Рішення № 86379066, 11.12.2019, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/696/19

Провадження №2/524/1272/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді – Предоляк О.С.,

при секретарі судового засідання – Бондаренко Н.О.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1 ,відповідача – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулась ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, 3 відсотків річних та інфляційних витрат.

Зазначає, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука, за результатами розгляду адміністративного матеріалу про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП, останнього визнано винним у порушенні п. 12.1, 13.1 ПДР України.

Проведено авто товарознавчу експертизу за №184 від 16.11.2018, відповідно до висновків якої вартість матеріального збитку з врахуванням втрати товарної вартості, заподіяного власнику автомобіля «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 становить 108993,32 грн.

З урахуванням страхового відшкодування відповідач повинен сплатити 48 223, 94 (108993,32- 60769, 39) грн..

Просить стягнути з відповідача на її користь у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 48 223, 94 грн., у повернення витрат за проведення авто товарознавчого дослідження 3000 грн., інфляційні втрати 2845, 21 грн., 3 % річних 554, 91 грн., витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розгляду справи у розмірі 10 000 грн., та у повернення витрат за проведення авто товарознавчого дослідження 3000 грн.

Ухвалою суду від 04.03.2019 року по справі відкрито спрощене провадження.

Відповідачем ОСОБА_4 відзив не подано.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлений позов підтримує у повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 , просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, в межах наданих сторонами доказів, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 вересня 2018 року на перехресті вулиць В Пугачова – Київській, 62 м Кременчука сталася дорожньо транспортна пригода за участю транспортного засобу «Mazda СХ-7» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 ..

Відповідно до постанови судді Автозаводського районного суду м Кременчука від 14.09.2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

У вищевказаній постанові вказано, що 14 вересня 2018 року 0 08-32 год ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом «Mazda СХ-7» д.н.з. НОМЕР_2 на перехресті вулиць В Пугачова – Київській, 62 м Кременчука не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. .п. 12.1, 13.1 ПДР України.

Згідно з вимогами ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до висновку експертного авто товарознавчого дослідження за №184 вартість матеріального збитку, вартість матеріального збитку з врахуванням втрати товарної вартості, заподіяного власнику автомобіля «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 становить 108 993,32 грн.

Допитаний у судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_5 , підтвердив наданий висновок експертизи, пояснив щодо визначення втрати товарної вартості транспортного засобу «Toyota Camry» д.н.з. НОМЕР_1 2016 року випуску станом на день ДТП.

Оскільки на момент скоєння ДТП автомобіль «Mazda СХ-7» д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований в ПрАТ СК «ТАС», поліс № НОМЕР_3 , то на вимогу потерпілого страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 60 769, 38 грн, згідно страхового акту від 22.11.2018 № 32081В/13/2018.

Згідно частини другої ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник). За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

В Законі № 1961-IV визначено порядок розрахунку шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада2003 року за № 1074/8395 із змінами (далі Методика) - вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Пунктом 2.4. Методики зазначено, що вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Отже, за змістом указаних норм законодавства вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Згідно з роз`ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року №6 при визначені розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми, потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв`язку із заподіянням шкоди майну. Постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, проте має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Відповідно дост.1194ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин, ОСОБА_3 правомірно пред`явила позовні вимоги до ОСОБА_4 про стягнення різниці між страховим відшкодуванням та фактичним розміром шкоди - втратою товарної вартості, заподіяної внаслідок ДТП, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кременчуці, оскільки ОСОБА_4 визнаний винним у здійсненні вищезазначеної ДТП, мав діючий поліс обов`язкового страхування на час вчинення ДТП. ОСОБА_3 звернулась до страховика винної особи з заявою про страхове відшкодування, яка перерахувала на рахунок позивача 60 769, 38 грн., однак цієї суми не достатньо для відшкодування за фактичний розмір шкоди, яка становить, 108993,32 грн., а отже різниця – 48 223, 94 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні і документально підтвердженні витрати на оцінку завданого збитку у розмірі 3000 грн. так, як вказані витрати є необхідними для встановлення розміру майнової шкоди та її відшкодування.

Відповідно до предмету позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 2845, 21 грн. та суму 3 % річних у розмірі 554,91грн.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, а тому визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання та поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. При цьому важливим виявляється питання, які зобов`язання є грошовими.

За таких обставин, оскільки між сторонами виникли позадоговірні, деліктні, зобов`язання, які полягають у виплаті фактично завданої шкоди, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 2845, 21 грн. та суму 3 % річних у розмірі 554,91 грн. є необґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати,пов`язані з розглядом справи,покладаються: 1)у разі задоволення позову-на відповідача; 2)у разі відмови в позові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 14.11.2018 року між ОСОБА_3 та адвокатом Олійник Л.М. укладено договір про надання правової допомоги.

На підставі ордеру адвокат Олійник Л.М, надавала правову допомогу позивачу

Відповідно до квитанції № 29 від 11 листопада 2019 року, виданої ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_3 , остання сплатила за правову допомогу адвоката 10 00 грн. (а.с. 141).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то витрати на правову допомогу стягуються пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 9377, 54 грн. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат. На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 16, 23, 1187,1192 ЦК України, ст.ст. 12, 77, 78, 81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути зОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 48223 (сорок вісім тисяч двісті двадцять три) грн. 94 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 3000 (три тисячі) грн. витрат на оплату автотоварозназнавчого дослідження та у повернення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9377 (дев`ять тисяч триста сімдесят сім) грн. 54 коп. та зі сплати судового збору 660 (шістсот шістдесят) грн. 93 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С. Предоляк