використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є не лише його власник, але й інша фізична чи юридична особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим об`єктом. При цьому, вирішуючи питання про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, національні суди повинні встановити, хто та на якій правовій підставі володіє транспортним засобом.

Посилання на не правильне застосування судами попередніх інстанцій частини 4 статті 380 МК України Верховний Суд вважає необґрунтованим та зазначає, що порушення митних правил ввезення автомобілів на територію України може бути предметом адміністративної відповідальності особи, яка ввезла транспортний засіб. Зазначені обставини не є підставою звільнення від цивільної відповідальності учасників страхових відносин відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування".

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами, тобто, до страхової особи винної у скоєнні ДТП.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах.

Згідно частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Статтею 999 Цивільного кодексу України передбачено, що законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (частина 2 статті 7 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”).

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01 липня 2004 року (надалі - Закон №1961-IV), при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Підставами виникнення регресного зобов`язання є: виконання боржником свого обов`язку перед кредитором; виконання обов`язку за третю особу.

Згідно пункту “в” 4.38.1.1. статті 38 Закону, страховик після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо водій після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8, код ЄДРПОУ 30035289) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, код ЄДРПОУ 20033533) 98000,00 грн. заборгованості та 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "16" грудня 2019 р.

Суддя П.В. Хотенець