Рішення № 86399877, 09.12.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

09.12.2019р. Справа № 914/1367/19

Суддя Господарського суду Львівської області Галамай О.З., розглянувши клопотання Державного підприємства “Боринське лісове господарство” про розподіл судових витрат

у справі № 914/1367/19

за позовом Державного підприємства “Боринське лісове господарство”, смт. Бориня Турківського району Львівської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Грін Груп-М”, с. Пісочна Миколаївського району Львівської області

про стягнення 161 893, 24 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Полюхович Х.М.

За участю представників:

від позивача: Симканич В.В. – адвокат,

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом ДП “Боринське лісове господарство” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Грін Груп-М” про стягнення 161 893, 24 грн.

У судовому засіданні 27.11.2019 Господарським судом Львівської області проголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

До закінчення судових дебатів у судовому засіданні 27.11.2019 представник позивача зазначив, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані впродовж п`яти днів після ухвалення рішення суду.

29.11.2019 від позивача надійшов детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у даній справі.

Ухвалою від 02.12.2019 Господарський суд Львівської області призначив судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 09.12.2019.

09.12.2019 позивачем подано суду як доказ оплати позивачем витрат на професійну правову допомогу в сумі 5 000 грн (платіжне доручення № 4024 від 06.12.2019).

У судовому засіданні 09.12.2019 представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив. Слід зазначити, що ухвалу про призначення до розгляду клопотання Державного підприємства “Боринське лісове господарство” про розподіл судових витрат отримав 05.12.2019, що підтверджується витягом з АТ «Укрпошта» (трек-номер 7901412878402).

Розглянувши клопотання Державного підприємства “Боринське лісове господарство” про розподіл судових витрат у справі № 914/1367/19, суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.11.2019 у справі № 914/1367/19 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 161 756, 12 грн з яких: 133 000 грн основної заборгованості, 26 338, 60 грн пені, 2 417, 52 грн 3% річних та 2 426, 34 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Представником позивача, до закінчення судових дебатів у справі, а саме, у судовому засіданні 27.11.2019 заявлено про необхідність вирішення питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

29.11.2019 від позивача надійшов детальний опис робіт (наданих послуг), до якого долучено додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 25/06/19 від 25.06.2019, рахунок на оплату № 317 від 28.11.2019 на суму 15 000 грн, акт здачі-приймання виконаних робіт (правової допомоги) № 1 від 28.11.2019 та розмір ставок адвокатського гонорару за надання професійної правничої допомоги адвокатами та іншими співробітниками Адвокатського об`єднання «Парпан і партнери».

Також позивачем як доказ оплати позивачем витрат на професійну правову допомогу в розмірі 5 000 грн подано суду платіжне доручення № 4024 від 06.12.2019.

Отже позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грін Груп-М” на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.

Відповідач в судових засіданнях під час розгляду справи по суті заперечив проти заявленого до стягнення позивачем розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу з підстав його неспівмірності у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 1.1. договору про надання правової допомоги № 25/06/19 від 25.06.2019, укладеного Адвокатським об`єднанням та ДП «Боринське лісове господарство» об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в межах справи за позовом клієнта про стягнення заборгованості з ТОВ «Грін Груп-М» в Господарському суді Львівської області на умовах, передбачених цим договором.

Об`єднання відповідно до узгоджених сторонами доручень готує позовну заяву та розрахунки, представляє інтереси клієнта в суді (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 3.1 договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 договору клієнт оплачує об`єднанню гонорар у розмірі 15 000 грн впродовж трьох робочих днів з дня підписання акту виконаних робіт до цього договору або виставлення рахунку.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником до суду надано рахунок на оплату № 317 від 28.11.2019 на суму 15 000 грн, акт здачі-приймання виконаних робіт (правової допомоги) № 1 від 28.11.2019 та платіжне доручення № 4024 від 06.12.2019 на суму 5000 грн.

В акті здачі-приймання виконаних робіт (правової допомоги) № 1 від 28.11.2019 зазначено, що об`єднанням проведено вивчення документації та надано консультації клієнту щодо процедури стягнення боргу, підготовлено проект позовної заяви та розрахунків, надано консультації щодо змісту і розрахунків, сформовано та надано клієнту додатки до позовної заяви, у зв`язку із частковою оплатою відповідачем боргу підготовлено, підписано та скеровано відповідачу та суду заяву про зменшення позовних вимог від 06.11.2019 та розрахунки, забезпечено участь представників в судових засіданнях Господарського суду Львівської області тощо.

Отже, позивачем доведено надання Адвокатським об`єднанням «Парпан і партнери» вказаних послуг в Господарському суді Львівської області.

Однак суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо встановить, що розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 1 серпня 2019 року у справі № 915/237/18).

Суд, враховуючи заперечення представника відповідача щодо заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про їх зменшення.

Проаналізувавши суть спірних правовідносин, враховуючи подану позивачем доказову базу, зокрема належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, фактичне визнання відповідачем позовних вимог та часткову сплату основного боргу в процесі розгляду спору, суд дійшов висновку про типовість та незначну складність даної справи.

Тому, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки їх розмір є неспівмірним зі складністю справи та реальністю витрат часу на професійну правничу допомогу.

Суд вважає співмірною у цій справі фактично понесену позивачем компенсацію вартості витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене суд вважає, що заяву позивача належить задоволити частково та відшкодувати йому за рахунок відповідача частину понесених витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді, в розмірі 5 000 грн. В задоволенні решти вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Державного підприємства “Боринське лісове господарство” про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грін Груп-М” (місцезнаходження: 81640, Львівська обл., Миколаївський район, село Пісочна, вул. Заболотна, будинок 43, ідент. код юридичної особи: 42625657) на користь Державного підприємства “Боринське лісове господарство” (місцезнаходження юридичної особи: 82547, Львівська обл., Турківський район, селище міського типу Бориня, ідент. код юридичної особи: 20762097) 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати в порядку ст. 327 ГПК України після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. В стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 16.12.2019.

Суддя Галамай О. З.