Ухвала суду № 86390560, 17.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9025/17

УХВАЛА

іменем України

"17" грудня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та стягнення частини штрафу,

в с т а н о в и в :

заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та стягнення частини штрафу.

Ухвалою суду від 12 липня 2019 року заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали.

Подана заява не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.

Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначає докази, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України ( ч.ч. 2, 3 ст. 382 КАС України).

Тому заявнику необхідно уточнити, яким судовим рішенням зобов`язано суб`єкт владних повноважень Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві подати звіт про виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 755/9025/17 та в які строки.

Крім того, якщо вимога про зобов`язання суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві подати у встановлених судом строк звіт про виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 755/9025/17 є вимогою про встановлення нового строку, заявнику необхідно уточнити підстави зазначеної вимоги - за наслідками розгляду звіту або в разі неподання такого звіту.

12 липня 2019 року заявнику направлено копію ухвали від 12 липня 2019 року, однак судова ухвала про залишення заяви без руху в порядку не вручена з відміткою - "за закінченням встановленого строку зберігання ".

Згідно ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 127 КАС України часом вручення повістки вважається: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.1 ст.131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Також, 30 серпня 2019 року заявнику повторно направлено копію ухвали від 12 липня 2019 року, однак судова ухвала про залишення заяви без руху в порядку не вручена з відміткою - "за закінченням встановленого строку зберігання ".

Станом на 17 грудня 2019 року заявник не усунув недоліки, що викладені в ухвалі суду від 12 липня 2019 року.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем свої процесуальних прав.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

За таких обставин заява ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та стягнення частини штрафу підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 169, 248, 294 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та стягнення частини штрафу повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н. Є. Арапіна