Ухвала суду № 86399202, 16.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16.12.2019 Справа № 910/12563/19

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 910/12563/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична інформаційно-аналітична компанія "Юніс" Рі Груп"

(08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Л.Українки, буд. 26, кв. 117; ідентифікаційний код: 40832823)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Максимум прайм"

(01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33Б; ідентифікаційний код: 39579297)

про стягнення 74 991,88 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична інформаційно-аналітична компанія "Юніс" Рі Груп" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Максимум прайм" (відповідач) про стягнення 74 991,88 грн, з яких 61 000,00 грн сума основного боргу, 11 190,58 грн штрафні санкції, 1 848,30 грн інфляційні втрати та 953,00 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 0503/19 про надання юридичних послуг від 05.03.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

03.10.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Таким чином, оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, в силу положень ст. 174 Господарського процесуального кодексу України вказана позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та підлягає прийняттю до розгляду в порядку, встановленому ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розглянувши заяву відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з частиною третьою статті 12 Господарського процесуального кодексу України позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Спрощене ж позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII) для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII) в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII) справи, на які поширюється дія цієї частини статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII) є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначених справ до відповідної категорії.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 911/2784/17.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII) для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року N 2147-VIII) у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Позов у цій справі подано з метою захисту права позивача на отримання коштів за Договором про надання юридичних послуг № 0503/19 від 05.03.2019, з урахуванням пені, 3% річних та інфляційних втрат, на загальну суму 74 991,88 грн.

Розгляд справи № 910/12563/19 по суті зводиться до необхідності встановлення складових елементів господарського правопорушення і при цьому у даному випадку, на думку суду, встановлення цих елементів не є складною процесуально-правовою дією для суду, виходячи із предмету договору, і як наслідок побудова правильного висновку про наявність чи відсутність в діях відповідача складу господарського правопорушення об`єктивно не може викликати утруднень.

Крім того, чинний Господарський процесуальний кодекс України не позбавляє сторін права надавати свої пояснення по суті спору в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, господарський суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано наявності підстав, які зумовлюють необхідність проведення судового засідання в межах даного судового провадження. Зокрема, відповідачем не доведено, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи № 910/12563/19 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, відповідач у своєму відзиві просить суд витребувати у позивача розгорнутий акт наданих послуг, з якого можна визначити, які саме послуги (їх перелік), у якому обсязі та за який період ці послуги були надані, як було визначено їх вартість за актом наданих послуг № 7 від 10.04.2019 на суму 61 000,00 грн, з урахуванням ПДВ.

Розглянувши вказане клопотання відповідача про витребування доказів, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Натомість, відповідачем у згаданому клопотанні не було зазначено суду неможливості самостійно надати докази та взагалі необґрунтовано необхідність витребування у позивача розгорнутого акту наданих послуг з якого можна визначити, які саме послуги (їх перелік), у якому обсязі та за який період ці послуги були надані, як було визначено їх вартість за актом наданих послуг № 7 від 10.04.2019 на суму 61 000,00 грн, з урахуванням ПДВ.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 73, 80, 163, 234, 235, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Максимум прайм" про розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін (проведенням судового засідання) та витребування доказів відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Нечай