Ухвала суду № 86394445, 11.12.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №4-с/760/201/19

Справа №760/29234/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Норки Євгена Віталійовича, заінтересована особа: ОСОБА_4 ,-

встановив:

Заявники звернулися до Солом`янського районного суду м. Києва зі скаргою на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Норки Євгена Віталійовича, заінтересована особа: ОСОБА_4 .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 29.10.2019 скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Норки Є.В., заінтересована особа: ОСОБА_4 - залишено без руху та надано особам, які подали скаргу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.

22.11.2019 до канцелярії суду від заявників за допомогою поштового зв`язку надійшла скарга зі змінами на виконання ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 29.10.2019, в тексті якої, а саме в резолютивній частині міститься прохання про відвід судді Козленко Г.О., із-за застосування по аналогії ст.174 ЦПК України відносно скарги від 21.10.2019, що є заявникам на шкоду і зумовлює незаконне стягнення з пенсії боржника і зумовлює невиконання ухвал від 01.09.2014 №761/15125/14-ц, від 19.03.2019 №760/4478/13-ц, так як ці дії судді Козленко Г.О., а саме застосування норми права по аналогії викликали у заявників сумнів в об`єктивності та безсторонності судді.

Вивчивши матеріали заяви про відвід судді приходжу до висновку про її необґрунтованість виходячи з наступного.

Кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер - ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч.1 ст.9 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

- він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

- він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

- він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

- було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

- є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відвід, за ч.3 ст.39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч.4 даної статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі вищевикладеного, суддя вважає, що заявлені заявниками підстави щодо відводу судді Козленко Г.О., в тому числі сумніви в об`єктивності та безсторонності останньої є безпідставними.

Отже, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому вважає за необхідне заяву про відвід, для її вирішення, передати іншому судді в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

З огляду на наведене, суддя вважає, що провадження у справі не підлягає зупиненню, оскільки питання про відвід судді, згідно з вимогами ч.7 ст.40 ЦПК України має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 260 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Визнати заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід судді Козленко Г.О. - необґрунтованою.

Передати заяву про відвід для вирішення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.О. Козленко