Рішення № 86379443, 17.12.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №554/9904/19

Провадження № 2-а/552/132/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2019 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Павленко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора-рядового поліції поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Шпірного Едуарда Романовича, третя особа Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій незаконними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО № 558826 від 04.10.2019 року про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання дій незаконними та скасування постанови посилаючись на те, що 24 жовтня 2019 року постановою відповідача його притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме що позивач порушив п.12.4 ПДР та рухався в населеному пункту зі швидкістю 75 км/год. У постанові вказано, що швидкість вимірювалась приладом Трукам. З постановою не згоден, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Відповідачем не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не прийняті до уваги його заперечення та не зафіксовані у постанові.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 05 листопада 2019 року справу передано на розгляд до Київського районного суду м. Полтави за підсудністю.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2019 року відкрито провадження по справі, залучено як третю особу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, просив позов задовольнити.

Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, причина неявки невідома , відзив на позовну заяву, пояснення по справі до суду не надходили.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав..

Судом встановлено, що згідно постанови серія ДПО № 558826 від 24 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постановою встановлено, що 24 жовтня 2019 року о 12 годині 11 хвилин, позивач рухаючись по автошляху П.06 Київ-Чоп на 507 км у населеному пункту, керуючи транспортним засобом Шкода Октавія А5, днз НОМЕР_1 , перевищив дозволену швидкість , чим порушив пункт 12.4 ПДР. Застосовано адміністративне покаранні у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про ряд адміністративних правопорушень включаючи і за ч.1 ст. 122 КУпАП.

За правилами ст. 80 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п.п.4.1, 4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 2 ст. 8 Конституції України). Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена ч. 2 ст. 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом ст. 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб`єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку). При вирішенні спору суд також виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

В пункті 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно вимог п.12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 1 ст.122 КпАП передбачено адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину,

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України, Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах "Малофєєва проти Росії" та "Карелін проти Росії" суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Відповідачем не надано суду жодного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та самої події правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.6, 8-10, 241-246, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати дії інспектора-рядового поліції поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Шпірного Едуарда Романовича щодо складення постанови серії ДПО18 № 558826 від 24 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП незаконними.

Скасувати постанову інспектора-рядового поліції поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Шпірного Едуарда Романовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та провадження в справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.

Відповідач: інспектор-рядовий поліції поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Шпірний Едуард Романович, місце знаходження м. Львів, вул.. Перфецького,19.

Третя особа Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, місце знаходження м. Львів, вул. Перфецького,19, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39962825.

Головуючий Ж.В.Кузіна