Рішення № 86399325, 17.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/14078/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асат» (м. Київ)

до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (м. Київ)

про стягнення 19.900,04 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асат" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 19900,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.03.19. сталась дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_1 , під час керування автомобіля "ДЕУ", державний номер НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована у відповідача. Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" виплатило позивачу частину страхового відшкодування у зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 06.03.19, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача залишок належного розміру страхового відшкодування у розмірі 17.452,53 грн., а також 1.900,00 грн. витрат за надання експертного висновку, 297,91 грн. інфляційних нарахувань та 249,60 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.19. відкрито провадження у справі № 910/14078/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.19. відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Асат» про розгляд справи № 910/14078/19 з викликом сторін.

05.11.19. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позов заперечує з підстав, викладених у відзиві.

15.11.19. позивачем подано клопотання про залучення в якості співвідповідача в даній справі ОСОБА_1 , який керував автомобілем "ДЕУ", державний номер НОМЕР_1 .

15.11.19. позивачем подану заяву про зміну предмета позову, в якій він просить суд стягнути:

- з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 19.900,04 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 35.385,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.19. у справі № 910/14078/19:

- відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Асат" про залучення ОСОБА_1 в якості співвідповідача у справі № 910/14078/19;

- заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Асат" про зміну предмета позову № 19/11/14-1П від 14.11.19. до розгляду не прийнято та повернуто заявнику.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до Свідоцтва НОМЕР_3 про реєстрацію транспортного засобу з держаним реєстраційним номером НОМЕР_1 , останній належить на праві власності позивачу.

06.03.19. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась в місті Харкові по вул. Шевченко, 327А, автомобіль марки Daewoo Lanos, д.р.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження. Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля марки Daewoo Lanos, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Київського районного суду міста Харкова від 13.05.19. в адміністративній справі № 640/6519/19.

Як встановлено судом, на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Daewoo Lanos, д.р.н. НОМЕР_2 за шкоду, завдану майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки Daewoo Lanos, д.р.н. НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АМ7981968 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідача.

За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки. Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Зокрема, правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно пункту 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, страховик (відповідач) за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 29, пункту 32.7 статті 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.

Тому, пред`явлення позивачем до відповідача (страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) вимоги про виплату страхового відшкодування у розмірі повної вартості відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу є неправомірним.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.18. у справі № 910/5001/17.

Відповідно до статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти (пункт 34.4 статті 34 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

13.03.19. було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу аварійним комісаром ОСОБА_2 в присутності ТОВ «Асат», за результатами якого було складено протокол огляду транспортного засобу та 20.03.19. було складено Дослідження № АІ7706СІ-2, у відповідності до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Daewoo Lanos, д.р.н. НОМЕР_1 з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 12.706,69 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АМ7981968 становить 2.000,00 грн.

На підставі страхового акту № ОЦВ-19-20-3934/1 від 02.04.19. відповідач сплатив позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 10.706,69 грн (12.706,69 грн - 2.000,00 грн), що підтверджується платіжним дорученням № 19511 від 09.04.19. на вказану суму.

Отже, керуючись наведеними нормами законодавства, відповідач здійснив страхову виплату відповідно до Дослідження № АІ7706СІ-2 від 20.03.19.

Позивач жодних заперечень проти вказаного не висловив, однак, замовив у оцінювача Фізичної особи-підприємця Баранкова Владислава Олександровича оцінку автомобіля марки Daewoo Lanos, д.р.н. НОМЕР_1 , за результатами якої було складено Звіт від 17.05.19. про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику вказаного транспортного засобу. Означеним звітом встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Daewoo Lanos, д.р.н. НОМЕР_1 без врахуванням коефіцієнту фізичного зносусклала 65.316,07 грн., а вартість матеріального збитку без врахування ПДВ на використані запасні частини склала 30.159,22 грн

За матеріалами справи судом встановлено, що 11.05.19. для складання вказаного звіту огляд транспортного засобу проводився без повідомлення та участі представника відповідача, огляд проведено зі спливом двох місяців після ДТП, яка мала місце 06.03.19.

При цьому позивачем не подано документального підтвердження ремонту-відновлення автомобіля марки Daewoo Lanos, д.р.н. НОМЕР_1 на вказану суму.

З огляду на викладене, суд приймає саме Дослідження № АІ7706СІ-2 від 20.03.19. як належний доказ для встановлення розміру вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу Daewoo Lanos, д.р.н. НОМЕР_1 .

Разом з тим, позивач звернувся до відповідача з листом № 23 від 04.06.19. з пропозицією переглянути рішення щодо виплати страхової суми.

Листом від 12.06.19. № 09-02-16/5642 відповідач надав позивачу відповідь, в якій обґрунтував суму виплаченого страхового відшкодування та наголосив позивачу, що у разі надання оригіналів актів виконаних робіт зі спеціалізованої станції технічного обслуговування, документів, що підтверджують дійсні витрати на відновлювальний ремонт та відновлений транспортний засіб Daewoo Lanos, д.р.н. НОМЕР_1 на огляд його представнику, відповідачем буде проведеного аналіз та можливий перерахунком розміру страхового відшкодування.

Листом від 09.08.19. адресованим позивачем відповідачу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Асат» вимагало від відповідача доплатити 17.452,53 грн страхового відшкодування.

Оскільки означена вимога позивача задоволена не була, Товариство з обмеженою відповідальністю «Асат» звернулось з даним позовом до суду.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідачем до сплати позивачу належало страхове відшкодування в сумі 10.706,69 грн у відповідності до Дослідження № АІ7706СІ-2 від 20.03.19. Доказів понесення витрат на відновлення означеного транспортного засобу в іншому розмірі позивачем не подано.

Враховуючи встановлене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 17.452,53 грн страхового відшкодування задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про стягнення 297,91 грн. інфляційних нарахувань (за квітень-травень 2019 року) та 249,60 грн. 3 % річних (з 09.04.19. по 30.09.19.), суд встановив наступне.

Приписами ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідач направив свого представника для огляду транспортного засобу в порядку ст. 34.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в установлені на те строки, та в порядку ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплатив страхове відшкодування. При цьому оскільки судом встановлено відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 17.452,53 грн страхового відшкодування, відповідачем оплату такої суми не прострочено, з огляду на що неправомірним є нарахування на неї 3% річних та інфляційних втрат, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також позивачем пред`явлено до стягнення 1.900,00 грн. витрат за надання експертного висновку.

Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). (ст. 34.3 Закону).

Разом з тим, як встановлено судом, 13.03.19. огляд транспортного засобу проводився за участю представників позивача та відповідача, а 11.05.19. огляд транспортного засобу проводився без повідомлення представника відповідача за бажанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Асат», з огляду на що відсутні правові підстави для покладення на відповідача вартості експертного висновку в сумі 1.900,00 грн, а позовні висло в цій частині задоволенню не підлягають.

Отже, суд відмовляє в позові в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в порядку ст. 129 ГПК України з підстав відмови в позові.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко