Ухвала суду № 86399622, 02.12.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" грудня 2019 р. Справа № 911/2735/14

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Пром.Стандарт.” про заміну стягувача у виконавчому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті”

до Публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз”

про стягнення 673 472,82 гривень

за участю представників:

від позивача: Коханчук Г.В. (довіреність б/н від 28.08.2019)

від відповідача: Варданян А.А. (довіреність №4 від 08.01.2019)

встановив:

04.07.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю “Трініті” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” про стягнення 673 472,82 грн., з яких: 586 472,96 грн. заборгованості за договором поставки №812 від 20.07.2013, 23 285,66 грн. 3% річних та 63 714,20 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2014 у справі №911/2735/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті” (далі – ТОВ «Трініті»/позивач/стягувач) до Публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” (далі – ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз»/відповідач/боржник) про стягнення 673 472,82 гривень, позовні вимоги задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті” 586 472 (п`ятсот вісімдесят шість тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 96 коп. заборгованості, 23 285 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят п`ять) грн. 66 коп. 3% річних, 63 714 (шістдесят три тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 20 коп. інфляційних втрат та 13469 (тринадцять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн. 46 коп. судового збору.

11.08.2014 на виконання вищезазначеного рішення, яке набрало законної сили 11.08.2014, судом видано наказ.

21.10.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від 21.10.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Пром.Стандарт.” (далі – ТОВ «Пром. Стандарт.»/заявник) надійшла заява про заміну у виконавчому провадженні стягувача – Товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті” його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю “Пром.Стандарт.”.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.10.2019, зокрема, призначено розгляд означеної заяви на 04.11.2019 та витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю “Пром.Стандарт.” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті” письмові пояснення щодо пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Київської області від 11.08.2014 у праві №911/2735/14 та його повернення стягувачу за період з 11.08.2014 по 21.10.2019, із наданням належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.11.2019, зокрема, відкладено розгляд заяви на 19.11.2019 та витребувано від заявника та позивача письмові пояснення щодо пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Київської області від 11.08.2014 у праві №911/2735/14 та його повернення стягувачу за період з 11.08.2014 по 21.10.2019, із наданням належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин; письмові пояснення із зазначенням обсягу зобов`язань, за договором поставки №812 від 20.07.2012 та(або) за рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2014 у справі №911/2735/14, право вимоги на які Товариство з обмеженою відповідальністю “Трініті” відступило Товариству з обмеженою відповідальністю “Пром.Стандарт.”, із підтвердженням належними та допустимими доказами.

19.11.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява, зі змісту якої вбачається, що останній заперечує проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Пром.Стандарт.” про заміну стягувача у виконавчому провадженні та просить суд у задоволенні заяви ТОВ “Пром.Стандарт.” про заміну стягувача у виконавчому провадженні відмовити.

Поряд з тим, 19.11.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від заявника надійшли, зокрема, пояснення, відповідно до яких останнім зазначено, що за наказом Господарського суду Київської області від 11.08.2014 у справі № 911/2735/14 відкрито виконавче провадження № 53562670.

До того ж, 19.11.2019 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення щодо пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Київської області від 11.08.2014 у справі №911/2735/14.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.11.2019, зокрема, відкладено розгляд вказаної заяви та повторно витребувано від заявника та позивача письмові пояснення із зазначенням обсягу зобов`язань, за договором поставки №812 від 20.07.2012 та(або) за рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2014 у справі №911/2735/14, право вимоги на які Товариство з обмеженою відповідальністю “Трініті” відступило Товариству з обмеженою відповідальністю “Пром.Стандарт.”, із підтвердженням належними та допустимими доказами.

У судове засідання 02.12.2019 представник заявника не з`явився, представник позивача заяву про заміну сторони виконавчого провадження підтримав, тоді як представник відповідача заперечив проти задоволення такої заяви.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Пром.Стандарт.” про заміну стягувача у виконавчому провадженні задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Як вбачається з наданих пояснень та підтверджується матеріалами справи, постановою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального правління юстиції у місті Києві 14.03.2017 відкрито виконавче провадження № 53562670 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 11.08.2014 у справі № 911/2735/14.

Поряд з тим, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну позивача (стягувача) з примусового виконання наказу господарського суду у справі на його правонаступника у зв`язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав.

Так, в обґрунтування поданої заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні заявником зазначено, що 26.07.2018 між ТОВ «Трініті» (далі – первісний кредитор) та ТОВ «Пром.Стандарт.» (далі – новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 07/03 (далі – договір про відступлення права вимоги).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 2.1., 2.2., 4.1., 4.2. вказаного договору відступлення права вимоги, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право грошової вимоги, належні первісному кредиторові у відповідності із договорами купівлі-продажу згідно з переліком, наведеним у додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору.

За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржників сплати грошових коштів в розмірі, визначеному в додатку № 1 до цього договору.

Право грошової вимоги, що відступається за цим договором, становить 5 830 855,41 грн (п`ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять грн 41 коп.).

За переуступку права вимоги за цим договором новий кредитор повинен сплатити первісному кредитору суму у розмірі 5 830 855,41 грн (п`ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять грн 41 коп.).

Первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржників протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності цим договором.

Новий кредитор зобов`язаний сплатити грошову суму обумовлену в п. 2.2. цього договору протягом 1 (одного) року з моменту передачі документів, що підтверджують право вимоги до боржників, та не пізніше 31.07.2019 року.

На підтвердження зазначеного ТОВ «Пром.Стандарт.» до заяви додано копії договору про відступлення права вимоги, додатку № 1 до вказаного договору та акта прийому-передачі від 26.07.2019 за вказаним договором та банківської виписки станом на 26.07.2018.

Водночас, у заяві ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» зауважено, що договором про відступлення права вимоги №07/03 від 26.07.2018 не зазначено на підставі якого правочину Товариство з обмеженою відповідальністю “Трініті” відступило право грошової вимоги до ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» у розмірі 749 582,48 грн.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 913/53/16, постанові Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 923/607/16.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами договору.

Так, п. 1.2. договору про відступлення права вимоги № 07/03 від 26.07.2018 передбачено, що новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржників сплати грошових коштів в розмірі, визначеному в додатку № 1 до цього договору.

Однак, наданий заявником додаток № 1 до договору про відступлення права вимоги № 07/03 від 26.07.2018 вказує лише розмір заборгованості ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» та не містить інформації та реквізитів правочину за яким відступлено право вимоги, обсягу та змісту прав, які існували на момент переходу права вимоги.

Відповідно до приписів ст. ст. 13, 14, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Втім, ТОВ «Пром. Стандар.», звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, не надано доказів на підтвердження того, що заявник став правонаступником за кожною із заявлених позовних вимог у цій справі та в яких обсягах.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Пром.Стандарт.” про заміну стягувача у виконавчому провадженні в даній справі.

До того ж, судом враховано, що п. 12.4. договору поставки №812 від 20.07.2013 передбачено, що ні одна зі сторін не вправі передавати свої обов`язки і права за договором третім особам без письмової на те згоди іншої сторони.

Водночас, як зазначено в заяві ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», відповідач жодних погоджень щодо заміни кредитора у зобов`язанні за вказаним договором не надавав, тоді як матеріали справи належних та допустимих доказі такого погодження не містять.

Керуючись ст. ст. 234, 334 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Пром.Стандарт.” про заміну стягувача у виконавчому провадженні у справі № 911/2735/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Трініті” до Публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” про стягнення 673 472,82 гривень залишити без задоволення.

Повна ухвала складена та підписана 13.12.2019, набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена окремо від рішення суду протягом десяти днів з дня складення повної ухвали у відповідності до ч. 1 ст. 235, ч. 2 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, відповідно до підпункту 17.5) підпункту 17) пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Ярема