Рішення № 86399839, 09.12.2019, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 грудня 2019 року Справа №913/614/16

Провадження №16/913/318/19

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Центр Фармація”, м.Вишгород Київської області

до відповідача-1: комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

відповідача-2: комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація Північ”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 494778 грн.

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання – Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Кудрявцева О.В., представник на підставі довіреності від 28.03.2018 №б/н;

від відповідача-1: представник не прибув;

від відповідача-2: Радіонова Ю.А., представник на підставі довіреності від 25.10.2019 №01-18/65,

в с т а н о в и в:

Суть спору: у травні 2016 року позивачем заявлено вимогу до комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація” (відповідач-1, далі - КП “ЛО “Фармація”) про стягнення заборгованості за договором поставки від 14.05.2010 №4 в сумі 277079 грн 29 коп., інфляційних втрат у сумі 168434 грн 21 коп., 3% річних у сумі 14871 грн 19 коп.та пені в сумі 34506 грн 04 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.05.2016 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №913/614/16.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.06.2016 позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з КП “Луганська обласна “Фармація” на користь позивача заборгованість за поставлений товар у сумі 277079 грн 29 коп., 3% річних у сумі 14758 грн 75 коп., інфляційні втрати в сумі 168434 грн 21 коп., пеню в сумі 34 506 грн 04 коп., судовий збір у сумі 7421 грн 67 коп.; в решті позову відмовлено.

Рішення обґрунтовано тим, що між ТОВ “Бізнес Центр Фармація” (постачальник, позивач) та КП “ЛО “Фармація” (покупець, відповідач-1) 14.05.2010 був укладений договір поставки №4, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцю лікарські засоби (товар), зазначеі в п.1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити товар (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору покупець зобов`язується здійснити оплату за поставлений товар згідно накладних.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються з відстрочкою платежів на 30 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару. Строк зобов`язання з оплати кожної партії товару починає перебіг з моменту фактичного приймання товару покупцем і передачі документів на товар, передбачених п.п.3.2, 3.3, 4.1, 4.2 договору (п.2.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору поставка товару покупцю здійснюється партіями (сформованими на підставі узгодженої сторонами заявки) за рахунок постачальника. Умови і місце поставки кожної партії товару визначаються сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил по тлумаченню термінів “Інкотермс-2000” і визначаються як DDP (склад покупця). Адреса поставки (складу покупця): 91020, м.Луганськ, тупик Степовий, 2а.

Згідно з п.7.2 договору за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених п.2.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу до моменту повного виконання покупцем свого зобов`язання по оплаті.

В п.8.1 договору сторони передбачили, що цей договір вступає в дію з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015 і виконання всіх зобов`язань. Цей договір складений в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Обидва екземпляри цього договору мають однакову юридичну силу. Зміни і доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін, оформлюються в письмовій формі і вважаються невід`ємною частиною цього договору.

На виконання вказаних умов договору позивач поставив КП “Луганська обласна “Фармація” товар на загальну суму 10 982 318 грн 71 коп., який було сплачено частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 277079 грн 29 коп.

Суд при постановленні рішення 09.06.16 вказав, що матеріалами справи - видатковими та податковими накладними (т.1, а.с. 22-44; 99-121), доведено факт поставки позивачем товару КП “Луганська обласна “Фармація” за договором від 14.05.2010 №4.

КП “ЛО “Фармація” в обумовлений п.2.2 договору строк оплату в повному обсязі не здійснило, внаслідок чого позовну вимогу про стягнення заборгованості в сумі 277079 грн 29 коп. за договором поставки від 14.05.2010 №4 суд задовольнив повністю на підставі правил ст.ст.173,193, 222, 265 ГПК України, ст.ст.525, 526, 530, 627, 629, 638, 692, 712 ЦК України.

Судом при постановленні рішення 09.06.16 встановлено, що розрахунок пені позивачем виконано невірно, однак за перевіркою суду сума є більше ніж заявлено, а саме - 34804,37 грн, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 17.07.2014 по 17.01.2015 в сумі 34506 грн 04 коп. задоволено повністю на підставі приписів ст.232 ГК України та п.7.2. договору поставки від 14.05.2010 №4.

При постановленні рішення 09.06.16 суд зазначив про стягнення 3% річних: за допомогою програми “Законодавство” суд перевірив розрахунок позивача і визначив, що він є арифметично неправильним, оскільки не враховано, що у 2016 році 366 днів, а за видатковою накладною №13385-ТОВ від 27.06.2014 неправильно визначено початок періоду прострочення, оскільки 27.07.2014 був вихідним днем – неділя. Таким чином, суд вимогу щодо стягнення 3% річних задовольнив частково за період з 17.07.2014 по 29.04.2016 в сумі 14758 грн 75 коп.

Вимога позивача про стягнення з КП “ЛО “Фармація” інфляційних втрат за період з вересня 2015 року по березень 2016 року (включно) в сумі 168434 грн 21 коп. задоволена повністю.

Рішення господарського суду набрало законної сили 21.06.2016 та в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалося.

На виконання вказаного рішення господарським судом Луганської області був виданий відповідний наказ від 21.06.2016.

Скориставшись висновками Верховного Суду в постанові від 22.05.19 по даній справі за результатами перегляду заяви позивача про заміну сторони у виконавчому провадженні, ТОВ “Бізнес Центр Фармація” 04.06.2019 звернулося до господарського суду Луганської області із заявою від 28.05.2019 №28/05-19 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2016 у справі №913/614/16 та клопотанням про поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви ТОВ “Бізнес Центр Фармація” зазначає про те, що 05.11.2018 йому стало відомо, що на день ухвалення рішення – 09.06.16 - у відповідача-1 був правонаступник – комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація Північ”, який створений шляхом виділу з комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація” на підставі розпорядження керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 16.06.2015 №239 “Про утворення комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація Північ”.

Відповідно до п.2.4 Статуту комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація Північ” підприємство є правонаступником комунального підприємства Луганська обласна “Фармація”.

Також, розпорядженням голови обласної держадміністрації від 01.09.2015 №370 затверджено розподільчий баланс, відповідно до якого до КП “Луганська обласна “Фармація Північ” перейшли майнові права та обов`язки боржника, у тому числі поточні зобов`язання. Згідно з розпорядженням голови обласної держадміністрації від 16.05.2016 №272 були внесені зміни в розподільчий баланс комунального підприємства Луганська обласна “Фармація”, де у розшифровці рядка 1615 під №10 зазначено, що поточна кредиторська заборгованість за товари, яка була передана комунальному підприємству “Луганська обласна “Фармація Північ” містить також і передану заборгованість перед ТОВ “Бізнес Центр Фармація” за договором поставки від 14.05.2010 №4 у сумі 277079 грн 29 коп.

Позивач до заяви надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.07.2019 за №1005510033 відносно комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація Північ”, в якому в розділі “Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа” зазначено комунальне підприємство Луганська обласна “Фармація” (проспект Гвардійський, б.33, офіс 2, м.Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код 01975442).

Від КП “Луганська обласна “Фармація Північ” 10.07.2019 надійшов відзив від 09.07.2019 №01-30/104 на заяву, в якому підприємство не погодилось з доводами та вимогами заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з огляду на наступне.

КП “Луганська обласна “Фармація Північ” вважає, що обставини, зазначені заявником у якості підстави для поновлення строку, не були такими, що об`єктивно від нього не залежали, а були наслідком невірно обраного способу захисту.

КП “Луганська обласна “Фармація Північ” вказує, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту того, що про обставини, на які він посилається як на нововиявлені, йому стало відомо 05.11.2018.

Усі відомості та документи щодо створення КП “Луганська обласна “Фармація Північ”, на які посилається позивач в обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з моменту їх прийняття є публічними та вільними у доступі, усі вказані заявником розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації та затверджені ними документи, у тому числі статут та розподільчий баланс, було оприлюднено на офіційному веб-сайті обласної державної адміністрації та заявник мав змогу у будь-який час встановити ті факти, які він на даний час вважає нововиявленими.

Від позивача надійшло клопотання від 15.11.2019 №15/11-2019 про залучення до справи КП “Луганська обласна “Фармація Північ” в якості субсидіарного співвідповідача та про стягнення з нього заборгованості за поставлений товар у сумі 277 079 грн 29 коп., 3% річних у сумі 14 758 грн 75 коп., інфляційних втрат в сумі 168 434 грн 21 коп., пені в сумі 34 506 грн 04 коп. та судового збору у сумі 7 421 грн 67 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.11.2019 до справи залучено КП “Луганська обласна “Фармація Північ” в якості співвідповідача (відповідача-2), за клопотанням залученого співвідповідача розгляд справи розпочато спочатку та судове засідання відкладено на 09.12.2019.

У судовому засіданні 09.12 19 представник наполягав на задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а представник 2-го відповідача зазначив про недоведеність позивачем факту поставки товару і про застосування строків позовної давності до заявленої до стягнення неустойки – в усній формі.

Перший відповідач відзиву на заяву про перегляд рішення не надав, участі в судових засіданнях не прийняв, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

При перегляді рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2016 у справі №913/614/16 за нововиявленими обставинами та дослідженні матеріалів справи судом встановлено наступне.

На момент винесення рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2016 у справі №913/614/16 в матерілах справи містився витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на відповідача - 1 КП “Луганська обласна “Фармація”, відповідно до якого, станом на 28.04.2016, в графі “Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа” зазначено - “Відомості відсутні”.

З наданих позивачем документів вбачається, що на підставі розпорядження голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, утворено нову юридичну особу - комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація Північ”, яке згідно з розподільчим балансом стало правонаступником всіх прав та обовязків комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація”, в тому числі і кредиторської заборговності перед ТОВ “Бізнес Центр Фармація” у сумі 277079,30 грн., присудженої до стягнення. Зобов`язання в частині сплати 3 % річних у сумі 14758,75 грн, інфляційних витрат у сумі 168434,21 грн та пені в сумі 34506,04 грн від КП “ЛО “Фармація” (відповідача 1) до КП “ЛО “Фармація Північ” (відповідача 2) не перейшли за балансом. Тобто, відповідач 2 не є правонаступником зобов`язання КП “ЛО “Фармація” у вказаній частині.

У відповідності до пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Пунктом 1 частини першої статті 321 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 того Кодексу - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.321 ГПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Враховуючи, що на момент звернення із клопотанням про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в ЄДР не містилось відомостей щодо наявності у КП “Луганська обласна “Фармація” правонаступників, а також те, що позивач звернувся із клопотанням про поновлення 04.06.2019 в межах трирічного строку, передбаченого п.1 ч.2 ст.321 ГПК України, суд задовольнив клопотання ТОВ “Бізнес Центр Фармація” про поновлення даного строку.

Проаналізувавши обставини справи, надавши оцінку доводам заявника та запереченням відповідачів, наданим сторонами доказам, суд приходить до висновку, що заявником доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, оскільки реорганізація 1-го відповідача, в результаті якої частина присудженого до стягнення боргу перейшла за балансом до 2-го відповідача, відбулась у першому півріччі 2015 року, а рішення по спору між позивачем та 1-м відповідачем винесено в червні 2016 року, і інформація в ЄДР підприємств відносно реорганізації 1-го відповідача внесена не була.

Отже, суд постановив 09.06.16 рішення без врахування обставин, пов`язаних з реорганізацією і розподілом боргу між відповідачами. На день перегляду рішення суд зазначає, що станом на 09.12.19, інформація в ЄДР з приводу реорганізації 1-го відповідача НЕ ВНЕСЕНА.

За таких обставин, а також з урахуванням постанов Верховного Суду по даній справі, суд переглянув рішення від 09.06.16 за нововиявленими обставинами та залучив до участі у справі 2-го відповідача, який має в своєму балансі борг на коритсь позивача в сумі 277079,30 грн за договором поставки від 14.05.2010 №4, і має нести субсидіарну відповідальність перед позивачем (ст.619 ЦК України).

Між ТОВ “Бізнес Центр Фармація” (постачальник, позивач) та КП “Луганська обласна “Фармація” (покупець, відповідач-1) 14.05.2010 був укладений договір поставки №4, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцю лікарські засоби (товар), зазначеі в п.1.2 договору, а покупець прийняти і оплатити товар (п.1.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору покупець зобов`язується здійснити оплату за поставлений товар згідно накладних.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються з відстрочкою платежів на 30 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару. Строк зобов`язання з оплати кожної партії товару починає перебіг з моменту фактичного приймання товару покупцем і передачі документів на товар, передбачених п.п.3.2, 3.3, 4.1, 4.2 договору (п.2.2 договору).

Відповідно до п.3.1 договору поставка товару покупцю здійснюється партіями (сформованими на підставі узгодженої сторонами заявки) за рахунок постачальника. Умови і місце поставки кожної партії товару визначаються сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил по тлумаченню термінів “Інкотермс-2000” і визначаються як DDP (склад покупця). Адреса поставки (складу покупця): 91020, м.Луганськ, тупик Степовий, 2а.

Згідно з п.7.2 договору за порушення строків оплати за поставлений товар, передбачених п.2.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу до моменту повного виконання покупцем свого зобов`язання по оплаті.

В п.8.1 договору сторони передбачили, що цей договір вступає в дію з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015 і виконання всіх зобов`язань. Цей договір складений в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Обидва екземпляри цього договору мають однакову юридичну силу. Зміни і доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін, оформлюються в письмовій формі і вважаються невід`ємною частиною цього договору.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір, є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

На виконання вказаних умов договору позивач поставив КП “Луганська обласна “Фармація” товар на загальну суму 10 982 318 грн 71 коп. КП “Луганська обласна “Фармація” (відповідач 1) борг за поставленй товар сплатило частково – на сумму 10705239,42 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 277079 грн 29 коп.

Матеріалами справи - видатковими та податковими накладними (т.1, а.с. 22-44; 99-121) доведено факт поставки позивачем товару КП “Луганська обласна “Фармація” за договором від 14.05.2010 №4 на суму 10 982 318 грн 71 коп.

КП “Луганська обласна “Фармація” в обумовлений п.2.2 договору строк оплату в повному обсязі не здійснило, у зв`язку з чим позивач звернувся з вимогою в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами про стягнення боргу в сумі 277079 грн 29 коп. з другого відповідача, оскільки цей борг враховано в балансі 2- відповідача при реорганізації 1-го відповідача.

Крім того, до стягнення заявлено 3 % річних у сумі 14758,75 грн, інфляційних витрат у сумі 168434,21 грн та пені в сумі 34506,04 грн – за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті товару за договором поставки. Дані вимоги позову позивач просить стягнути також з другого відповідача, мотивуючи це несвоєчасним виконанням 2-им відповідачем зобов`язань за договором поставки в сумі 277079,29грн.

Дослідивши матеріали справи та вислухав представників сторін, надавши оцінку доказам у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю по відношенню до двох відповідачів, як субсидіарних боржників, з огляду на таке.

Позовну вимогу про стягнення заборгованості в сумі 277079 грн 29 коп. за договором поставки від 14.05.2010 №4 слід задовольнити повністю відповідно до правил ст.ст.173,193, 222, 265 ГПК України, ст.ст.525, 526, 530, 627, 629, 638, 692, 712 ЦК України по відношенню до двох відповідачів, оскільки з червня 2015 року вони є субсидіарними боржниками за договором поставки в результаті проведеної реорганцізації.

Пеню, заявлену до стягнення позивачем в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в сумі 34506 грн 04 коп за період з 17.07.2014 по 17.01.2015, слід задовольнити повністю на підставі приписів ч.6 ст.232 ГК України та п.7.2. договору поставки від 14.05.2010 №4 по відношенню до двох відповідачів, оскільки з червня 2015 року вони є субсидіарними боржниками за договором поставки в результаті проведеної реорганцізації.

Вимогу про стягнення 3% річних, заявлені до стягнення позивачем в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, за період з 17.07.2014 по 29.04.2016 в сумі 14758 грн 75 коп., інфляційних втрат за період з вересня 2015 року по березень 2016 року (включно) в сумі 168434 грн 21 коп. підлягає до задоволення повністю на підставі приписів ст.625 ЦК України по відношенню до двох субсидіарних відповідачів.

Стосовно субсидіарної відповідальності суд вказує.

У 2015 році на підставі розпорядження керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 16.06.2015 №239 “Про утворення комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація Північ” реорганізовано покупця за договором - комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація” та створено шляхом виділу з нього юридичну особу – комунальне підприємство “Луганська обласна “Фармація Північ” (відповідач- 2).

В результаті реорганізації частина присудженого до стягнення боргу у сумі 277079,30 грн перейшла за балансом до 2-го відповідача.

Матеріалами справи, вказаними вище за текстом даного рішення, в тому числі і постановами Верховного Суду по даній справі, підтверджено той факт, що грошові суми за порушення строків оплати поставленого товару, враховуються на балансі 1-відповідача, тобто, від КП “ЛО “Фармація” до КП “ЛО “Фармація Північ” не передавались.

Матеріалами справи, зокрема розпорядженнями голови Луганської обласної держадміністрації, підтверджено факт реорганізації КП “Луганська обласна “Фармація” та створення в червні 2015 року шляхом виділу з нього юридичної особи – комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація Північ”, а також перехід за балансом до правонаступника – 2-го відповідача боргу у сумі 277079,30 грн.

Відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Згідно ч.2 цієї статті, після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно (ч.3 ст.109 ЦК України).

Статтею 619 ЦК України визначено право кредитора на отримання задоволення своєї вимоги як від основного, так і від субсидіарного боржника.

При цьому, як зазначає Верховний Суд в своїх постановах по даній справі, у таких випадках не підлягають застосуванню положення частини другої статті 619 ЦК України (до пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника; якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність). Ці положення підлягають застосуванню до інших обставин, а саме коли на момент пред`явлення вимоги в матеріальному правовідношенні наявні одночасно й основний, і субсидіарний боржники.

Водночас якщо кредитор - стягувач у виконавчому провадженні отримає задоволення своїх вимог повністю або частково за рахунок субсидіарного боржника, то субсидіарний боржник має право пред`явити до основного боржника регресну вимогу (абзац другий частини четвертої статті 619 ЦК України).

Аналізуючи норми права і правовідносини сторін у справі, постанов Верховного Суду по даній справі, суд при перегляді рішення за нововиявленими обставинами дійшов висновку задовольнити позов у розмірі несплаченого основного боргу на суму 277079,30 грн., 3 % річних у сумі 14758,75 грн, інфляційних витрат у сумі 168434,21 грн та пені в сумі 34506,04 грн – за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті товару за договором поставки - по відношенню до двох відповідачів, з урахуванням приписів ст.ст.109,619 Цивільного кодексу України.

Доводи відповідача про відсутність належних доказів в підтвердження факту поставки товару позивачем 1-му відповідачу та отримання ним товару спростовуються матеріалами справи – договором та видатковими накладними, підписаними повноважними особами без доповнень та зауважень. Доказів того, що товар повернуто (або частину товару повернуто) позивачеві, або повернуто позивачем 1-му відповідачеві неправомірно сплачені грошові кошти в якості оплати частини поставленого товару за договором – відповідачами не надано.

Письмової заяви з приводу застосування строків позовної давності до стягнення неустойки відповідачі суду не надали.

Доводи 2-го відповідача про відсутність ново виявлених обставин спростовуються також матеріалами справи – витягами з ЄДР про статус юридичних осіб відповідачів станом на 2016, 2018,2019 роки, в яких відсутній запис про реорганізацію 1-го відповідача у справі. Також підтверджуються розпорядженнями керівника Луганської обласної держадміністрації щодо реорганізації підприємства 1-го відповідача шляхом виділу у червні 2015 року нового комунального підприємства (2-го відповідача), яке стало правонаступником в частині основного боргу за договором поставки в сумі 277079,30грн. перед позивачем. Вочевидь, що приймаючи участь при розгляді даної справи у 2016 році, представник 1-го відповідача не доповів суду про здійснену реорганізацію і правонаступництво в частині боргу. Натомість, у позивача відсутній обов`язок відстежувати офіційні сайти Міністерства юстиції України та Луганської облдержадміністрації і встановлювати факт реорганізації свого контрагента (боржника) по договору. А обов`язок обох відповідачів сплатити борг за договором – встановлено законодавством.

Отже, постановляючи 09.06.16 рішення по даному спору, суд не знав і не міг знати про проведену у червні 2015 року реорганізацію 1-го відповідача, як і не знав і не міг знати із встановлених законом джерел про цей факт позивач. Тому, заяву позивача про перегляд рішення від 09.06.16 за нововиявленими обставинами з вимогою про стягнення суми позову з 2-го відповідача слід задовольнити частково, стягнувши суму позову у розмірі 494778 грн з двох відповідачів, як з субсидіарних боржників. У зв`язку з чим рішення господарського суду Луганської області від 09.06.16 по даному спору слід змінити і стягнути заявлені вимоги у сумі 494778 грн з двох відповідачів.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви у сумі 7421 грн 67 коп та подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 11135,25 грн покладаються на відповідачів субсидіарно.

Керуючись ст.ст.46, 73-74, 76-80, 129, 233, 236-238, 240-242, 320-323, 325 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Центр Фармація” від 28.05.2019 №28/05-19 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2016 у справі №913/614/16 – задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2016 у справі №913/614/16 - змінити в частині присудженого до стягнення боргу за поставлений товар у сумі 277 079 грн 29 коп., 3% річних у сумі 14758 грн 75 коп., інфляційних втрат в сумі 168 434 грн 21 коп., пені в сумі 34 506 грн 04 коп., та судового збору у сумі 7421 грн 67 коп. з однієї особи - відповідача-1 - комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація”.

3.Стягнути субсидіарно з комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація” (93406, м.Сєвєродонецьк Луганської області, проспект Гвардійський, буд.33, офіс, 2, ід. код 01975442) та комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація Північ” (93400, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Науки, буд.5, ід. код 40045927) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Центр Фармація” (07300, м.Вишгород Вишгородського району Київської області, вул.Шолуденка, буд.18, ід. код 30177378) заборгованість за поставлений товар у сумі 277 079 грн 29 коп., 3% річних у сумі 14758 грн 75 коп., інфляційні втрати в сумі 168 434 грн 21 коп., пеню в сумі 34506 грн 04 коп., витрати на судовий збір за подання позовної заяви у сумі 7421 грн 67 коп. та витрати на судовий збір за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у сумі 11135,25 грн. Після набрання рішенням законної сили, видати відповідний наказ позивачу.

4.В вимогах заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Центр Фармація” від 28.05.2019 №28/05-19 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2016 у справі №913/614/16 про стягнення суми позову у розмірі 494778грн. тільки з комунального підприємства “Луганська обласна “Фармація Північ” (93400, м.Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Науки, буд.5, ід. код 40045927) на свою користь – відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Відповідно до ч.6 ст.325 Господарського процесуального кодексу України, з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.

Повний текст рішення складено і підписано 16.12.2019.

Суддя Р. Шеліхіна