Ухвала суду № 86390361, 10.12.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/8961/14-ц

Провадження №: 2-зз/755/36/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.,

при секретарі Локотковій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» до ОСОБА_1 про розірвання Генерального договору №2 про фінансову допомогу від 01 грудня 2011 року та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» про стягнення коштів за Генерального договору №2 про фінансову допомогу від 01 грудня 2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» до ОСОБА_1 про розірвання Генерального договору №2 про фінансову допомогу від 01 грудня 2011 року та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» про стягнення коштів за Генерального договору №2 про фінансову допомогу від 01 грудня 2011 року, а саме: на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод",), в тому числі на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: №1-1 головний корпус цегла, бетонні блоки загальною площею 9633,50 кв. м. №2-27 солодовенний цех та з/д прибудови цегла загальною площею 4470,10 кв. м., №5 - гараж бетонні блоки, №6-62 - склад цегла, №8,9,9-,10,10- - котельна цегла, №11,11- - градирня бетонні блоки, №12,12- - насосна станція цегла, №18, 18-, 18-- - будівля прохідної цегла, №19,19- - будівля магазину шл/бл, №31,31- - цех розливу цегла, №32 - резервуар для води цегла, №33-337 - тваринницький корпус шл/бет, №34 - крита стоянка бетонні блоки, №35 - овочесховище бетон, №3,4,7,13-17, І-Х - огорожа та споруди (будівля дробини №3, насосні №4,7, склад ПММ №14, бомбосховище №15, навіс №13 та інше), № 36,36- - будівля хім. водоочистки бет. блоки та належить ТОВ "Лисичанський пивоварний завод" на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу державного майна, посвідченого 23.06.1994 року Лисичанською державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за № 2-3367, зареєстрованого виконкомом 30 червня 1994 року та свідоцтва про право власності реєстр № 61 від 28.07.1994р., виданого Фондом обласного комунального майна Луганської області, зареєстрованого Лисичанським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації за № 170 від 27.02.1997 р. Земельна ділянка, на якій розташований вищевказаний майновий комплекс, знаходиться в постійному користуванні ТОВ "Лисичанський пивоварний завод", згідно державних актів на право постійного користування землею серія II-ЛГ № 003977, виданого Лисичанською Радою народних депутатів від 17.07.1997 р. за №289, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №217 від 15.08.1997 р.; та акту серії ЛГ ІІ20000058, виданого Малорязанцевською Радою народних депутатів Попаснянського району Луганської області від 10.10.1972 р. за № 855, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №58 від 07.06.1994 р. Згідно звіту про незалежну оцінку ТОВ «Юкрейніан Епрейз» від 22.01.2007р. ринкова вартість цілісного майнового комплексу становить 23 368 736 гривень. Заборонено нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод"). Заборонено державним реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод".

Представник ПАТ «Дельта Банк» в судовому засіданні клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримав в повному обсязі, наполягав на її задоволенні зазначивши, що арешт обмежує права кредитора.

Представник позивача та відповідач в судове засідання не з`явились, повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

З пояснень та матеріалів справи вбачається, що 16 квітня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлена ухвала відповідно до якої заяву представника позивача за зустрічним позовом про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ «Лисичанський пивоварний завод», в тому числі на цілісний майновий комплект. Заборонено нотаріусам вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод"). Заборонено державним реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо перереєстрації права власності на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Лисичанський пивоварний завод"

16 квітня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення по вище вказаній цивільній справі. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» до ОСОБА_1 про розірвання Генерального договору №2 про фінансову допомогу від 01 грудня 2011 року відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» про стягнення коштів за Генерального договору №2 про фінансову допомогу від 01 грудня 2011 року задоволено. Стягнуто з ТОВ «Лисичанський пивоварний завод» на користь ОСОБА_1 4 445 00,00 гривень.

Разом із тим, представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Київського апеляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року в якій просив скасувати дану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

29 жовтня 2019 року Київським апеляційним судом постановлена ухвала про залучення до участі у справі в якості правонаступника за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Іванова А.О. на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року ТОВ « ФК «ГЕЛІОС».

За результатами апеляційної скарги на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року винесена 05 листопада 2019 року Київським апеляційним судом винесена постанова, якою апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Іванова Андрія Олександровича за участю правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» задоволено частково. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16 квітня 2014 року скасовано та постановлено нову за якою: заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково. Накладено арешт на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод», цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 в межах заявлених позовних вимог 4 445 000 гривень.

Згідно ст. 158 ЦПК України - суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Постановою № 5 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства при розгляді позовів про зняття арешту з майна, надані роз`яснення: п.1,2,9 - у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (частина третя статті 154 ЦПК). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (частина четверта статті 154 ЦПК). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2019 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2014 року було скасовано та постановлено нову.

Таким чином, оскільки представник ПАТ «Дельта Банк» в своєму клопотанні просить скасувати ухвалу від 16 квітня 2014 року про забезпечення позову, то суд приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає, так як дана ухвала вже скасована апеляційною інстанцією та у суду відсутні будь-які правові підстави для потворного скасування однієї і тієї ж ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 158, 353 ЦПК України , суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» до ОСОБА_1 про розірвання Генерального договору №2 про фінансову допомогу від 01 грудня 2011 року та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський пивоварний завод» про стягнення коштів за Генерального договору №2 про фінансову допомогу від 01 грудня 2011 року - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 10 грудня 2019 року.

Суддя Н.О. Яровенко