Рішення № 86380250, 03.12.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.12.2019 Справа № 554/2445/19

Провадження № 2/554/1436/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2019 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Троцької А.І.,

при секретарі - Юрченко А.О.,

за участю представника позивача - Суржинської К.О. ,

представника відповідача - ОСОБА_3.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернувся в суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, в якому прохав стягнути з відповідача заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.10.2015 по 01.01.2019 в сумі 21023 грн. 22 коп., а також за період з 01.12.2015 по 01.01.2019 індекс інфляції 3264 грн. 46 коп., три проценти річних 913 грн. 20 коп., а всього 25200 грн. 88 коп.; та судовий збір в розмірі 19120 грн.

В обґрунтування вимог посилаються на те, що взаємовідносини підприємства "Полтаватеплоенерго" та відповідачів по наданню послуг з теплопостачання регулюються ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005. Нормами зазначених вище нормативних актів передбачено, що плата за комунальні послуги справляється за затвердженими в установленому порядку тарифами. На споживачів покладається обов`язок сплачувати за отримані послуги у строки, встановлені договором або законом. Договір між сторонами про надання послуг не укладався, але підприємство "Полтаватеплоенерго' надавало послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , загальною опалювальною площею 42.5 кв.м., а відповідач такі послуги прийняв та від їх отримання не відмовлявся. Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з надання послуг теплопостачання, в яких одна сторона зобов`язана надавати другій стороні послуги теплопостачання, а друга зобов`язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами. Відповідно до п. 18 зазначених Правил споживачі зобов`язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця. Розмір плати за надані послуги становить: за послугу централізованого опалення - 1348.15 грн./Гкал. Покладені законодавством зобов`язання, щодо оплати послуг з теплопостачання, боржник не виконував. За період з 01.10.2015 по 01.01.2019 року утворилась заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 21023 грн. 22 коп. За період з 01.12.2015 по 01.01.2019 нараховано індекс інфляції в сумі 3264 грн. 46 коп. та 3% річних в сумі 913 грн. 20 коп. (розрахунок додається). Загальна сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних становить 25200 грн. 88 коп.

Ухвалою від 15.04.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

20.05.2019 року надійшов відзив на позов. Відповідач ОСОБА_2 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зокрема, згідно позовних вимог позивач просить стягнути із ОСОБА_2 заборгованість за послуги централізованого теплопостачання за період із жовтня 2015р. по грудень 2018р. включно із врахуванням 3% річних від простроченої суми боргу та із застосуванням індексу інфляції. Однак згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18.02.2016р. ОСОБА_2 , набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 18.02.2016р. Позивачем не доведено, що саме відповідач в період із 10.2016р. по 12.2018р. здійснював фактичне споживання теплової енергії у вказаному приміщенні, оскільки він як споживач не отримував вказану послугу то відповідно і не повинен оплачувати необґрунтовані рахунки. Крім того, із часу набуття права власності на квартиру і по сьогоднішній день стягувач не укладав і не звертався із пропозицією укласти відповідний договір про надання послуг. 13.10.2016р. відповідачем було направлено заяву до ПОКВПТ «Полтаватеплоенерго» в якій повідомив, що в травні 2016р. здійснив відключення квартири від мереж теплопостачання і тому просив направити уповноваженого представника для належної фіксації відключення. Крім того, згідно висновку судового експерта Федорова Д.Ф. № 43 від 14.05.2016р. експерт дійшов висновку, що за результатами проведеного дослідження було встановлено, що станом на дату проведення обстеження квартира АДРЕСА_2 обладнана системою індивідуального (поквартирного) теплопостачання. У якості теплогенератора використовуються електричні теплові конвектори. Прилади централізованого опалення у квартирі - відсутні, мережі - ізольовані трубною ізоляцією товщиною 9 мм. 23.11.2016р. було повторно направлено листа стягувачу з проханням направити уповноважену особу для підтвердження факту відключення від мереж теплопостачання. До вказаної заяви було приєднано Акт про відключення квартири АДРЕСА_2 від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення від 05.11.2016р. Питання правомірності дій гр. ОСОБА_2 щодо від`єднання від мереж теплопостачання квартири на даний час не є предметом розгляду судом тому не вважаю за необхідне надавати пояснення з цього приводу. Позивачем не підтверджено показники зазначених в розрахунку помісячних обсягів спожитої теплової енергії, які дані були взяті для їх визначення (наприклад, показники теплового навантаження та фактичної температури зовнішнього повітря). Не надано позивачем також і доказів введення застосованих тарифів. Відсутність вказаних даних унеможливлює здійснення перевірки судом проведеного розрахунку.

04.06.2019 року позивачем надана відповідь на відзив, в якому вказували, що підприємство надає послугу з централізованого опалення в квартиру АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 18.02.2016 року. Законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови від оплати таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі. Щодо застосування строків позовної давності. Необхідно звернути увагу, що оскільки жодних дій щодо погашення заборгованості не вживалося 06 грудня 2018 року підприємство було змушене звернутися до суду. Судовим наказом Октябрського районного суду м.Полтави від 27 грудня 2018 року по справі № 554/9957/18, 2-н/554/902/2018 з ОСОБА_2 на користь ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" стягнуто борг за період 01.10.2015 по 01.10.2018 в сумі 17844,51 грн., індекс інфляції в сумі 2553,97 грн., три відсотки річних в сумі 774,31 грн. та 176,20 грн. судового збору. Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 15 лютого 2019 року судовий наказ скасовано, а підприємство звернулося до суду з позовом. Наданий суду відзив та додатки до нього не містять даних, що відповідач вертався до Міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж ЦО і ГВП при виконавчому комітеті Полтавської міської ради для надання дозволу на відключення квартири АДРЕСА_2 від мереж ЦО і ГВП та встановлення індивідуального опалення. Також матеріали не містять даних, що відповідач звертався до ВАТ "Полтавагаз" та ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" для отримання технічних умов та розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП. Таким чином, відповідачем не було дотримано визначений законом порядок відключення від мереж централізованого опалення. Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири, що підтверджується наданими відповідачем фотодоказами, свідчить про виконання зобов`язань щодо надання послуг ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", за які відповідач зобов`язаний здійснити розрахунок. Така ж правова позиція висловлена Верховним судом України в постановах від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1192цс15 та справі № 6-170цс15, які в силу частини 1 статті 417 ЦПК України є обов`язковою для судів. Висновок експерта, наданий відповідачем, як доказ відключення квартири АДРЕСА_2 від мереж централізованого опалення не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема не містить відомостей, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_2 будучи повідомленим належним чином, в судове засідання не з`явився.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та надавши належну правову оцінку зібраним доказам, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 з 18.02.2019 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.02.2016 року (а.с. 63).

За вказаною адресою, на загальну опалювальну площу 42,5 кв.м., позивачем ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надаються послуги з централізованого теплопостачання.

Договір про надання послуг із теплопостачання між сторонами не укладався.

Відповідач не сплачує за надані позивачем послуги, у зв`язку з чим за даною адресою утворилась заборгованість, яка згідно наданого позивачем розрахунку за період з 01.10.2015 по 01.01.2019 складає 21023 грн. 22 коп., а також за період з 01.12.2015 по 01.01.2019 індекс інфляції 3264 грн. 46 коп., три проценти річних 913 грн. 20 коп., а всього 25200 грн. 88 коп.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, в редакції від 24.06.2004 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин, споживач житлово-комунальних послуг зобов`язаний оплачувати такі послуги у строки встановлені договором або законом.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено обов`язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Крім того, відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги), врегульовані Правилами надання населенню послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

Відповідно до п. 18 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Розмір щомісячної плати за надані послуги становить: за послуги центрального опалення - 1348.15 грн./Гкал.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-IV, в редакції від 24.06.2004 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

В свою чергу, споживач також зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 20 вказаного Закону.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1875-ІV), залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1)комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2)послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3)послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4)послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоч у частині першій статті 19 Закону № 1875-ІV й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-ІVобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року при розгляді справи № 750/12850/16-ц.

Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для сплати за надані позивачем послуги з теплопостачання у зв`язку з відсутністю договору та відключенням від системи централізованого опалення, судом не беруться до уваги, з огляду на наступне.

Як вказував відповідач ОСОБА_2 , листом за вхідним №Ж-1778 від 13.10.2016 року ним повідомлено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», що в травні 2016 р. здійснив відключення квартири від мереж теплопостачання і тому просив направити уповноваженого представника для належної фіксації відключення. ( а.с.26).

Також листом за вхідним № Ж-2180 від 23.11.2019 року відповідачем було повторно направлено листа стягувачу з проханням направити уповноважену особу для підтвердження факту відключення від мереж теплопостачання. До вказаної заяви надано копію акту про відключення квартири АДРЕСА_2 від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення від 05.11.2016р. (а.с.28-29).

На підтвердження надав суду копію висновку експерта Федорова Д.Ф. № 43 від 14.05.2016р., згідно якого експерт дійшов висновку, що за результатами проведеного дослідження було встановлено, що станом на дату проведення обстеження квартира АДРЕСА_2 обладнана системою індивідуального (поквартирного) теплопостачання. У якості теплогенератора використовуються електричні теплові конвектори. Прилади централізованого опалення у квартирі - відсутні, мережі - ізольовані трубною ізоляцією товщиною 9 мм. (а.с. 30-35).

Разом з тим, відповідно до частин першої-третьої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Правила № 630 передбачають, що договір про надання послуг укладається між виконавцем послуг і споживачем.

Відсутність укладеного договору не звільняє споживачів від сплати за фактично надані послуги.

Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; своєчасно проводити підготовку житлового будинку, помешкання (в якому він проживає або належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4).

При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (пункт 2.2 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4).

Пунктом 26 Правил № 630 передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок), по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

Тобто єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише щодо будинку в цілому.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1192цс15, № 6-1706цс15, а також у постанові Верховного Суду від 19.08.2019 р. № 226/1437/16-ц

Рішення про відключення будинку АДРЕСА_2 від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення, яке б було підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку, матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Доказів про те, що вказаний будинок відключено від мережі централізованого теплопостачання у порядку, встановленому законодавством, також не надано, як і акту постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води.

При цьому, в матеріалах справи наявна відповідь ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» від 04.11.2016 року, в якій роз`яснено, що самовільне відключення окремої квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоквартирному будинку забороняється та надано адресу УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради для звернення з метою роз`яснення порядок відключення споживачів від централізованого опалення та гарячого водопостачання (а.с. 27).

Отже, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги.

Самовільне відключення від вказаної мережі заборонено законом та не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 р. № 6-59цс13, від16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь підприємства заборгованості за послуги теплопостачання - 186663, 83 грн., індексу інфляції - 2258, 72 грн. та трьох процентів річних - 898, 20 грн. за період з 18.02.2016 року по 31.12.2018 року, тобто з часу як ОСОБА_2 набув права власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Крім цього, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, в сумі 1663, 40 грн., пропорційно задоволених позовних вимог (а.с.1,2).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 220, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», борг за послуги теплопостачання за період з 18.02.2016 року по 31.12.2018 року - 18663, 83 грн., індекс інфляції - 2258, 72 грн., 3% річних - 898, 20 грн., та судовий збір 1663, 40 грн., а всього 23484, 15 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», адреса: 36008, м.Полтава, вул..Комарова, 2а, р/р № НОМЕР_2 в філії Полтавське обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 331467, ЗКПО 03338030.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Повний текс рішення виготовлено 12.12.2019 року.

Суддя Октябрського

районного суду м.Полтави Троцька А.І.