Ухвала суду № 86389857, 13.11.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5577/19

Провадження №: 2/752/4370/19

У Х В А Л А

13.11.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Хоменко В.С., клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в порядку загального позовного провадження, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.03 2019 року відкрито провадження в даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

03.06.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого міститься клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтовано тим, що заборгованість виникла з підстав недотримання з боку відповідача через невиконання позивачем своїх обов`язків за договором договір про відшкодування витрат на утримання підземної автостоянки № Л-12 від 30.12.2014 року.

Відповідно до положень ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 6 ст. 19 ЦПК України).

Оскільки спірні відносини є незначної складності, ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа підлягає розгляду лише за правилами спрощеного позовного провадження, і за таких умов відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Крім того, слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на підтвердження чи спростування вимог позивача у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12. 13. 19, 259-261, 274, 279, 353 ЦПК України, суд, -

постановив:

у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліко-житлосервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в порядку загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко