Ухвала суду № 86399161, 16.12.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/848/19

УХВАЛА

16.12.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вх. № 24149/19 від 05.12.2019 року) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 року у справі № 909/848/19

за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Кловський узвіз, 9/1, м.Київ, 01021,

до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59-А, м. Івано-Франківськ, 76007,

про стягнення заборгованості в сумі 335 237,90 грн., з них: 283 170,08 грн. - основний борг, 44 561,47 грн. - пеня, 3765,46 грн. - 3 % річних, 3740,89 грн. - інфляційні

за участю:

Від позивача: Гасай Мар`яна Борисівна - адвокат, (довіреність № 1-861 від 29.05.2019 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ТР № 000340 від 30.11.2018 року; паспорт серія НЮ № 201788 від 27.08.2009 року)

Від відповідача (заявника): Микитин Надія Юріївна - юрисконсульт I-ої категорії юридичного відділу, (довіреність № 17/757 від 25.06.2019 року; паспорт № 001403809 від 05.01.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі – позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (далі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 335 237 грн 90 к., з них: 283 170 грн 08 к. - основний борг, 44 561 грн 47 к. - пеня, 3765 грн 46 к. - 3 % річних, 3740 грн 89 к. - інфляційні щодо оплати наданих у період лютий-квітень 2019 року послуг згідно договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1604001394 від 01.04.2016 року.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 року частково задоволено позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості в сумі 335 237 грн 90 грн., з них: 283 170 грн 08 к. - основний борг, 44 561 грн 47 к. - пеня, 3 765 грн 46 к. - 3 % річних, 3 740 грн 89 к. - інфляційні, стягнуто з відповідача Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на користь позивача Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - 306 718 грн 56 к. (триста шість тисяч сімсот вісімнадцять гривень п`ятдесят шість копійки), з яких: 283 170 грн 08 к. (двісті вісімдесят три тисячі сто сімдесят гривень вісім копійки) - основного боргу, 16 042 грн 13 к. (шістнадцять тисяч сорок дві гривні тринадцять копійки) - пені, 3 765 грн 46 к. (три тисячі сімсот шістдесят п`ять гривень сорок шість копійки) - 3 % річних, 3 740 грн 89 к. (три тисячі сімсот сорок гривень вісімдесят дев`ять копійки) - інфляційних та 4 601 грн 14 к. (чотири тисячі шістсот одна гривня чотирнадцять копійки) - витрат по сплаті судового збору.

На виконання рішення суду Господарським судом Івано-Франківської області 26.11.2019 року видано наказ № 1389, який направлено поштою на адресу стягувача.

На адресу Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вх. № 24149/19 від 05.12.2019 року) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 року у даній справі, згідно якої просив розстрочити виконання рішення до 24.10.2020 року рівними частинами.

Суд ухвалою від 06.12.2019 року призначив до розгляду в судовому засіданні на 16.12.2019 року вказану заяву.

Представник заявника в судовому засіданні підтримав заяву про розстрочку виконання рішення суду, з підстав викладених у заяві та просив суд її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача проти заяви про розстрочку виконання рішення суду заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях вх. № 22057/19 від 16.12.2019 року.

Заперечення представника позивача зводяться до того, що здійснення підприємницької діяльності відповідачем є комерційним ризиком з обов`язком нести відповідальність; тяжкий фінансовий стан не є виключною обставиною для розстрочки виконання рішення, а також те, що відповідач (заявник) не надав жодних належних доказів, що він зможе в майбутньому сплатити суму заборгованості.

Судом допущено до участі в судовому засіданні предстаника відповідача по дорученню , що не є адвокатом . При цьому судом враховано , що рогляд справи по суті завершено і здійснюється розгляд заяви відповідача про розстрочення виконання рішення у цій справі, що сприятиме його належному виконанню . З метою дотримання права особи на доступ до суду,суд вважає за доцільне звернутися до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом" (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані до заяви письмові докази всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, заслухавши думку представників сторін, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Як визначено в ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із змісту ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При дослідженні матеріалів заяви судом встановлено, що відповідач - ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" є виконавцем житлово-комунальних послуг, основним видом діяльності якого є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі, а тому на даний час на підприємстві відсутні кошти для виконання рішення в повному обсязі. Сума заявлена до стягнення за рішенням є достатньо великою і не має фінансової можливості сплатити всю суму одразу, а примусове стягнення таких коштів може призвести до зупинки діяльності ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" та його неплатоспроможності.

В свою чергу дебіторська заборгованість за надані послуги з теплопостачання перед ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" станом на 01.12.2019 року складає 145 143 234,95 грн., а заборгованість по заробітній платі підприємства ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" станом на 16.12.2019 року складає 12 058 090,00 грн.

Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку, що наявні виключні підстави для застосування часткової розстрочки виконання судового рішення, оскільки сплата зазначеної суми заборгованості одномоментно може призвести до погіршення фінансового становища боржника.

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення суду сприятиме стабільному здійсненні відповідачем господарської діяльності та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем. Також, слід зазначити, що дотримання принципу обов`язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов`язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно, тобто розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання.

За наведених обставин та правових норм, суд беручи до уваги обставини, викладені в заяві, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, відсутність підстав ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, з метою недопущення соціальної напруги через невиплату заробітної плати працівникам, задоволення господарських інтересів обох сторін та недопущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки та реального виконання рішення, вважає за доцільне частково задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду терміном на 6 місяців.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.73, 74, 86, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

заяву Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (вх. № 24149/19 від 05.12.2019 року) про розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 року у справі № 909/848/19 - задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2019 року у справі № 909/848/19 терміном на 6 місяців рівними частинами щомісячно по 51 886,61 грн.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 17.12.2019

Суддя О.М. Фанда