Ухвала суду № 86377983, 16.12.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"16" грудня 2019 р. справа № 300/2456/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву від 11.12.2019 про забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворського Миколи Йосиповича та Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису від 12.11.2019, постанови № 58/1009/m5/2019 від 28.11.2019, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 13.12.2019 звернулася до суду з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворського Миколи Йосиповича та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.11.2019, винесений головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворським Миколою Йосиповичем; визнати протиправною та скасувати постанову № 58/1009/m5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2019, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворським Миколою Йосиповичем.

Одночасно з позовною заявою фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала до суду заяву від 11.12.2019 про забезпечення позову в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом: зупинення дії припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 12.11.2019, винесений головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворським Миколою Йосиповичем; зупинення дії постанови № 58/1009/m5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2019, винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворським Миколою Йосиповичем.

Заява від 11.12.2019 про забезпечення позову мотивована тим, що видання відповідачем оскаржуваних припису від 12.11.2019 та постанови № 58/1009/m5/2019 від 28.11.2019 призводить до застосування штрафних санкцій до позивача, руйнування усталених господарських відносин, псування імені та ділової репутації позивача на ринку та до інших несприятливих наслідків, які, у свою чергу, можуть призвести до банкрутства, та будуть викликані саме тим, що позивач не буде здатним займатися своїм основним видом господарської діяльності.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Як наслідок, інститут забезпечення адміністративного позову дає можливість суду до прийняття рішення у справі вжити заходів щодо забезпечення позовних вимог, якщо існує небезпека неспіврозмірного заподіяння шкоди інтересам позивача, або якщо внаслідок невжиття цих заходів захист прав особи стане утрудненим або неможливим, в тому числі унеможливить у зв`язку з цим виконання рішення суду. Існування такої небезпеки повинно бути реальним і доведене належними доказами. Рішення суду про забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях чи змодельованих позивачем ймовірних ситуаціях.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вказане, суд звертає увагу на те, що позивачем не подано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Щодо доводів позивача про те, що винесення припису від 12.11.2019 та постанови № 58/1009/m5/2019 від 28.11.2019 призводить до застосування штрафних санкцій до позивача, руйнування усталених господарських відносин, псування імені та ділової репутації позивача на ринку та до інших несприятливих наслідків, які, у свою чергу, можуть призвести до банкрутства, та будуть викликані саме тим, що позивач не буде здатним займатися своїм основним видом господарської діяльності, то суд вказує на таке.

Наведені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 доводи є лише необґрунтованими жодними доказами припущеннями позивача, оскільки матеріали позовної заяви не містять таких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до набрання рішення в адміністративній справі законної сили, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Також фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не подано, а судом самостійно не встановлено, доказів існування очевидних ознак протиправності оскаржених припису від 12.11.2019 та постанови № 58/1009/m5/2019 від 28.11.2019.

При цьому, суд не може надати оцінку правомірності чи протиправності оскаржуваних припису від 12.11.2019 та постанови № 58/1009/m5/2019 від 28.11.2019, оскільки таку оцінку суд надає при вирішенні справи по суті. За вказаних обставин, забезпечення позову таким способом, який зазначений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в заяві від 11.12.2019 є вирішенням справи по суті, що не відповідає інституту забезпечення позову.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав, з якими процесуальний закон пов`язує можливість вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису припису від 12.11.2019 та постанови № 58/1009/m5/2019 від 28.11.2019.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача від 11.12.2019 про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 152, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 11.12.2019 про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису від 12.11.2019 та постанови № 58/1009/m5/2019 від 28.11.2019, прийнятих головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Яворським М.Й.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.