Ухвала суду № 86399237, 16.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

16.12.2019Справа № 910/17098/19

За позовом Військової частини А 2637, 57508 (Миколаївська обл., м. Очаків, вул. Старофортечна, 23; ідентифікаційний код: 14303359)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ТЕХІМПЕКС" (07400, Київська обл., місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 14; ідентифікаційний код: 32499006)

Про розірвання договору на поставку (закупівлю) продукції № 22 та стягнення (повернення) коштів у розмірі 28 091 276, 16 грн

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А 2637, 57508 звернулася до Господарського суду міста Києва (далі-позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ТЕХІМПЕКС" (далі-відповідач) про розірвання договору № 22 від 12.03.2018 та стягнення (повернення) коштів у розмірі 28 091 276, 16 грн.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що між ним та відповідачем 12.03.2018 було укладено договір на поставку (закупівлю) продукції № 22 (та інші додаткові угоди) з грифом таємно. Станом на 01.12.2019 року відповідно до додаткової угоди № 6, відповідач отримав грошові кошти в сумі 28 091 276,16 (двадцять вісім мільйонів дев`яносто одну тисячу двісті сімдесят шість) грн 16 коп.

Проте, відповідно до пункту договору 1.1 відповідачем не виконано зобов`язання з надання послуги з середнього ремонту самонавідних електричних торпед СЕТ-65 (далі торпед СЕТ-65).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач частково не виконав пункт 1.1, 11.3 договору на поставку (закупівлю) продукції № 22 від 12.03.2018, не виконав додаткову угоду № 6 від 30.05.2019 року та у вказаний термін до 01.12.2019 року не здійснив середній ремонт приладів згідно додатку №1 до договору 22, пунктів 1,2,3,4,5,6 та 19,20,21 ремонтної відомості.

У зв`язку з цим позивач просить розірвати договір на поставку (закупівлю) продукції № 22, та стягнути з відповідача 28 091 276, 16 грн.

Також в тексті позовної заяви міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до пунктів 5, 9 частити 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. А також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Всупереч вказаним вимогам позивачем не зазначено правові підстави позову, а саме не здійснив посилання на законодавство, згідно з яким обґрунтовує позовні вимоги та не надано розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Положеннями статті 124 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1).У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2). Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3).

Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, Суд зазначає, що позивач посилається на договір на поставку (закупівлю) продукції № 22, укладений між ним та відповідачем 12.03.2018.

Однак до матеріалів позову позивач додав лише копію додаткової угоди № 6 від 30.05.2019 до договору поставки (закупівлі) продукції № 22 від 12.03.2018 копію такого договору надано позивачем не було.

У випадку, якщо вказаний договір містить державну таємницю, документи надсилаються у порядку, визначеному чинним законодавством, відповідно до Закону України «Про державну таємницю».

Крім того, Суд звертає увагу позивача на те, що в тексті позовної заяви зазначаються різні дати договору № 22. Отже, позивачу необхідно уточнити дату вказаного договору.

Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 6 Закону України «Про судовий збір» за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати викладені у статті 8 Закону України «Про судовий збір». Так, 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно пункту 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відтак, звільнення чи відстрочка сплати судового збору є правом суду, яке може бути реалізоване за наслідком оцінки судом доводів заявника щодо наявності підстав для такого звільнення, виходячи з майнового стану на момент звернення із заявою, при цьому, відповідне клопотання сторони розглядається, виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Всупереч вказаним вимогам позивачем не було наведено підстав для відстрочення сплати судового збору.

Згідно з частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921 грн.

Пунктом 2 частини 3 статті Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В частині 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Суд звертає увагу позивача, що в позові об`єднано дві вимоги майнового, а саме: стягнути з відповідача 28 091 276, 16 грн; та немайнового характеру - розірвати договір на поставку (закупівлю) продукції № 22.

Таким чином позивачу необхідно сплатити 423 290 (чотириста двадцять три тисячі двісті дев`яносто) грн 14 коп.

Суд виходить з такого розрахунку: 28 091 276, 16 грн * 1,5 % = 421 369, 14 грн; 421 369, 14 грн + 1921, 00 грн = 423 290, 14 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України внормовано, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

В свою чергу пунктом 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення.

Всупереч встановленим вимогам у описі вкладення у цінний лист на ім`я відповідача, долученого позивачем до позовної заяви, не міститься переліку додатків до позовної заяви, які направляються відповідачу. Крім того, в описі вкладення у цінний лист не зазначено яка саме позовна заява направляється відповідачу, а саме не вказано номер позовної заяви - № 154/54/23/1/1178 від 02.12.2019.

З огляду на це, у Суду виникають сумніви щодо направлення саме тієї копії позовної заяви, яку подано до суду, а також про направлення відповідачу всіх додатків, які додані до позовної заяви.

Згідно з частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Військової частини А 2637, 57508 без руху.

2. Встановити позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:

- надати докази сплати судового збору у належному розмірі;

- надати належним чином засвідчену копію договору на поставку (закупівлю) продукції № 22. У випадку, якщо вказаний договір містить державну таємницю, документи надсилаються у порядку, визначеному чинним законодавством, відповідно до Закону України «Про державну таємницю».

- надання суду належних доказів надсилання відповідачам копії позовної заяви з переліком долучених до неї додатків у встановленому законом порядку. А саме вказати номер позовної заяви, перелічити додатки, що направляються відповідачу;

- надати розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс або які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- вказати правові підстави позову;

- вказати точну дату договору.

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 16.12.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко