Постанова № 86385027, 13.12.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/6829/19

3/336/2134/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2019 року

Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна,з участю особи,який притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,його захисника адвоката Шевченко А.В.,розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 , працює слюсарем по ремонту кондиціонерів ТОВ «Аврора девелопмент»,паспорт громадянина України НОМЕР_1 виданий 23.06.2005 р.Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області

про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

19.10.2019 р.о 23.10 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ 1102» р.н. НОМЕР_2 по вул.Вороніна 19 в м.Запоріжжі з явними ознаками алкогольного сп`яніння,від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився,чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України,за що передбачена відповідальність ст.130 ч.1 КУпАП.

При розгляді справи в суді ОСОБА_1 не визнав свою винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення та пояснив,що 19.10.2019 р.він з сім`єю відпочивав на дачі,за кермо у цей день сідати не планував,проте пізно ввечері виникла потреба поїхати в м.Запоріжжя у сімейних справах.Приюлизно о 23.10 год.він дійсно керував автомобілем «ЗАЗ 1102» р.н. НОМЕР_2 по вул.Вороніна 19 в м.Запоріжжі,був зупинений поліцією за порушення правил обгону,з чим погодився,так як поспішав.В процесі спілкування працівник поліції повідомив,що виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння,роз`яснив порядок проходження огляду у медичному закладі та наслідки відмови від проходження огляду.На той момент ОСОБА_1 змерз, поспілкувався із знайомим,який порадив огляду не проходити,тому відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння,за що на нього склали протокол по ст.130 КУпАП.Вважає,що в його діях склад адміністративного правопорушення відсутній,оскільки він ПДР не порушував,поліція зупинила його безпідставно,свідки відмови від огляду були відпущені раніше,ніж складений протокол.

Всебічно вивчивши матеріали справи, з урахуванням досліджених доказів,відеозапису,суддя встановив, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження ,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,що знайшов своє втілення у практиці Європейського Суду з прав людини,зокрема,у рішенні по справі «Коробов проти України»,з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП,адміністративним правопорушенням(проступком)визнається протиправна,винна (умисна,необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення по статті 130 ч.1 КпАП України становить керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол в даному випадку складений з підстав відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України(далі ПДР),водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння,впливу наркотичних або токсичних речовин.

Водієм згідно п.1.10 ПДР є будь-яка особа,що керує транспортним засобом,вершник,візник,погонич тварин,який веде їх за поводдя,прирівнюється до водія.Водієм є також особа,що навчає керуванню,знаходячись безпосередньо у транспортному засобі.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справи та Міністерства охорони здоров*я № 1452/735 від 09.11.2015 р.,зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.09.2015 р.за № 1413/27858 ,яка визначає процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду,огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів,дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Як передбачено ст.6 Конвенції

про захист прав людини і основоположних свобод,кожен маж право на справедливий суд та встановлення обґрунтованності будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,»Отцюрк проти Німеччини»,»Девеєр проти ОСОБА_2 »,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб,а тому особа,яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов*язана доводити свою невинуватість.

Як передбачено ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи встановлено та ОСОБА_1 не оспорювались ті обставини,що 19.10.2019 р.о 23.10 год.він керував автомобілем «ЗАЗ 1102» р.н. НОМЕР_2 по вул.Вороніна 19 в м.Запоріжжі,де був зупинений екіпажем патрульної поліції та під час спілкування інспектор поліції виявив у ОСОБА_1 явні ознаки алкогольного сп`яніння:запах алкоголю з порожнини рота,порушення мови,порушення координації рухів,поведінка,що не відповідає обстановці,які зазначив в акті огляду на стан сп`яніння та у направленні від 19.10.2019 р. ОСОБА_1 як особі,що керує транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння,для проходження огляду у закладі охорони здоров`я КУ ОКНД.

В присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як свідків ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду та цих обставин не оспорював,проте наполягав на відсутності у працівників поліції законних підстав для його зупиники.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ № 162691 від 19.10.2019 р.вбачається,що він складений з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі,яка затверджена наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року,в присутності ОСОБА_1 та свідків, відомості,викладені у протоколі,під час розгляду справи в суді знайшли своє підтвердження,тому протокол про адміністративне правопорушення суддя приймає до уваги як доказ при винесені постанови.

Під час дослідження відеозапису на ДВД-диску ОБ №162691 встановлено,що до складання протоколу про адміністративне правопорушення,працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про причину зупинки ,якою є порушення ПДР,з чим ОСОБА_1 погодився.Працівник поліції опитав ОСОБА_1 ,чи вживав той алкогольні напої та як давно,на що останній відповів,що вживав під час вечері до 19.00 год.,після чого працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про виявлені під час спілкування явні ознаки алкогольного сп`яніння,роз`яснив порядок проходження огляду на стан сп`яніння та наслідки відмови від проходження такого огляду,після чого ОСОБА_1 в присутності свідків отримав прилад «Драгер»,проте відмовився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки,отримав роз`яснення порядку проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі та наслідки відмови від проходження огляду у виді настання адміністративної відповідальності,після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду(час на відео 23.49) працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 права та повідомив про складання протоколу про адміністративне правопорушення,заборону керувати автомобілем у такому стані.

На відео зафіксовано,що ОСОБА_1 під час вказаних подій поводить себе агресивно,його мова млява,тому працівник поліції з урахуванням інших явних ознак мав підстави вважати,що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння та вимагати проходження ним відповідного огляду.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Як вбачається з візуальної інформації з відеозапису під час оформлення адміністративного матеріалу, відеокамера була закріплена на форменому одязі працівника поліції, що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».

Таким чином, відеофіксація правопорушення з відеокамери, закріпленої на форменому одязі працівника поліції,є належним доказом.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 висував версію,що мав поважну причину керувати автомобілем у такому стані ,що обумовлено необхідністю купити ліки для дитини,однак суддя вважає її намаганням з боку ОСОБА_1 маніпулювати станом здоров`я члена сім`ї задля уникнення відповідальності,а п.2.5 ПДР,порушення якого ставиться йому за провину,не звільняє водія від обов`язку на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану сп`яніння,впливу наркотичних або токсичних речовин,а підтвердження факту хвороби дитини на 19.10.2019 р.судді не надано.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі – Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З наведеного вище суддя дійшов висновку,що навіть за наявності особистих справ,вирішення яких особа-водій транспортного засобу вважає першочерговим,ця особа як потенційна загроза для оточуючих наділена додатковим тягарем виконувати вимоги працівників поліції,спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху,у незручний для себе час,та не звільняється через сімейні обставини від відповідальності у разі невиконання таких вимог.

Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні,відповідають вимогам достатності,допустимості та належності і підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України та,відповідно,наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КпАП України особі призначається адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гр.з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,тобто 384 грн.20 коп.,як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33-35,124,130 ч.1,283-285 КУпАП,суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200(десять тисяч двісті)гривень

отримувач коштів – УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./21081100

код отримувача (ЄДРПОУ) 38025367

банк отримувача Казначейство України(ЕАП)

розрахунковий рахунок (IBAN)UA498999980000031316397008009

код класифікації доходів бюджету –21081800

з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один)рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок

отримувач коштів – УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./22030101

код отримувача (ЄДРПОУ) -38025367

банк отримувача Казначейство України(ЕАП)

розрахунковий рахунок(IBAN) –UA278999980000031214206008009

код класифікації доходів бюджету –22030101.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, у розмірі 20 400(двадцять тисяч чотириста)гривень;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015 року).

Суддя Ю.А.Галущенко