Рішення № 86400066, 04.12.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2927/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Капітал", м.Харків про стягнення 283 354,48 грн. за участю представників:

від позивача: Судаков Д.О., довіренісь №08-21/1007/2-19 від 10.04.2019

від відповідача: Олесів Н.Я., ордер ХВ№ 1246 від 27.12.2018

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (далі за текстом - позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Капітал" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 283354,48грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з 01.02.2017 по 30.09.2018 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою площею 536кв.м., розташованою по вул. Різдвяній, 14 у місті Харкові, яка належить територіальній громаді м.Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 283354,48грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.01.2019 у даній справі, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2019, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2019 вищезазначені судові рішення скасовано та справу №922/2927/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2019 прийнято справу №922/2927/18 до розгляду в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.10.2019.

04 жовтня 2019 року від відповідача надійшов відзив, у якому він просив у задоволенні позову відмовити. При цьому відповідач посилається на те, що встановлений Податковим кодексом України обов`язок внесення плати за землю не має відношення до даного спору, оскільки цей обов`язок носить адміністративний характер, а позивач не є суб`єктом отримання плати за землю. Обов`язок відповідача щодо внесення плати за землю на підставі ст.206 Земельного кодексу України, який може існувати в формі цивільного зобов`язання і полягати в тому числі у сплаті орендних платежів, виникає тільки щодо об`єктів права, тобто виділених на місцевості земельних ділянок. Щодо неукладення договору оренди земельної ділянки відповідач зауважив, що обов`язок укладання такого договору може бути покладений тільки па власника землі. Ніяка інша особа за жодних умов не може нести обов`язку укладання договору оренди, оскільки право розпорядження майном, передання володіння тощо належить тільки власнику речі. Крім того, відповідач зауважив, що існують інші власники нежитлових приміщень в будівлі літ. А-3" по АДРЕСА_1 в місті Харкові. У зв`язку з цим позивачу слід було довести який розмір земельної ділянки використовується саме ТОВ "Глобал Інвест Капітал", однак він належних доказів такого розміру не надав. Відповідач не погоджується і з правомірністю використання позивачем в якості доказів акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 19.10.2018, а також розрахунків суми збережених коштів, що додані до позову. Наполягає, що позивач повинен був надати витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, однак такі документи у справі відсутні.

У підготовчому засіданні 08.10.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву до 12.11.2019.

16 жовтня 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він проти доводів відповідача заперечив, виходячи з наступного. Харківська міська рада є власником спірної земельної ділянки відповідно до приписів статті 83 Земельного кодексу України. Доводи відповідача про те, що він не може оформити право користування земельною ділянкою, не мають значення, оскільки дослідження таких правовідносини не відноситься до предмету спору. Додані до позову розрахунки розміру позовних вимог складені у відповідності до рішення Харківської міської ради від 20.11.2015 №7/15, яким затверджено Положення про Департамент територіального контролю Харківської міської ради, а також наказу директора Департаменту від 26.02.2018 №12. Крім того, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки може бути отримано тільки у разі наявності розробленої та затвердженої, відповідно до вимог чинного законодавства, технічної документації на конкретну земельну ділянку та присвоєння їй кадастрового номеру. Враховуючи те, що технічна документація на спірну земельну ділянку не розроблена, а між сторонами склались позадоговірні, кондиційні правовідносини, розрахунки Харківської міської ради зроблені не для укладання з відповідачем угоди щодо земельної ділянки, а застосовуються в якості цивільного елементу та як доказу обґрунтування ціни позову, яку відповідач безпідставно зберіг не сплачуючи за використання цієї ділянки. Обстеження земельної ділянки та складення відповідного акту обстеження від 19.10.2018 було здійснене уповноваженими особами Харківської міської ради в межах наявних у них повноважень. Посилання відповідача на застосування положень Податкового кодексу України до спірних правовідносинах є безпідставним, оскільки предметом цього позову є стягнення не земельного податку, а грошових коштів, які зберіг відповідач не сплачуючи за використання земельної ділянки комунальної власності в розмірі орендної плати.

У підготовчому засіданні 12.11.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 04.12.2019.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2019 підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 04.12.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 19.10.2018 №141949731 (об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення по вул. Різдвяній, 14 у місті Харкові) право власності на:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 9, 9а, 9б, 9в, 9г, 9д, 9е, 9ж, 9з, V', X, XI, XII в літ. "А-3" з 18.02.2015 по 06.03.2018 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.2015 №235; право власності припинено 06.03.2018;

- право власності на зазначені приміщення в літ. "А-3" зареєстроване з 06.03.2018 за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 06.03.2018 №800;

- нежитлові приміщення: підвалу № І-ІІІ пл. 66,9 кв. м, у т.ч. 9,2 кв. м, що не вкл. до заг.; 1-го пов. № 1,2, IV-VI; 2-го пов. № 5-19, X; 3-го пов. № 20-37, XI заг. пл. 1766,2 кв.м, антресоль № XVI пл. 37,4 кв. м; мансарда № XV пл. 23,2 кв. м в літ. "А-3" заг. пл. 1884,5 кв. м зареєстроване з 04.11.2013 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 04.11.2013 №2691;

- нежитлові приміщення підвалу № 1-9, 9а, 10, 11, 13-15, 16а, 16б, 16в, 17-27, 30-33, 1-го поверху № II, 2-4, 4а, 5-7, VI, 29, V-1, VI-1, 2-1, IV-1, XIII, XIV, XVI, 1, 1а, 1б, І, XVII, XXIII, XIX в літ. "А-3", загальною площею 1717.2 кв.м зареєстроване з 13.01.2017 за ТОВ "Глобал Інвест Капітал" на підставі договору купівлі-продажу від 13.01.2017 №55.

Враховуючи інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, лист Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 13.04.2018 № 2387/0/225-18, лист Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13.04.2018 № 19-20-0.23,08-1162/116-18, суди встановили, що речові права ТОВ "Глобал Інвест Капітал" на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не зареєстровані.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 19.10.2018 здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "Глобал Інвест Капітал", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 використовують земельну ділянку по АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлових приміщень в літ. "А-3", право власності на які зареєстровано за вказаними особами.

За результатами обстеження складено Акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 , 14 від 19.10.2018. Відповідно до даного акту вищевказаними особами використовується земельна ділянка площею 0,1218га. Межі земельної ділянки визначені відповідно до зовнішніх меж будівлі.

ТОВ "Глобал Інвест Капітал" не перебуває на обліку платників земельного податку та не сплачує земельний податок/орендну плату за земельну ділянку по вул. Різдвяній, 14 у м. Харкові згідно з інформацією ГУ ДФС у Харківській області від 16.04.2018 (лист №8341/9/20-40-13-07).

Посилаючись на те, що відповідач не набув у встановленому порядку належних прав власності або користування на дану земельну ділянку та не сплачує грошові кошти за користування нею у встановленому законодавством розмірі, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, в якому на підставі статей 1212-1214 ЦК України просив стягнути з відповідача 283354,48грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.02.2017 по 30.19.2018.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким згідно з частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними (зазначена позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна.

Предметом позову у цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі статей 1212-1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений.

Відповідно до частини першої, четвертої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Водночас за змістом статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє лише частиною нежитлових приміщень в будівлі літ. "А-3" по вул.Різдвяній, 14 у м. Харкові. При цьому, матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування відповідною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з позивачем та державної реєстрації такого права на відповідній земельній ділянці.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2017 у справі № 922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц.

Водночас за змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З приписів наведеної норми вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Згідно з ч. 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, позивач мав надати суду докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №923/921/17, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 12.04.2019 у справі №922/981/18, від 16.04.2019 у справі №922/744/18, від 29.05.2019 у справі № 922/955/18, від 06.08.2019 у справі №922/3560/18, від 12.08.2019 у справі № 922/2927/18.

Однак, позивач, в порушення вимог статті 77 ГПК України не надав відомостей про внесення земельної ділянки, визначеної в акті обстеження від 19.10.2018 по вул.Різдвяній, 14 у м.Харкові до Державного земельного кадастру або доказів її формування до 2004 року.

Також, слід зауважити, що під час здійснення обстеження земельної ділянки у відповідному акті обстеження від 19.10.2018 було визначено лише загальний розмір земельної ділянки - 0,1218га, яка використовується для експлуатації та обслуговування всієї нежитлової будівлі літ "А-3" по вул.Різдвяній, 14 у м.Харкові.

Однак у даній будівлі знаходяться нежитлові приміщення, що належні не лише позивачу, а й іншим власникам.

При цьому, відомостей щодо того, в якому розмірі використовує земельну ділянку саме відповідач, цей акт обстеження від 19.10.2018 не містить.

Інші матеріали справи також не містять свідчень який саме розмір земельної ділянки використовує безпосередньо відповідач.

З наданих позивачем документів вбачається, що розрахунок займаної площі зроблений лише шляхом поділу 0,1218га арифметичним шляхом.

Таким чином, доводи позивача, про те, що відповідач користувався земельною ділянкою в розмірі 536,8кв.м. у період з 01.02.2017 по 30.09.2018 фактично є припущеннями, які належними та допустимими доказами не доведені.

Крім того, слід зауважити, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).

Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Позивачем не надано до суду технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку займає відповідач. Наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати також не містить даних щодо технічної документації земельної ділянки та Витягу з нормативної грошової оцінки землі.

Отже, з розрахунку позивача неможливо встановити, чи правильними є застосовані останнім функціональне призначення, коефіцієнти, площа та нормативна грошова оцінка землі, які зазначені в якості вихідних даних для розрахунку розміру орендної плати, заявленої до стягнення позивачем.

Враховуючи положення статті 79-1 ЗК України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", здійснений позивачем розрахунок сум за користування відповідачем земельною ділянкою по вул.Різдвяній, 14 у місті Харкові є недоведеним, зокрема, в частині застосування нормативної грошової оцінки, оскільки відповідна земельна ділянка не сформована як об`єкт цивільних прав, що виключає можливість обчислення розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю.

За обставин недоведеності позивачем розміру земельної ділянки, яка використовується відповідачем, а також недоведеності розміру заявленої до стягнення з відповідача суми безпідставно збережених коштів, суд приходить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, 7, код 04059243) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Інвест Капітал" (61022, м.Харків, вул.Іванівська, 1, код 40930864) про стягнення 283354,48грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "16" грудня 2019 р.

Суддя М.В. Калантай