Ухвала суду № 86399364, 11.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.12.2019Справа № 910/6421/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Вегера А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПОЙНТ»

до ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК Оскар»

про стягнення 501 473, 78 грн.,

Представники учасників справи:

від позивача: Дядюра Н.О. за ордером серії АІ № 1014666 від 02.12.2019;

від відповідача: Дементьев Т.М. за ордером серії КВ № 13109 від 24.05.2019;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПОЙНТ» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення солідарно 501 473, 78 грн., з яких 415 550, 62 грн. основного боргу, 78 272, 67 грн. пені, 617, 12 грн. інфляційних втрат та 7 033, 37 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що 26.02.2018 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «ОСКАР» було підписано Заяву про приєднання № 26/02/2018/167 до публічного договору. З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором, між позивачем та відповідачем укладено Договір поруки № 15/08-18 від 15.08.2018. Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «ОСКАР» взяті на себе зобов`язання належним чином не виконало, заборгованість не сплатило, позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом про стягнення заборгованості з відповідача, як поручителя.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2019 року вищевказану позовну заяву залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

05.06.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2019 на виконання вимог частини 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України зобов`язано Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної реєстрації надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

24.06.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Солом`янської районної в місті Києві державної реєстрації надійшла витребувана судом інформація.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2019 року відкрито провадження у справі № 910/6421/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК Оскар» (далі - третя особа, ТОВ «ТК Оскар»), підготовче засідання призначено на 30.07.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2019 року підготовче засідання у справі відкладено на 20.08.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2019 року відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 17.09.2019 року.

09.09.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про зміну предмету позову у справі. Зазначену заяву позивач обґрунтовує невиконанням судового рішення, що набрало законної сили та за яким здійснюється виконавче провадження щодо стягнення з третьої особи - ТОВ «ТК Оскар» 415 550, 62 грн. основного боргу, 78 272, 67 грн. пені, 617, 12 грн. інфляційних втрат та 7 033, 37 грн. 3% річних як боржника за зобов`язаннями, що виникли за Заявою про приєднання № 26/02/2018/167 до публічного договору. У зв`язку з непогашенням вказаної суми боргу боржником ТОВ «ТК Оскар» у добровільному та примусовому порядку, який виступає третьою особою у даній справі, позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення вказаного розміру заборгованості з поручителя до якого заявлено позов в рамках цієї справи. Таким чином позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 415 550, 62 грн. основну суму заборгованості, 78 272, 67 грн. пені, 617, 12 грн. інфляційних втрат та 7 033, 37 грн. 3% річних солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК Оскар» з урахуванням рішення господарського суду міста Києва від 11.12.2018 року по справі № 910/13937/18, яке набрало законної сили 03.01.2019 року.

За приписами частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно з частиною 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Дослідивши подану позивачем заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що оскільки при подачі позивачем заяви про зміну предмета позову вимоги Господарського процесуального кодексу України дотримано, вказана заява про зміну предмету позову у справі № 910/6421/19 підлягає розгляду судом, підстави для її повернення заявнику відсутні.

У підготовчому засіданні 17.09.2019 року судом прийнято до розгляду вищевказану заяву позивача про зміну предмета позову, у зв`язку з чим позовні вимоги розглядаються в редакції означеної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2019 підготовче засідання відкладено на 01.10.2019 року.

Представники відповідача та третьої особи у підготовче засідання 01.10.2019 року не з`явились, про причину неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2019 закрито підготовче провадження у справі № 910/6421/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2019 судове засідання відкладено на 12.11.2019 року.

12.11.2019 року представником відповідача та третьої особи було подано клопотання про повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.11.2019 року оголошено перерву до 13.11.2019 року.

13.11.2019 року представником позивача подано пояснення щодо заявленого представником відповідача та третьої особи клопотання про повернення позовної заяви, відповідно до змісту яких позивач просить суд повернути відповідачу клопотання про повернення позовної заяви без розгляду.

Крім того, 13.11.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача та третьої особи подано клопотання про залишення позову без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, мотивоване тим, що позов було подано та підписано 20.05.2019 року представником позивача адвокатом Дядюрою Наталією Олександрівною, на підтвердження повноважень якої надано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 7717/10 та довіреність від 01.08.2018, яка видана не на ім`я адвоката, а на ім`я фізичної особи Дядюри Н.О. Про те, що дана особа є адвокатом у довіреності не вказано з огляду на те, що довіреність була видана до набуття Дядюрою Н.О. статусу адвоката. Також, представник відповідача та третьої особи вказує на те, що Адвокатське об`єднання «Унілекс» зареєстроване 24.07.2019 року і його керівником є Щирук М .О., а підписантом Демченко К.М. з 01.08.2019. Відповідно ордер, виданий Демченком К.М. 30.07.2019 не містить підпису керівника об`єднання у відповідній графі всупереч вимог п. 10 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги. При цьому, передбачений ч. 5 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги в матеріалах справи відсутній, а ордер видано на підставі Договору, що був укладений до державної реєстрації АО «Унілекс».

За таких обставин, представник відповідача та третьої особи, посилаючись на правову позицію, викладено в ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 910/582/17, № 910/5790/17, № 904/8549/17, № 910/10948/17, № 910/11239/19 та № 912/1172/17 просить суд:

- витребувати у Адвокатського об`єднання «Унілекс» належним чином посвідчену копію Статуту для з`ясування повноважень адвокатів вести справи, що були до його реєстрації;

- залишити позовну заяву без розгляду.

У судовому засіданні 13.11.2019 року представник відповідача та третьої особи відмовився від раніше поданого ним клопотання про повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України та підтримав подане ним клопотання про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні 13.11.2019 року оголошено перерву до 11.12.2019 року.

02.12.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані заперечення щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, відповідно до змісту яких заперечує проти задоволення вказаного клопотання та просить повернути його відповідачу та третій особі, оскільки:

- клопотання подано з порушенням встановлених строків і не було заявлено під час підготовчого провадження, що зумовлює залишення його без розгляду відповідно до статті 207 Господарського процесуального кодексу України;

- відповідачем та третьою особою не зазначено жодних поважних причин пропуску строку на подачу клопотання про залишення позову без розгляду;

- подання відповідачем та третьою особою клопотання про повернення позовної заяви та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду скеровані на зловживання процесуальними правами для затягування судового процесу;

- жоден закон чи нормативно-правовий акт не встановлює вимоги щодо зазначення у довіреності, виданій адвокату, що такий представник є адвокатом;

- процесуальний закон встановлює вимоги щодо наявності у представника статусу адвоката, а не зазначення його у довіреності, у зв`язку з чим вирішальним для суду є сам факт наявності у представника, що здійснює представництво в суді, статусу адвоката. При цьому, не зазначення такої інформації в довіреності не позбавляє уповноваженого представника цього статусу;

- довіреність підтверджує факт наявності у представника позивача повноважень на представництво інтересів позивача в суді, а свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджує, що в даний період часу ця фізична особа має статус адвоката, а отже повноправного учасника судового процесу;

- жодним нормативно-правовим документом не закріплені часові рамки, в які має видаватися довіреність на представництво інтересів юридичної особи;

- довіреність, яка видана Дядюрі Н.О. є чинною та не відкликана позивачем.

Крім того, позивач вказує на те, що клопотання відповідача та третьої особи про витребування Статуту Адвокатського об`єднання «Унілекс» є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, оскільки Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не встановлює вимог до положень, що повинні міститись у статутах адвокатських об`єднань. При цьому, позивач зазначає, що чинним законодавством не передбачено обов`язку адвоката після зміни форми адвокатської діяльності відмовлятися від ведення вже розпочатих судових справи.

Разом з цим, позивачем надано Договір № 22/08-19-2 від 22.08.2019 про надання правової допомоги, укладений між позивачем та АО «Унілекс», а також Ордер серії АІ № 1014666 від 02.12.2019 до договору про надання правової допомоги № 22/08-19-2 від 22.08.2019 на ім`я Дядюри Наталії Олександрівни .

У судовому засіданні 11.12.2019 року представник відповідача підтримав подане 13.11.2019 року клопотання та просив залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПОЙНТ» без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 11.12.2019 року заперечив проти задоволення поданого 13.11.2019 року представником відповідача та третьої особи клопотання про залишення позову без розгляду.

Розглянувши у судовому засіданні 11.12.2019 року вищевказане клопотання про залишення позову без розгляду, заслухавши пояснення представників присутніх учасників судового процесу та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 207 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Враховуючи те, що представник відповідача та третьої особи не був присутній у підготовчих засіданнях під час підготовчого провадження, беззаперечні докази отримання відповідачем та третьою особою ухвал суду про час та місце проведення підготовчого провадження в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про те, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не були заявлені представником відповідача та третьої особи під час підготовчого провадження з поважних причин.

Відповідно до частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, суд зазначає, що реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Таким чином, обов`язок суду перевірити належність доказів наявності у представника права вчиняти конкретну процесуальну дію зумовлений, головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в сумі свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина 2 статті 3 Конституції України).

Виходячи зі змісту положень статті 131-2 Конституції України, обов`язковою вимогою для здійснення представництва іншої особи у суді є те, що таке представництво може здійснювати виключно адвокат (за винятком випадків, встановлених законом).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" закріплено перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги:

- договір про надання правової допомоги;

- довіреність;

- ордер;

- доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що позовну заяву від 20.05.2019 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПОЙНТ» підписано адвокатом Дядюрою Наталією Олександрівною, на підтвердження повноважень якої надано довіреність від 01.08.2018 року.

При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Дядюра Наталія Олександрівна отримала лише 19.04.2019 року.

За таких обставин, довіреність від 01.08.2018 року видавалась Дядюрі Наталії Олександрівні як фізичній особі, яка в подальшому отримала статус адвоката в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

При цьому, жодна норма Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не встановлює, що в довіреності, виданій на ім`я фізичної особи - адвоката, обов`язково зазначається про те, що такий представник є саме адвокатом. Не містить таких вимог ні Господарський процесуальний кодекс України, ні Цивільний кодекс України, яким врегульовано питання представництва за довіреністю.

В означеному аспекті важливим є, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Тоді як довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 12.10.2018 у справі № 908/1101/17.

За таких обставин, суд відхиляє наведені представником відповідача та третьої особи у клопотанні про залишення позову без розгляду аргументи щодо відсутності у ОСОБА_4 повноважень на підписання позовної заяви від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПОЙНТ», і, як наслідок, залишає без задоволення заявлене представником відповідача та третьої особи клопотання про витребування у Адвокатського об`єднання «Унілекс» належним чином засвідченої копії Статуту для з`ясування повноважень адвокатів вести справи, що були до його реєстрації та залишення позовну заяву без розгляду.

Разом з тим, як зазначалось судом вище, положення статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі (частина 1 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому, частина 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регламентує вичерпні випадки вчинення договору про надання правової допомоги усно, а саме

1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Таким чином, виходячи із системного аналізу положень статей 26 та 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 цього Закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у пункті 75 постанови від 06.11.2019 у справі № 817/66/16 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86002019) та врахована судом під час розгляду даної справи відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що станом на час підписання позовної заяви між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПОЙНТ» та адвокатом Дядюрою Наталією Олександрівною було укладено договір про надання правової допомоги відповідно до вимог статей 26, 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під час судового засідання 11.12.2019 року суд надавав можливість адвокату Дядюрі Наталії Олександрівні надати відповідні докази на підтвердження того, що на час підписання позовної заяви від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПОЙНТ», між вказаним підприємством та адвокатом Дядюрою Наталією Олександрівною було укладено договір про надання правової допомоги.

Однак, адвокатом Дядюрою Н.О. не було надано доказів на підтвердження того, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПОЙНТ» було укладено договір про надання правової допомоги станом на час підписання позовної заяви, як і не було зазначено про неможливість подання таких доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПОЙНТ» підписано особою, яка не мала права її підписувати.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

При цьому, у випадку застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд має перевірити факт підписання позовної заяви уповноваженим представником на момент такого підписання, а не на момент постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

За таких обставин, суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовну заяву від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПОЙНТ» підписано особою, яка не мала права її підписувати з огляду на відсутність укладеного між позивачем та адвокатом Дядюрою Наталією Олександрівною договору про надання правової допомоги, тоді як надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається.

Керуючись статтями 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ::

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПОЙНТ» залишити без розгляду.

2. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та відповідно до підпункту 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.12.2019 року.

Суддя В.С. Ломака