Рішення № 86399691, 05.12.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2019 Справа № 914/1561/19

За позовом:Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львівдо відповідача:Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т», м. Львівпро:зобов`язання звільнити самовільно зайняті нежитлові приміщення Суддя – Крупник Р.В. Секретар – Волоцюга М.А.Представники сторін:від позивача:Мартиняк Р.М. – представник від відповідача:Мохнацька – М.І. – представник

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т» про зобов`язання звільнити самовільно зайняті нежитлові приміщення.

Ухвалою від 09.08.2019р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 18.09.2019р.

Ухвалою від 18.09.2019р. суд продовжив строк підготовчого засідання на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 16.10.2019р.

Ухвалою від 16.10.2019р. суд відклав підготовче засідання на 30.10.2019р.

У підготовчому засіданні 30.10.2019р. суд продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, прийняв відзив до розгляду та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 06.11.2019р.

Ухвалою від 06.11.2019р. суд закрив підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначив ти на 05.12.2019р.

Представник позивача в судове засідання 05.12.2019р. з`явився, просив суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 05.12.2019р. з`явився, просив суд у задоволенні позову відмовити.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Поданий позов позивач обґрунтовує тим, що у комунальній власності територіальної громади м. Львова знаходяться нежитлові приміщення під індексами «2-1», « 2-2», « 2-3», «2-4», « 2-5», загальною площею 64,5 кв.м., які розташовані в будинку №7 по вул. Зеленій у м. Львові. В процесі здійснення своїх повноважень, Управлінню комунальної власності стало відомо, що вказане приміщення незаконно використовується ГО «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т». Зокрема, 28.05.2019р. контрольно-інвентаризаційним відділом спільно з представниками Личаківської районної адміністрації та ЛКП «Управитель» було проведено обстеження нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 7,загальною площею 64,5 кв.м., які перебувають в комунальній власності Львівської міської ради перевіркою встановлено, що приміщення використовує ГО «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т». У приміщеннях під індексами « 2-1», « 2-2», « 2-3» та « 2-4» знаходиться швейне обладнання користувача, дані приміщення використовуються як ательє «Ксеня». У приміщенні під індексом « 2-5» знаходиться майстерня по ремонту одягу, майстерня по виготовленню ключів та магазин непродовольчих товарів (продаж побутової хімії, квітів та ін.). Згідно усної інформації наданої працівниками майстерні по ремонту одягу, майстерні по виготовленню ключів та магазину непродовольчих товарів,у них укладені договори оренди на частини приміщення під індексом « 2-5» з ГО «ТІП «Ксеня-Т». 28.05.2019р. Личаківська районна адміністрація листом №4-33-1104 повідомила, що 28.05.2019р. проведено комісійне обстеження вказаного приміщення за участю представників ЛКП «Управитель», районної адміністрації та Управління комунальної власності. Під час обстеження встановлено, що об`єкт пл. 64,5 кв.м. у вказаному будинку використовує ГО «Ксеня-Т». Фактично приміщення пл. 64,5 кв.м. використовується для ремонту одягу, майстерні по виготовленню ключів та магазину з продажу побутової хімії. Документів, на підставі яких використовується приміщення, представлено не було. Як стверджує позивач, незаконне використання зазначеного нежитлового приміщення, яке знаходиться у власності територіальної громади міста Львова, порушує вимоги ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та перешкоджає ефективному використанню та розпорядженню вищезазначеним об`єктом комунальної власності в інтересах територіальної громади міста Львова, тобто Львівська міська рада в особі уповноваженого нею виконавчого органу - Управління комунальної власності позбавлена передбаченого ст.ст. 13, 41, 141 Конституції України, ст. 319 ЦК України, права самостійно на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним їй на праві власності майном. Відтак, просить задовольнити позов та зобов`язати відповідача самовільно зайняті нежитлові приміщення.

Аргументи відповідача.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що 04.08.1995р. Представництвом Фонду державного майна України в м. Львові видано свідоцтво про реєстрацію товариства покупців членів трудового колективу ДППО «КСЕНЯ» за реєстраційним номером 63-1. Наказом №2150 від 13.12.1995р. Представництва Фонду державного майна України у м. Львові було затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу. 28.12.1995р. Представництвом Фонду державного майна України в м. Львові видано наказ №2364 стосовно приватизації майна підприємств способом викупу. 28.12.1995р. між Представництвом Фонду державного майна України в м. Львові та товариством покупців членів трудового колективу ДППО «КСЕНЯ», на виконання наказу №2364, укладено договір купівлі-продажу №576, згідно якого розрахунки за об`єкт приватизації здійснювались працівниками підприємства власними коштами та приватизаційними сертифікатами. Після виконання умов договору купівлі-продажу №576 14.03.1996р. було підписано Акт прийому-передачі №576, згідно якого Представництвом ФДМУ у м. Львові було передано ДППО «КСЕНЯ» об`єкт приватизації, розташований за адресою: м. Львів, вул. Зелена, буд. №7. Після цього, тодішній керівник підприємства повідомив трудовий колектив про завершення приватизації приміщень В подальшому, трудовий колектив не втручався в документальну роботу керівника, а після його смерті обрав нового. Позивачем протягом 24 років не пред`являлося до відповідача жодних претензій щодо приміщень. Відповідачем віднайдено частину документів (долучених до відзиву), з яких вбачається, що відповідач законно використовує спірні приміщення, а тому відповідач вважає позов безпідставним та просить суд відмовити в його задоволенні.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

15.03.2019р. Львівською міською радою прийнято рішення №230 «Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлові приміщення на вул. Зеленій, 7», згідно якого вирішено, зокрема, зареєструвати територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на нежитлові приміщення першого поверху під індексами 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5 загальною площею 64,5 кв.м. на вул. Зеленій, 7, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Львова, є ізольованими, не належать до житлового фонду, не перебувають у загальному користуванні мешканців будинку та не є допоміжними.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 02.04.2019р. за Львівською міською радою зареєстровано право власності на нежитлові приміщення першого поверху під інд. 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, загальною площею 64,5 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів АДРЕСА_1 , буд. 7.

28.05.2019р. комісією у складі працівника Управління комунальної власності, Личаківської районної адміністрації та ЛКП «Управитель» проведено обстеження об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 7, загальною площею 64,5 кв.м., відповідно до ТП ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 27.12.2018р. №297 та встановлено, що приміщення використовується ГО «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т»; у приміщеннях під індексами « 2-1», « 2-2», «2-3» та « 2-4» знаходиться швейне обладнання користувача, дані приміщення використовуються як ательє «Ксеня»; у приміщенні під індексом « 2-5» знаходиться майстерня по ремонту одягу, майстерня по виготовленню ключів та магазин непродовольчих товарів (продаж побутової хімії, квітів та ін.); згідно усної інформації наданої працівниками майстерні по ремонту одягу, майстерні по виготовленню ключів та магазину непродовольчих товарів, у них укладені договори оренди на частини приміщення під індексом « 2-5» з ГО «ТІП «Ксеня-Т». За результатами обстеження комісією складено та підписано Акт проведення перевірки №160-нп/19 від 28.05.2019р., до якого долучено фотоматеріали обстеження.

Листом від 28.05.2019р. Личаківська районна адміністрація повідомила Управління комунальної власності про те, що за результатами комісійного обстеження приміщення по вул. Зеленій, 7 у м. Львові, з`ясовано, що приміщення використовується ГО «ТІП «Ксеня-Т» для ремонту одягу, майстерні по виготовленню ключів та магазину з продажу побутової хімії; документів, на підставі яких використовується приміщення, представлено не було.

Оскільки приміщення, на думку позивача, відповідач займає безпідставно, Управління комунальної власності звернувся з цим позовом до суду.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Факт набуття територіальною громадою м. Львова права комунальної власності на приміщення першого поверху під індексними номерами 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, загальною площею 64,5 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 7, підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (положення пп. 1 п. «а» ч. 1 ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно п. 1.1. Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі – Положення), затв. рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.12.2016р. №1125, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі – управління) є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 26.05.2016 № 505 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до пп. 2.1.1. п. 2.1. Положення, основними завданнями управління є, зокрема, виконання функції органу управління майном комунальної власності територіальної громади м. Львова.

Згідно пп. 4.1.2., 4.1.13., 4.1.14., 4.1.16., 4.1.28. п. 4.1. Положення, до компетенції управління належать такі повноваження: здійснення у частині наданої компетенції делегованих органам місцевого самоврядування та їх виконавчим органам повноважень; реалізація політики органів місцевого самоврядування у сфері управління майном, яке належить до комунальної власності м. Львова; здійснення управління майном, яке належить до комунальної власності м. Львова, у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності м. Львова; здійснення контролю за обліком, інвентаризацією майна, яке належить до комунальної власності м. Львова, його використанням і збереженням; організація та ведення претензійної і позовної роботи; представництво у встановленому законодавством порядку прав та інтересів управління у судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів, у яких приймає участь управління.

Для реалізації завдань та виконання повноважень, передбачених цим Положенням, іншими нормативними актами, управління має право, зокрема, здійснювати контроль, проводити перевірки та аналітичну роботу з питань, які належать до його компетенції (пп. 5.1.2. п. 5.1. Положення).

Судом встановлено, що на підставі направлення від 27.05.2019р. №160-НП/19, комісією у складі працівників Управління комунальної власності, Личаківської районної адміністрації та ЛКП «Управитель» проведено обстеження приміщень першого поверху під індексними номерами 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, загальною площею 64,5 кв.м., які знаходяться в будинку №7 по вул. Зеленій у м. Львові. За результатами обстеження комісією було встановлено, що вказані вище приміщення використовуються відповідачем, натомість, документів, які б підтверджували право зайняття приміщень представлено не було.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, абзацу 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Підпунктом 5.1.9. п. 5.1. Положення визначено, що для реалізації завдань та виконання повноважень, передбачених цим Положенням, іншими нормативними актами, управління має право, зокрема, звертатись до суду з позовними заявами у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України).

Враховуючи те, що позивач є власником спірного об`єкта нерухомості, заняття відповідачем приміщень без встановлених на те правових підстав позбавляє позивача, як власника майна, права розпоряджатися та використовувати приміщення для задоволення своїх потреб, суд вважає, що приміщення підлягають звільненню відповідачем в силу приписів ст. 391 ЦК України.

Судом відхиляються посилання відповідача, як на докази, які підтверджують право власності на спірні приміщення та законне перебування у приміщеннях, зокрема, долучений до відзиву на позов наказ Представництва ФДМ України у м. Львові від 28.12.1995р. №2364, інвентаризаційний опис основних засобів №1, №2, акт оцінки вартості майнового комплексу, затв. наказом Представництва ФДМ України у м. Львові від 13.12.1995р. №2150, свідоцтво про реєстрацію товариства покупців членів трудового колективу ДППО «Ксеня», договір купівлі-продажу від 28.12.1995р. №576 та акт прийому-передачі від 14.03.1996р. №576, виходячи з наступного.

З долучених документів вбачається, що в результаті приватизації відповідачем - державним підприємством побутового обслуговування «Ксеня» (ДППО «Ксеня») було придбано цілісний майновий комплекс ДППО «Ксеня». Разом з тим, наявний в матеріалах справи опис основних засобів, які були прийняті не свідчить про те, що відповідачем придбавалися спірні приміщення – інд. номер 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, загальною площею 64,5 кв.м., розташовані в будинку №7 по вул. Зеленій у м. Львові.

Крім цього, станом на день укладення між Представництвом ФДМ України у м. Львові та ДППО «Ксеня» договору купівлі-продажу від 28.12.1995р. №576 та підписання 14.03.1996р. акта прийому-передачі №576, діяли Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затв. наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995р. №56, якими встановлено порядок державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб.

Згідно пп. «б», «в», п. 1.5. Правил (в редакції, яка діяла на момент укладення договору та підписання акта прийому-передачі) до об`єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться: нежилі будинки, дачі, садові будинки, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках; вбудовані в жилі будинки нежилі приміщення (як частини цього будинку).

Відповідно до пп. «д», «е», «ж» п. 2.2. Правил (в редакції, яка діяла на момент укладення договору та підписання акта прийому-передачі) реєстрація проводиться в такому порядку, зокрема, при реєстрації об`єктів нерухомого майна за юридичними особами, їм видається реєстраційне посвідчення (додаток №7); на оригіналі правовстановлюючого документа робиться реєстраційний напис (додаток №5). Якщо на правовстановлюючому документі немає місця для реєстраційного напису, то видається реєстраційне посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа (додаток №6); на копії правовстановлюючого документа робиться відмітка про реєстрацію з посиланням на реєстровий номер та дату реєстрації.

Пунктом 4.1. Правил (в редакції, яка діяла на момент укладення договору та підписання акта прийому-передачі) визначено, що оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності за зразком, наведеним в додатку №12.

Попри це, на долученому відповідачем договорі купівлі-продажу/акті прийому-передачі відсутній реєстраційний напис про проведення державної реєстрації, відсутнє в матеріалах справи і реєстраційне посвідчення та свідоцтво про право власності відповідного зразка. Також, в матеріалах справи відсутні будь – які докази того що відповідачем було проведено державну реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс, в т.ч. на спірні приміщення.

Враховуючи те, що станом на день розгляду справи, право комунальної власності територіальної громади м. Львова на спірні приміщення, ні відповідачем, ні іншими особами у встановленому законом порядку не оскаржене, а тому позивач є належним власником приміщень, відтак порушення його права власності підлягає захисту в судовому порядку.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Громадську організацію «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т»(79005, м. Львів, вул. Зелена, буд. 7; код ЄДРПОУ 20843835) звільнити самовільно зайняті нежитлові приміщення під індексами « 2-1», « 2-2», « 2-3», « 2-4», « 2-5», загальною площею 64,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 .

3. Стягнути з Громадської організації «Товариство індивідуальних підприємців «Ксеня-Т»(79005, м. Львів, вул. Зелена, буд. 7; код ЄДРПОУ 20843835)на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) 1921,00 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2019р.

Суддя Крупник Р.В.