Ухвала суду № 86379854, 12.12.2019, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/4212/15-ц

Провадження № 2/553/14/2019

У Х В А Л А

Іменем України

12.12.2019м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючої судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Конновій Є.В.,

за участі:

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Гуйвана П.Д.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", третя особа - Управління Держпраці в Полтавській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго», третя особа: Управління держпраці в Полтавській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди .

Ухвалою суду від 02 грудня 2015 року провадження у справі відкрито.

12 січня 2016 року провадження у справі зупинено до розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Полтаваобленерго» про скасування наказів про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та стягнення моральної шкоди.

Згідно ухвали суду від 01 грудня 2017 року провадження у справі відновлено, призначено справу до судового розгляду.

20 лютого 2017 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою суду від 26 січня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі з стадії призначення підготовчого провадження.

Згідно ухвали суду від 22 березня 2018 року заркито підготвоче провадженння, призначено справу джо судового розгляду.

На адресу суду представником відповідача ПАТ "Полтаваобленерго" подано письмове клопотання про залишення позову без руху, посилаючись на те, що вимоги позтвача ОСОБА_1 щодло стягнення з відповідача моральної шкоди не оплачені судовим збору у відповідності до ставок визначених ЗУ "Про судовий збір". Приймаючи до уваги той факт, що позивачем ОСОБА_1 не було сплачено судовий збір, а саме за вимоги про стягнення моральної шкоди, тому з вказаних підстав просив даний позов залишити без руху.

В судовому засіданнні позивач та його представник при вирішенні даного клопотання покладались на розсуд суду, при цьому представником позивача вказувалось про те, що питанння щодо судового збору суд може вирішити при ухваленні рішення.

Суд вислухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про обґрунтованість вказаного клопотання, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем заявлено вимогу про відшкодування мораьної шкоди на день звернення до суду з позовом у сумі 150 000 грн. та в подальшому розмрі моарльної шкоди було збільшено до 500 000 грн., яка позивачем не була сплачена судовим збором у відпопідності до ставок, які діяли на моменетр зверення до суду з позовом 30 листопада 2015 року та в ході збільшення позовних вимог 26 січня 2016 року.

При цьому, позиція позивача ОСОБА_1 щодо того, що позивачі при зверненні до суду з позовом, який виникає з трудових правовідносин звільняється від сплати судовоого збору є хибною та такою, що суперечить позиції Верховного суду України.

Так, Верховним Судом в постанові від 30.11.2016 року у справі № 6-1121цс16 щодо неоднакового застосування п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», яким визначено, що стягнення заробітної плати не є тотожним стягненню середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачі від сплати судового збору не звільняються.

Верховний Суд України у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 716/11472/15-ц висловив позицію - Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже судовий збір підлягає стягненню, як за вимогу майнового характеру.

Частиною 11 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

На підставі вимог закону щодо залишення без руху позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", третя особа - Управління Держпраці в Полтавській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди- неможливо прийняти до розгляду без усунення недоліків, а тому її необхідно залишити без руху та надати позивачу строк 5 днів для усунення вищевказаних недоліків для сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди з відповідача у відповідності до ставок визначених на день заявлення вимоги про відшкодування моральної шкоди 30.11.2015 року та на день збільшення позховних вимог в цій частині.

На підставі, викладеного та ч. 11 ст. 185 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", третя особа - Управління Держпраці в Полтавській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу строк 5 днів для усунення недоліків з дня отримання заявником ухвали для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Н. І. Крючко