Рішення № 86399571, 17.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/14250/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київради

(Київської міської державної адміністрації)

до Фізичної особи - підприємця Онищенко Віктора Григоровича

про стягнення 19.288,18 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

11.10.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до Фізичної особи-підприємця Онищенко Віктора Григоровича про стягнення 19.288,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір № ОБ-П-10339/0653 від 16.12.2015 щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, умовами якого встановлено, що плата за облаштування та утримання місця становить 6.692,68 грн за місяць. Договірні відносини між сторонами було припинено 18.08.2017, проте оскільки відповідачем було неналежним чином виконано взяті на себе зобов`язання за договором, позивач направив на адресу останнього претензію про сплату 13.817,25 грн заборгованості. Враховуючи те, що відповідачем не було сплачено суму заборгованості, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 19.288,18 грн, з яких 13.817,25 грн основного боргу, 1.905,61 грн пені, 2.687,45 грн інфляційних втрат та 877,87 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14250/19 від 17.10.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

24.10.2019 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/14250/19 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 04.11.2019 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049552916 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_4 , яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 17.10.2019 є місцем проживання відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відповідач ухвалу суду від 04.11.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 14.11.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103049552916, а отже відповідач мав подати відзив у строк до 29.11.2019 включно.

19.11.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач визнає суму основного боргу в розмірі 6.908,62 грн, що в свою чергу призвело до не правильного розрахунку відповідальності за ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2015 між Комунальним підприємством «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (сторона-1, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Онищенко Віктором Григоровичем (сторона-2, відповідач) було укладено договір щодо розміщення засобу пересувної дрібнороздрібної торгівельної марки № ОБ-П-10339/0653 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору сторона-2 на підставі протоколу про результати торгів від 14.12.2015 № 26 отримує можливість провадити підприємницьку діяльність в засобі пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, який розміщується у визначеному згідно пунктами 1.2 та 1.3 цього договору місці (далі - місце), відповідає вимогам, що зазначені в п. 1.4 цього договору, та отримує послуги з облаштування і утримання місця, а сторона-1 надає послуги з облаштування та утримання місця на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору місце визначене відповідно до схеми розміщення засобів пересувної дрібно роздрібної торговельної мережі на території міста Києва, затвердженої розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 952 від 25.09.2015.

Відповідно до п. 1.3 договору місце знаходиться за адресою: просп. Оболонський, 15.

Згідно з п. 1.4 договору засіб пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, що зазначений в пункті 1.1 цього договору, повинен бути у технічно справному стані без жодних механічних та/або корозійних пошкоджень, а також пошкоджень скляних деталей, та має наступні характеристики:

1.4.1. Функціональне призначення: гарячі напої.

1.4.2. Загальна площа: 6.

1.4.3. Опис архетипу (типової конструкції): Автомагазин, автокафе, автокав`ярня, авторозвозка, автоцистерна, лавка-автопричеп.

1.4.4. Режим роботи: 08.00-21.00.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору плату повністю не внесено внаслідок чого виникла заборгованість та за неналежне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховані пеня, інфляційні втрати та 3% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підсипання його сторонами та діє з 16.12.2015 до 16.12.2016, а в частині сплати стороною-2 плати за облаштування та утримання місця - до повного виконання своїх зобов`язань.

Згідно з п. 4.4 договору він може бути продовжений (пролонгований) на наступний термін шляхом підсипання додаткової угоди до цього договору за місяць до закінчення терміну дії договору, який зазначений в п. 4.1 цього договору, за умовами відсутності зауважень та/або обґрунтованих скарг громадян, юридичних осіб та сторони-1 на провадження стороною-2 своєї підприємницької діяльності в зазначеному місці. Договір може бути продовжений (пролонгований) не більше ніж на2 (два) терміни.

Додатковою угодою № 1 від 15.11.2016 сторони дійшли згоди продовжити дію договору до 16.12.2017.

Додатковою угодою № 2 від 18.08.2017 сторони дійшли згоди про часткове зупинення (призупинення) виконання зобов`язань.

Позивач зазначає про те, що у зв`язку з невиконанням умов додаткової угоди № 2 від 18.08.2017 договірні відносини є припиненими з цієї дати - 18.08.2017. Відповідач підтверджує ту обставину, що договір є припиненим з 18.08.2017.

Згідно з п. 2.1 договору загальна плата за облаштування та утримання місця визначена за результатами торгів, затверджених протоколом про результати торгів № 26 від 14.012.2015 складає суму в розмірі 80.312,11 грн за дванадцять місяців.

Відповідно до п. 2.2 договору починаючи з дати укладення цього договору плата за облаштування та утримання місця за один місяць складає суму в розмірі 6.692,68 грн.

Згідно з п. 2.5 договору плата за облаштування та утримання місця, зазначені в п. 2.2 цього договору, сплачується стороно-2 на рахунок сторони-1 щомісячно, починаючи з другого місяця дії цього договору протягом перших п`яти календарних днів другого місяця у вигляді платежу в розмірі не менше ніж плата за облаштування та утримання місця за місяць з обов`язковим підписанням акта приймання-передачі послуг з облаштування та утримання місця за місяць протягом п`яти робочих днів з дня настання наступного місяця.

Відповідно до п. 2.6 договору гарантійний внесок, який був внесений стороно-2 для участі в торгах, першочергово зараховується як частина або вся сума авансового платежу, зазначеного в п. 2.7 цього договору, а залишок, якщо лишився, зараховується як частина плати за цим договором в наступний черговий платіж (наступні чергові платежі). Гарантійний внесок, який був внесений стороною-2 для участі в торгах, складає суму в розмірі 8.000,00 грн.

Розмір плати за грудень 2015 року (з 16 по 31.12.2015 складають 16 днів) становить: 6.692,68 грн : 31 день х 16 днів = 3.454,29 грн.

Розмір плати за період з січня 2016 року по липень 2017 року становить: 19 місяців х 6.692,68 грн = 127.160,92 грн.

Розмір плати за серпень 2017 року (з 01 по 17.08.2017 складають 17 днів) становить: 6.692,68 грн : 31 день х 17 днів = 3.670,18 грн.

Отже загальний розмір плати за час дії договору становить 134.285,39 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем було здійснено внесення платежів за договором в загальному розмірі 127.160,82 грн наступним чином:

19.11.2015 в сумі 8.000,00 грн,

24.12.2015 в сумі 61.200,00 грн,

15.11.2016 в сумі 11.112,11 грн,

20.12.2016 в сумі 20.078,03 грн,

24.03.2017 в сумі 20.078,03 грн,

12.12.2017 в сумі 6.692,65 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3.4.1 договору сторона-2 зобов`язана вносити своєчасно та в повному обсязі плату за облаштування та утримання місця на відповідний рахунок сторони-1 згідно з реквізитами, зазначеним в п. 13 цього договору, у розмірі, строки та на умовах, визначених у цьому договорі.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасного внесення платежів в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 7.124,57 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 7.124,57 грн боргу підлягають задоволенню.

В іншій частині в позові слід відмовити, оскільки позивачем не доведено належними засобами доказування наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача коштів в сумі 6.692,68 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату платежів за договором не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України , підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.1 договору за несвоєчасну сплату платежів за облаштування та утримання місця сторона-2 сплачує на користь сторони-1 пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених платежів за облаштування та утримання місця за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо сплати платежів, проте позивачем при зверненні до суду при здійсненні розрахунку пені застосовано подвійну облікову ставку Національного банку України.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В зв`язку з тим, що взяті на себе зобов`язання по сплаті платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню розмір якої за розрахунками суду (на суму боргу 7.124,57 грн за період з 19.08.2017 по 18.02.2018) становить 982,61 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 982,61 грн обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 2.687,45 грн інфляційних втрат та 877,87 грн - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не визначено інший розмір процентів.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті «Бизнес» від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах «Законодавство» і «Ліга».

Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, що вміщено в інформаційно-пошуковій системі «Ліга» якщо внесенням оплати є з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число відповідного місяця то розрахунок індексації починається з наступного місяця.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

За результатами здійснення судом власного перерахунку інфляційні втрати складають 1.385,38 грн та 3% річних складають 452,65 грн (на суму боргу 7.124,57 грн за період з 19.08.2017 по 130.09.2019) та вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений на суму боргу, підтвердження існування якої не надано.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Онищенко Віктора Григоровича ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (01004, м. Київ, вул. Басейна, 1/2-а, код ЄДРПОУ 36927573) 7.124 (сім тисяч сто двадцять чотири) грн 57 коп. основного боргу, 982 (дев`ятсот вісімдесят дві) грн 61 коп. пені, 1.385 (одна тисяча триста вісімдесят п`ять) грн 38 коп. інфляційних втрат, 452 (чотириста п`ятдесят дві) грн 65 коп. - 3% річних, 990 (дев`ятсот дев`яносто) грн 49 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова