Рішення № 86379337, 10.12.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 р. Справа № 480/4324/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Провозіна О.І.,

представника позивача - Стороженка Р.В.,

представників відповідача - Іванченко Т.С., Калініченка Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4324/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція Кролевецької районної газети "Кролевецький вісник" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, в якій просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.09.2019 №0000200505 та №0000210505.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція Кролевецької районної газети "Кролевецький вісник", за наслідками якої були встановлені відповідні порушення, які викладені у акті перевірки, однак позивач вважає, що вказаний акт складений з грубими порушеннями норм чинного законодавства, а саме, у акті відсутні розрахунки бази оподаткування. Зазначає, що приймаючи оскаржувані рішення, відповідач протиправно включив до оподаткованого доходу неоподатковані операції.

Також позивачем було подано заперечення на відзив, у якому позивач додатково зазначив, що при обрахунку загальної суми отриманих коштів, відповідач повинен був зменшити її на суму ПДВ. Окрім того позивач посилається на обставини, які мають значення для розгляду даної справи та вже встановлені постановою Кролевецького районного суду Сумської області від 14.11.2019 у справі №579/1753/19.

Ухвалою від 31.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

20.11.2019 відповідачем по справі надано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти задоволення позову зазначив, що позивач не будучи платником ПДВ станом на вересень 2017 року, перевищив 1 млн. грн. отриманих коштів за попередні 12 місяців, а саме, загальна сума отриманих коштів склала 1004061,46 грн. У зв`язку з чим, позивач відповідно до п.181.1. ст.181 ПК України зобов`язаний був зареєструватися платником податку на додану вартість з вересня 2017 року, чого не зробив. У зв`язку з чим і були прийняті оскаржувані рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши доводи представника позивача, а також представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем в період з 14.08.2019 по 20.08.2019 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача за період діяльності з 01.01.2015 по 10.01.2019.

За наслідками вказаної перевірки відповідачем 23.08.2019 був складений акт №964/18-28-14-04-20/31657278/93, відповідно до висновків якого було встановлено наступні порушення:

- пункту 181.1 статті 181, пункту 183.1, пункту 183.2, пункту 183.10 статті 183, пункту 185.1. статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту188.1 статті 188, підпункту «а» пункту 193.1, статті 193 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 152132 грн., в т.ч. за вересень 2017 року 5666 грн., за жовтень 2017 року 10987 грн., за листопад 2017 року 7380 грн., за грудень 2017 року 8197 грн., за січень 2018 року 8871 грн., за лютий 2018 року 8529 грн., за березень 2018 року 10055 грн., за квітень 2018 року 9626 грн., за травень 2018 року 8253 грн., за червень 2018 року 7391 грн., за липень 2018 року 10932 грн., за серпень 2018 року 11622 грн., за вересень 2018 року 9695 грн., за жовтень 2018 року 12969 грн., за листопад 2018 року 9844 грн., за грудень 2018 року 9686 грн., за січень 2019 (з 01.01. по 10.01.2019) 2429 грн.

- пункту 49.2, статті 49, пункту 183.10 статті 183 Податкового кодексу України, а саме не подання Податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2017, жовтень 2017, листопад 2014, грудень 2017, січень 2018, лютий 2018, березень 2018, квітень 2018, травень 2018, червень 2018, липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018, листопад 2018 та грудень 2018. Відповідальність передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки, підставою для встановлення вказаних порушень стало те, що відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача, обсяг надходжень грошових коштів позивачу від здійснених господарських операції з постачання товарів/послуг за період вересень 2016 - серпень 2017 року склав 1004061,50 грн.

Оскільки позивач досяг 1 млн. грн. у вищевказаному періоді, то у вересні 2017 року він підлягав обов`язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, вказана вимога визначена п.181.1. ст.181 ПК України, однак позивач, як зазначає відповідач, вказану вимогу не виконав.

У зв`язку з викладеним, відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0000200505 від 18.09.2019 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на загальну суму 190165,00 грн. у тому числі 152132 грн. сума податкового зобов`язання та 38033 грн. за штрафними санкціями;

- №0000210505 від 18.09.2019 за платежем податок на додану вартість, сума штрафної санкції 2890 грн.

Суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, своє рішення обґрунтовує наступним.

Валовий дохід позивача складається з виготовлення, передплати (реалізації) паперових видань та надання послуг реклами.

У період з 30.01.2015 по 10.01.2018 позивач не був зареєстрований платником ПДВ.

За період з вересня 2016 по серпень 2017 року загальна сума отриманих коштів позивача від здійснення своєї господарської діяльності склала 1004061,46 грн. Вказана сума визнана сторонами та не заперечується.

Відповідно до п.181.1. ст.181 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Позивач, заперечуючи проти встановлених порушень, посилається на п.п. 197.1.25. п. 197.1. ст.197 ПК України, відповідно до якої звільняються від оподаткування операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) та дитячих книжкових видань, вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

У зв`язку з вказаною нормою позивач вважає, що в період з вересня 2016 по серпень 2017 року, сума, що повинна бути обрахована відповідно до п.181.1. ст.181 ПК України, складає 424120,59 грн., оскільки саме таку суму отримав позивач за надання послуг реклами, а інша частина суми підпадає під послуги, визначені п.п. 197.1.25. п. 197.1. ст.197 ПК України.

Суд не погоджується з такою позицією, оскільки відповідно до системного аналізу вищевказаних норм встановлено, що п.181.1. ст.181 ПК України не містить будь-яких виключень щодо обрахунку граничного обсягу коштів в 1000000 грн., а п.п. 197.1.25. п. 197.1. ст.197 ПК України виключно надає право платнику податку на додану вартість реалізовувати свої послуги та продукції зі сплатою податку у розмірі 0%.

Щодо посилань позивача на те, що відповідачем невірно здійснено розрахунок суми загального доходу від операції, що підлягають оподаткуванню, оскільки з суми 1004061,46 грн. потрібно було відняти суму ПДВ - 70686,37, у зв`язку з чим позивач вважає, що сума, яка може бути обрахована для реєстрації платником ПДВ дорівнює 933375,09 грн.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи та пояснень сторін, судом встановлено, що сума коштів 1004061,46 грн. була отримана позивачем в періоді коли він не був зареєстрованим платником ПДВ, з вказаної суми позивачем не обраховувався та не сплачувався відповідний податок, а тому доводи позивача у вказаній частині є необґрунтованими.

Щодо посилання позивача на те, що в акті перевірки відсутній розрахунок бази оподаткування, суд зазначає, що відповідно до акту перевірки позивача, відповідні розрахунки здійснювались на підставі податкового та бухгалтерського обліку позивача та викладені в Додатку №4 до вказаного акту перевірки.

Здійснюючи донарахування податку на додану вартість, сума якого зазначена в акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, відповідач обраховував суму ПДВ виключно на кошти отримані позивачем від послуг реклами за період з вересня 2017 по 10 січня 2018 року, не враховуючи кошти отримані за товар та послуги визначені п.п. 197.1.25. п. 197.1. ст.197 ПК України.

Вказана позиція відповідача була зазначена у акті перевірки, відзиві та доведена до позивача в судовому засіданні. Позивач та його представник в спростування обрахованих сум не надав жодного іншого розрахунку або іншої суми коштів отриманої ним за послуги реклами, у зв`язку з чим доводи позивача є необґрунтованими.

Щодо посилання позивача на постанову Кролевецького районного суду Сумської області від 14.11.2019 у справі №579/1753/19, якою встановлено, як вказує позивач, що дохід позивача в період з 01.09.2016 по 31.08.2017 з операцій, що підлягають оподаткуванню становить 424120,49 грн., що є меншим за 1 млн. грн., суд зазначає, що відповідно до змісту вказаної постанови предметом розгляду даної справи було притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - директора ТОВ "Редакція Кролевецької районної газети "Кролевецький вісник", а тому відповідно до ч.6 ст.78 КАС України обставини, встановлені у справі №579/1753/19, не можуть бути враховані судом, окрім питання, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв`язку з вищевикладеним, відповідач правомірно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000200505 від 18.09.2019, яке в повній мірі відповідає вимогам п. 183.10. ст.183 ПК України.

Щодо обґрунтованості застосування відповідачем штрафної санкції у сумі 2890 грн., то суд вважає вказане рішення правомірним, у зв`язку з наступним.

Відповідно до п. 49.2. ст.49 та п. 120.1. ст.120 ПК України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як встановлено вище судом, позивач повинен був з вересня 2017 року зареєструватись платником податку на додану вартість, у зв`язку з чим у нього був обов`язок кожного місяця подавати відповідну декларацію, що він не робив впродовж 17 місяців, у зв`язку з чим штрафну санкцію застосовано правомірно.

Відповідно до ст. 139 КАС України, вимоги позивача щодо стягнення на його користь судових витрат не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція Кролевецької районної газети "Кролевецький вісник" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 16 грудня 2019 року.

Суддя С.М. Глазько