Ухвала суду № 86378167, 16.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №461/6218/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 грудня 2019 року місто Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулик А.Г., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

10.12.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивачі просять:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо ненадання інформації про виплати, що належали батьку ОСОБА_1 в якості допомоги сім`ям, які перебували на примусових роботах в Німеччині;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати позивачам інформацію про грошові вклади, що належали батьку ОСОБА_1 в якості допомоги сім`ям, які перебували на примусових роботах в Німеччині.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 вказаного Кодексу;

- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених вказаним Кодексом.

Суддя встановив, що позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України.

Формою звернення до адміністративного суду є позовна заява, в якій відповідно до ч.1 ст. 160 КАС України позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Проте, позивачі звернулися до суду із скаргою, а не з позовною заявою.

Згідно з п.9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до статті 42 КАС України учасниками справи є сторони і треті особи. Згідно з статею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач і відповідач.

Суддя зазначає, що всупереч вказаній нормі позивачі не вказали відповідача у справі.

Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

При цьому, суддя звертає увагу на те, що позивачі не вказали реєстраційні номери їхніх облікових карток платників податків.

Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Суддя зазначає, що позивачі у позовній заяві не вказали власного письмового підтвердження про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В позовній заяві позивачі просять суд відстрочити їх від сплати судового збору.

Суддя в цьому контексті зазначає, що питання про відстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір". Відповідно до ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій вказаній статті.

Зазначене положення закону кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 133 КАС України, якою передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження існування обставин, які свідчать про їх незадовільний майновий стан, який перешкоджає сплаті судового збору, позивачі не надали жодних доказів. Відсутність вказаних доказів не дає можливості судді оцінити майновий стан позивачів і відповідно прийняти рішення про відстрочення від сплати судового збору.

Тому, позивачам необхідно надати відомості про суми нарахованих/виплачених їм доходів за відповідний період згідно з даними Інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України, що надаються відповідним державним податковим органом за заявою громадянина за місцем його реєстрації, які б підтверджували, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, у відповідному розмірі.

Суддя звертає увагу на те, що об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок його сплати, визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921 гривень.

Підпунктом 1.1 пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із ч.7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного відповідача, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Із змісту позовної заяви випливає, що позивачі заявляють дві вимоги немайнового характеру.

Таким чином, у разі відсутності доказів, які давали б підстави для відстрочення від сплати судового збору, кожен з позивачів за подання позову повинен сплатити судовий збір у розмірі 1536,80 грн.

Згідно з вимогами частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Позивачам необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, скерувавши на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м.Львів, вул.Чоловського, 2):

1) привести у відповідність до ст. 160 КАС України скаргу та викласти її у формі позовної заяви;

2) у позовній заяві зазначити відповідача з урахуванням положень ст.ст. 42, 46 КАС України;

3) вказати власні реєстраційні номери облікових карток платника податків;

4) власне письмове підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

5) оригінал квитанції про сплату кожним із позивачів судового збору в розмірі 1536,80грн. або докази, які б підтверджували наявність підстав для відстрочення від його сплати.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.Г. Гулик