Рішення № 86400184, 13.12.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2019 Справа № 920/1092/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/1092/19

за позовом Сумського обласного центру зайнятості в особі Шосткинської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості (вул. Січнева, буд. 7, м. Шостка, Сумська область, 41100),

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, буд. 1, м. Суми, 40030),

про стягнення 7 080 грн. 58 коп. шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 7 080 грн. 58 коп. шкоди, завданої у зв`язку з виплатою позивачем допомоги по безробіттю громадянину ОСОБА_1 , а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи. В обґрунтування позову позивач зазначає, що у зв`язку з неправомірною відмовою Шосткинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Сумської області у призначенні пенсії гр. ОСОБА_1 , що встановлено постановою Шосткинського міськрайсуду Сумської області від 04.02.2016 у справі № 589/4887/15-а, останній не набув статусу пенсіонера, зареєструвався в центрі зайнятості, набув статус безробітного та отримав допомогу по безробіттю в розмірі 7 080 грн. 58 коп. При цьому, статус пенсіонера і статус безробітного взаємовиключні за ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення». Позов заявлений на підставі ст.ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.11.2019 відкрито провадження у справі № 920/1092/19; надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву (з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України); надано позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Справа призначена судом до розгляду без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

02.12.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 9901 від 02.12.2019), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що сама наявність шкоди у вигляді безпідставної сплати допомоги по безробіттю, за відсутності інших цивільно-правових елементів шкоди, таких як, протиправність поведінки відповідача, причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача та шкідливим результатом, що настав, не є підставою дійти висновку про наявність обов`язку відповідача відшкодувати позивачу шкоду. Посилаючись на вимоги пункту 8 статті 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та пунктів 6, 7 “Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України № 60/62 від 13.02.2009, постановою правління Пенсійного фонду України № 7-1, представник відповідача зазначає, що позивач не наділений повноваженнями стягувати кошти, як виплачену допомогу по безробіттю, з органу Пенсійного фонду. Враховуючи заборону використовувати кошти Пенсійного фонду на цілі, не передбачені пенсійним законодавством та відсутність рахунків в органах Казначейства, відповідач вважає правильним відшкодовувати понесені судові витрати позивача за рахунок Державного бюджету України.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі – Закон).

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (ст. 4 Закону).

Згідно зі ст. 6 Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Статтею 7 цього Закону передбачено такий вид забезпечення як допомога по безробіттю.

З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2015 до Шосткинського міськрайцентру зайнятості звернувся гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із заявою про надання статусу безробітного. У заяві гр. ОСОБА_1 зазначив, що пенсію на пільгових умовах та за вислугу років він не отримує.

Наказом директора Шосткинського міськрайцентру зайнятості від 28.10.2015 № НТ 151028 гр. ОСОБА_1 була призначена допомога по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Як зазначає позивач, 10.06.2016 гр. ОСОБА_1 , під час чергового відвідування центру зайнятості надав повідомлення Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України від 19.05.2016 №4421/031/с про призначення йому пенсії за віком з 01.09.2015, та пояснив, що йому було призначено пенсію на виконання рішення суду.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04.02.2016 у справі справа № 589/4887/15-а (провадження № 2-а589/6/16), яка набрала законної сили, визнано протиправними дії Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Сумській області по не зарахуванню гр. ОСОБА_1 часу роботи на посаді слюсаря КВПіА цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики по обслуговуванню амічно-холодильної станції цеху штучного холоду (аміачно-холодильний) ВАТ АК "Свема" до пільгового стажу за Списком №2; зобов`язано Шосткинське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Сумській області зарахувати у стаж роботи ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, період роботи з 01.02.1990 по 15.01.1998 включно на посаді слюсаря КВПіА цеху контрольно-вимірювальних приладів і автоматики по обслуговуванню амічно-холодильної станції цеху штучного холоду (аміачно-холодильний) ВАТ АК "Свема" та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 01 вересня 2015 року.

В силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання рішення суду, Шосткинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, 19.05.2016 повідомило гр. ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 01.09.2015, що підтверджується відповідним повідомленням Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 19.05.2016 №4421/031/с.

З 18 червня 2019 року органи Пенсійного фонду Сумської області функціонують як одна юридична особа – головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Шосткинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинене 18.06.2019.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме копією додатку № 4 до Персональної картки «Нарахування допомоги по безробіттю та платежі», витягом з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 , довідкою від 01.12.2016 про виплату коштів за період з 21.10.2015 по 10.06.2016, підтверджується, що за період перебування на обліку з 28.10.2015 по 10.06.2016 позивач виплатив ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в загальній сумі 7080 грн. 58 коп. Виплату припинено з 10.06.2016.

На виконання наказу Сумського обласного центру зайнятості від 25.04.2019 № 64, позивач 20.06.2019 звернувся до відповідача з претензією № 06/514 про повернення коштів в сумі 7080 грн. 58 коп., що були виплачені як допомога по безробіттю.

У відповіді на претензію №8691/06.2-14 від 08.07.2019 відповідач зазначив про відсутність підстав для повернення коштів.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Пунктом 2 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

У відповідності до пункту 13 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" особи працездатного віку - особи віком від 16 років, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку.

Статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи (п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення").

Згідно з положеннями частини 2 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Положеннями пунктів 2, 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що суб`єкти страхування на випадок безробіття – це застраховані особи, а у випадках, передбачених цим Законом, також члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик; страховик - Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: шкоду, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв`язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки.

Терміном шкода позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв`язок - це відповідний об`єктивно існуючий зв`язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки (шкоду).

Суб`єктами відповідальності, відповідно до статті 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Таким чином, Пенсійний фонд є суб`єктом відповідальності в розумінні статті 1173 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувшись у вересні 2015 року до Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, за призначенням пенсії на пільгових умовах відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", отримав незаконну відмову. У подальшому, пенсія була призначена на підставі судового рішення за минулий період, починаючи з 01.09.2015. У той же час, у період з 28.10.2015 по 10.06.2016 позивач виплатив ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в загальній сумі 7080 грн.58 коп.

Неправомірність дій Шосткинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, встановлена постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04.02.2016 у справі № 589/4887/15-а (провадження № 2-а 589/6/16), яка набрала законної сили.

На момент звернення до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, ОСОБА_1 не отримував пенсії, тому правових підстав для відмови йому у наданні статусу безробітного не було.

Таким чином, внаслідок протиправної відмови органу Пенсійного фонду України у призначенні ОСОБА_1 пенсії, центру зайнятості завдано матеріальної шкоди (збитків) у розмірі отриманої третьою особою допомоги по безробіттю в сумі 7080,58 грн.

Між завданою шкодою і неправомірними діями відповідача є причинний зв`язок. Саме внаслідок протиправної відмови у призначенні пенсії, зазначений вище громадянин був вимушений звернутися до центру зайнятості за одержанням допомоги по безробіттю. Виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем не добровільно, а на виконання вимог Закону України «Про зайнятість населення», і така виплата відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення», пункту 7 частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не здійснювалася би у випадку не вчинення відповідачем протиправних дій, що полягають у незаконній відмові у призначенні пенсії на пільгових умовах. Матеріали справи не містять доказів щодо відсутності вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу.

Посилання відповідача на відсутність у позивача повноважень стягувати з відповідача виплачену допомогу по безробіттю спростовується частиною другою статті 11, статями 15, 16 і 1173 ЦК України, за якими шкода відшкодовується особі, якій її завдано.

Існування прямих правовідносин між суб`єктами деліктної відповідальності не вимагається.

Посилання відповідача на Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затверджений наказом Мінпраці та соцполітики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62, постановою Правління Пенсійного фонду України № 7-1, не приймаються судом, оскільки позовні вимоги заявлені позивачем на підставі ст.ст. 1166, 1173 Цивільного кодексу України, при цьому Порядок не поширюються на випадки деліктної відповідальності, яка регулюється вказаними статтями ЦК України.

На підставі викладеного, враховуючи наявність усіх передбачених чинним законодавством складових елементів правопорушення, яке є підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 080 грн. 58 коп. шкоди.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, буд. 1, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 21108013) на користь Сумського обласного центру зайнятості (майдан Незалежності, буд. 3-1, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 03491406) в особі Шосткинської міськрайонної філії Сумського обласного центру зайнятості (вул. Січнева, буд. 7, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 41963718) 7 080 грн. 58 коп. шкоди, 1921 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. ст. 241, 256 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 17.12.2019.

Суддя Є.А. Жерьобкіна