Ухвала суду № 86390824, 17.12.2019, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1175/17

№ провадження 6/453/37/19

У Х В А Л А

іменем України

17 грудня 2019 року м. Сколе

Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б.,

з участю представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сколе Львівської області за правилами спрощеного провадження справу за заявою Університету державної фіскальної служби України про відстрочення виконання рішення суду, -

в с т а н о в и в:

Заявник Університет ДФС України в особі уповноваженого представника за довіреністю 30.08.2019 року звернувся до суду із заявою, в якій просить у порядку ст. 435 ЦПК України відстрочити виконання постанови Львівського апеляційного суду, винесеної 25.06.2019 року у цивільній справі № 453/1175/17, апеляційне провадження № 22-ц/811/247/19, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 07.12.2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Університету ДФС України, з участю третьої особи – ОСОБА_3 , про визнання запису у трудовій книжці недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення упущеної вигоди, відшкодування моральної шкоди. Заява вмотивована неправильністю застосування апеляційним судом у цій справі норм матеріального права та існуючої судової практики у подібних правовідносинах, що призвело до ухвалення безпрецедентного судового рішення про поновлення на роботі працівника, який ніколи там не працював та ще й поновлення на тій посаді, котру стягувач не може обіймати, оскільки не має відповідного наукового ступеня або вченого звання у галузі права (має науковий ступінь та вчене звання з державного управління). Відповідно, є ймовірність неможливості виконання такого судового рішення, а для його виконання необхідно проводити цілий ряд заходів, накшталт введення у штат університету відповідної посади професора кафедри державного управління, зміна кошторису видатків університету на 2019 рік, тощо. Крім того, заявник стверджує, що має намір звертатися до Львівського апеляційного суду із заявою про встановлення порядку й способу виконання винесеної ним постанови, а це також потребує певного часу. Натомість виконавчі дії з примусового виконання рішення суду тривають.

У судовому засіданні уповноважений представник заявника (боржника) – заступник начальника юридичного відділу Університету ДФС України Грищенко В.В. вимоги поданої заяви підтримав повністю, просив таку задовольнити з підстав, що у ній викладені.

Стягувач ОСОБА_2 , будучи належно повідомленим про дату та час судового засідання у справі, у судове засідання не з`явився, однак електронною поштою подав заяву вх. № 667 від 17.12.2019 року, у котрій повідоми про причини своєї неявки, просив проводити розгляд справи без його участі, а за результатами судового розгляду постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Третя особа у справі – ректор Університету ДФС України ОСОБА_3 , будучи належно повідомленим про дату та час судового засідання у справі, у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши уповноваженого представника заявника, дослідивши долучені до заяви про відстрочення виконання рішення суду документи, а також матеріали цивільної справи № 453/1175/17, провадження № 2/453/124/18 (апеляційне провадження № 22-ц/811/247/19), дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Права та обов`язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України, до яких, з-поміж іншого, належить право подавати заяви та клопотання, у котрих в силу ст. 182 вказаного Кодексу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.

Одним із процесуальних питань, які суд може вирішувати у судовому засіданні, є питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, до котрих, з-поміж іншого, належить розстрочення виконання судового рішення та інші питання.

Так, в силу ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Як встановлено судом, рішенням Сколівського районного суду Львівської області, котре було ухвалене 07.12.2018 року у цивільній справі № 453/1175/17, провадження № 2/453/124/18, за позовом ОСОБА_2 до Університету ДФС України, з участю третьої особи – ОСОБА_3 , про визнання запису у трудовій книжці недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення упущеної вигоди, відшкодування моральної шкоди, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду, котра була винесена 25.06.2019 року у цій справі (апеляційне провадження № 22-ц/811/247/19), задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_2 .. Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 07.12.2018 року скасовано та ухвалено нове, - про часткове задоволення позовних вимог. Зокрема визнано недійсним запис № 51 у трудовій книжці ОСОБА_2 від 16.06.2017 року, поновлено ОСОБА_2 з 19.06.2017 року на посаді професора кафедри теорії права та держави Університету ДФС України відповідно до наказу № 342-к від 16.06.2017 року, стягнено з Університету ДФС України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.06.2017 року по 25.06.2019 року у сумі 254 442 грн. 10 коп., стягнуто з Університету ДФС України на користь ОСОБА_2 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. У решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати у справі.

Судом встановлено й те, що на виконанні у Ірпінському МВ ДВС ГТУЮ у Київській області перебувають виконавчі провадження з примусового виконання вищевказаного судового рішення (постанови Львівського апеляційного суду від 25.06.2019 року), котре набрало законної сили.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 10 Постанови Верховного Суду України № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року з наступними змінами і доповненнями, задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Зазначені обставини є виключними, тобто такими, що унеможливлюють виконання рішення суду в силу непередбачуваних обставин, що настали під час здійснення виконання судового рішення.

Разом з тим, заявник у своїй заяві не наводить належних підстав для відстрочення виконання рішення суду, котре, до того ж, у певній частині підлягає негайному виконанню, так як стосується поновлення працівника на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд переконаний, що посилання заявника нанеправильність застосування апеляційним судом у цій справі норм матеріального права та існуючої судової практики у подібних правовідносинах, як і відсутності існуючого порядку виконання постанови Львівського апеляційного суду від 25.06.2019 року, не може слугувати підставою для задоволення заяви про надання відстрочки виконання цього рішення суду і розцінює такі твердження заявника як надумані.

У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини (справа «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91) зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких встановлених судом обставин заява Університету ДФС України про відстрочення виконання рішення суду задоволенню не підялгає.

Керуючись ст. ст. 13, 259-261, 435 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Університету державної фіскальної служби України про відстрочення виконання рішення суду, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Суддя В.Я. Микитин

Повний текст ухвали суду складено 17 грудня 2019 року.