Рішення № 86378936, 12.12.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3886/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ніценко А.О.,

представника позивача - Черненко Л.В.,

представника відповідача - Бурба К.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

15.10.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 13.05.2019 №0012245613.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.05.2019 №0012245613, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10000,00 грн., відповідач був зобов`язаний вчинити певні дії, а саме: прийняти податкові повідомлення-рішення від 11.04.2018 №014726-1309-1624 та №014725-1309-1624, якими визначена сума податкового зобов`язання в загальному розмірі 50000,00 грн за платежем транспортний податок з фізичних осіб; направити податкові повідомлення-рішення засобами поштового зв`язку на адресу позивача (36751, Полтавська область, с. Розсошенці, вул. Чорновола, буд. 2-А) в строк до 1 липня базового податкового (звітного) періоду (року); отримати повідомлення з датою про вручення податкових повідомлень-рішень від 11.04.2018 №014726-1309-1624 та №014725-1309-1624 або отримання повідомлення поштової служби із зазначенням причин невручення. Оскільки за твердженням позивача вчинення відповідачем вищезазначених дій доведено не було, то позивач звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання на підставі п. 126.3 ст. 126 Податкового кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/3886/19, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

31.10.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.56-57), у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач є власником двох легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування відповідно до п. 267.2 ст. 267 ПК України. У зв`язку чим 11.04.2018 ГУ ДФС у Полтавській області було сформовано податкові повідомлення-рішення №014726-1309-1624 та №014725-1309-1624, якими визначена сума податкового зобов`язання у загальному розмірі 50000,00 грн. за платежем транспортний податок з фізичних осіб, та направлено засобами поштового зв`язку на адресу позивача (36751, Полтавська область, с. Розсошенці, вул. Чорновола, буд. 2-А). Оскільки вищезазначені податкові повідомлення-рішення були повернути відповідачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання, останній вважає їх врученими, а позивача зобов`язаним сплати транспортний податок протягом 60 днів з дня зазначеного поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та надав пояснення аналогічні наданим у відзиві на позовну заяву, а також пояснив, що доказами вручення позивачу податкових повідомлень-рішень від 11.04.2019 №014726-1309-1624 та №014725-1309-1624 є корінець податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») від 11.04.2018 №0149725-1309-1624 ТА0100 з транспортного податку фізичних осіб в сумі 25000,00 грн.; корінець податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») від 11.04.2018 №0149726-1309-1624 ТА0100 з транспортного податку фізичних осіб в сумі 25000,00 грн.; поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором за №3600001949401.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

На підставі висновків акту про результати камеральної перевірки щодо порушення правил сплати суми транспортного податку з фізичних осіб №1631/16-31-56-13/2995814560 від 06.03.2019 (а.с.29), відповідачем 13.05.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення №0012245613, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 10000,00 грн (а.с.31).

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.

Згідно ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно, серед встановленого, складається з транспортного податку.

Порядок сплати транспортного податку з фізичних осіб, визначення платників такого податку, об`єкта та бази оподаткування встановлено ст. 267 Податкового кодексу України, зокрема пп. 267.2.1 п. 267.2 відповідно до якого об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до пп. 267.6.2 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України).

Сторонами визнається, що позивач є власником двох легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування відповідно до п. 267.2 ст. 267 ПК України.

11.04.2018 ГУ ДФС у Полтавській області було сформовано податкові повідомлення-рішення №014726-1309-1624 та №014725-1309-1624, якими визначена сума податкового зобов`язання в загальному розмірі 50000,00 грн. за платежем транспортний податок з фізичних осіб, та направлено засобами поштового зв`язку на адресу Позивача (36751, Полтавська область, с. Розсошенці, вул. Чорновола, буд. 2-А). Факт формування та відправлення вищезазначених податкових повідомлень-рішень відповідач підтверджує корінцем податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») від 11.04.2018 №0149725-1309-1624 ТА0100 з транспортного податку фізичних осіб в сумі 25000,00 грн.; корінцем податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») від 11.04.2018 №0149726-1309-1624 ТА0100 з транспортного податку фізичних осіб в сумі 25000,00 грн.; поштовим конвертом зі штрихкодовим ідентифікатором № 3600001949401 (а.с.33-34).

Вище зазначені податкові повідомлення-рішення повернулися відповідачу із закінченням терміну зберігання, у зв`язку з чим відповідач вважає їх врученими, а позивача зобов`язаним сплати транспортний податок протягом 60 днів з дня зазначеного поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення, тобто з 28.06.2018.

Матеріали справи свідчать, що транспортний в сумі 25000,00 грн. за один автомобіль був сплачений позивачем - 28.09.2018, а за другий автомобіль в сумі 25000,00 грн - 19.10.2018.

Як вже зазначалося вище, 06.03.2019 відповідачем було проведення камеральну перевірку, про що складено акту №1631/16-31-56-13/2995814560 від 06.03.2019, яким встановлено не своєчасну сплату транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік в сумі 50000,00 грн (а.с.29).

На підставі акту №1631/16-31-56-13/2995814560 від 06.03.2019 було винесено податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») №0012245613 від 13.05.2019, яким позивача зобов`язано сплати штраф в розмірі 20% в сумі 10000,0 грн. за платежем транспортний податок з фізичних осіб.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Аналогічні за змістом положення містяться у п.п. 3, 5 р. ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Мінфіну України від 28.12.2015 р. № 1204 та зареєстрованому в Мінюсті України 22.01.2016 р. за № 124/28254 (надалі Порядок № 1204).

Відповідно до п.п. 1, 2 р. IV Порядку № 1204 структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення, вносить його до реєстру податкових повідомлень-рішень, надісланих (вручених) платникам податків - юридичним особам (додаток 15), або до реєстру податкових повідомлень-рішень, надісланих (вручених) платникам податків - фізичним особам (додаток 16), які ведуться в цілому в контролюючому органі.

Після вручення (отримання інформації щодо вручення) податкового повідомлення-рішення платнику податків структурний підрозділ, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, у той самий день передає другий примірник / корінець податкового повідомлення-рішення (з відміткою про вручення платнику податків) структурному підрозділу, який його склав (у разі надіслання податкового повідомлення-рішення поштою з повідомленням про вручення - разом із таким повідомленням про вручення або невручення поштового відправлення).

За змістом п.п. 1, 2 р. IV Порядку № 1204 єдиною підставою для внесення до реєстру податкових повідомлень-рішень надісланих (вручених) платникам податків - фізичним особам, запису щодо невручення ППР платнику податку може бути лише повідомлення про вручення поштового відправлення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податковий орган при направленні на адресу фізичної особи (місце проживання або останнє відоме місцезнаходження) податкового повідомлення-рішення поштою повинен відобразити дату відправлення на корінці податкового повідомлення-рішення та прикріпити до нього повернуте повідомлення про вручення, в якому зазначається дата вручення або причини невручення.

Отже, для встановлення факту направлення (вручення) фізичній особі податкового повідомлення-рішення поштою у встановленому законодавством порядку, дослідженню підлягають:

відповідність адреси одержувача у поштовому відправленні місцю проживання або останньому відомому місцезнаходженню фізичної особи;

повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому зазначено дату вручення або причини невручення;

відповідність дати відправлення на корінці податкового повідомлення-рішення даті, зазначеній у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення тощо.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховний суд від 24.01.2019 по справі №826/14361/16, адміністративне провадження №К/9901/31654/18; від 26.03.2019 по справі № П/811/2406/17, адміністративне провадження №К/9901/61390/18; від 28.08.2018 по справі №820/3714/16, касаційне провадження №К/9901/3370/17

Проте, відповідачем на підтвердження відправлення та вручення позивачу податкових повідомлень-рішень від 11.04.2018 №014726-1309-1624 та №014725-1309-1624 наданий один поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором №3600001949401; корінець податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») від 11.04.2018 №0149725-1309-1624 ТА0100 з транспортного податку фізичних осіб в сумі 25000,00 грн.; корінець податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») від 11.04.2018 №0149726-1309-1624 ТА0100 з транспортного податку фізичних осіб в сумі 25000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна повести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 ст. 74 КАС України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази не можуть вважатися доказами належного вручення позивачу податкових повідомлень-рішень від 11.04.2019, оскільки не оформлені у відповідності до в порушення п. 42.4. ст. 42, п. 58.3. ст. 58 Податкового кодексу України, п.п. 3, 5 р. ІІІ, п.п. 1, 2 р. IV Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Мінфіну України від 28.12.2015 №1204 та зареєстрованому в Мінюсті України 22.01.2016 за № 124/28254.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 13.05.2019 №0012245613.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 13.05.2019 №0012245613.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Г.В. Костенко