Рішення № 86377903, 11.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 грудня 2019 року (11 год. 46 хв.)Справа № 280/5283/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Конишевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

представників сторін:

позивача - Яма Д.М.,

відповідача - Лактіонова О.М., Олександров М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764)

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якій позивач просить суд

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112080/2019/000113/2 від 17.09.2019;

визнати протиправною та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00694.

Ухвалою суду від 04.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 02.12.2019. У судовому засіданні 02.12.2019 оголошено перерву до 09.12.2019.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зокрема зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації № UA112080/2019/00694, до якої додавалися всі необхідні документи для підтвердження ціни. Проте, у митного органу виникли сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. У результаті вказаного відповідачем було здійснено коригування митної вартості товару. Таким чином, вважає, що відповідачем неправомірно прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, а тому просить скасувати спірні рішення відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зокрема зазначив, що оскільки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості встановлено, що в наданих до митного оформлення документах були відсутні всі відомості, що б підтверджували митну вартість товару. Враховуючи зазначене декларанту була пред`явлена письмова вимога щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів відповідно до ст. 53 Митного кодексу України. Вказує, що декларантом не подано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, а також декларант відмовлявся від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість, у зв`язку із чим відповідачем здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в митному органі та прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу у відповідності до вимог ст. 64 Митного кодексу України та оформлена картка відмови у митному оформлені. З урахуванням вищезазначеного, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

16.08.2019 позивач придбав автомобіль марки SKODA RAPID, номер кузова НОМЕР_2 , що підтверджується рахунком - фактурою від 16.08.2019 MAR Nr.№ 0216. Так відповідно до зазначеного рахунку - фактури, вартість автомобіля марки SKODA RAPID, номер кузова НОМЕР_2 склала 4900 євро, кошти були сплачені у повному обсязі. Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції TSK №0348717 від 16.08.2019.

16.09.2019 митним брокером ФОП ОСОБА_2 (далі - брокер), в інтересах позивача, як одержувача товару, до митного контролю та митного оформлення було надіслано засобами електронного зв`язку згідно зі ст. 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ) електронну митну декларацію (далі - МД) з довідковим номером 665 в режимі ІМ 40, якій було присвоєно № UA112080/2019/00694 на товар, якою задекларовано для митного оформлення товар, що ввозиться на територію України, а саме: Автомобіль легковий, що був у використанні, призначений головним чином для перевезення людей на дорогах загального використання - 1шт. - марка SKODA; модель RAPID; - колісна формула 4x2; - номер кузова НОМЕР_2 ; - загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5; - тип двигуна - дизель; - робочий об`єм циліндрів 1598 см3; - календарний рік виготовлення - 2015; - модельний рік виготовлення - 2015. Дата першої реєстрації 18.03.2015. Не містить у своєму складі передавачів або передавачів та приймачів.

У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), яка складає 4900 EUR - графа "42" митної декларації.

Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено: Рахунок-фактура від 16.08.2019 MAR Nr.№ 0216; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.09.2019 № UA305300/2019/001060; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.08.2019 № 17080763; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 18.03.2015 № DU-S-0-077/15-00065; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 18.03.2015 № НОМЕР_3 ; Довідка від 16.09.2019 № С 2019/514; Квитанція від 16.08.2019 TSC № 0348717; Декларація країни відправлення від 17.08.2019 № 19LTKC0100EK170740; Сертифікат відповідності TOB «Укр-тест-стандарт» від 12.09.2019 №UA.009.147284-19; Паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України від 15.02.2018 № FL800047; Паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України від 02.12.1999 №СВ 117790 разом з ІНН.

Також, того ж дня, брокером було надіслано засобами електронного зв`язку витяг про комплектацію від 20.03.2015 № б/н та довідку від 13.04.2018. Згодом додатково було надіслано лист від 16.09.2019, де зазначено: «Бажаю надати митному органу додаткові документи відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 255 МКУ», проставлено прізвище з ініціалами, підпис та печатку.

Подання таких документів відповідач не заперечує.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару орган доходів і зборів дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

Враховуючи зазначене, декларанта було повідомлено про необхідність надати (за наявності) протягом 10 календарних днів додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення згідно з вимогами ч. 3 ст. 53 МКУ, а саме:

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, враховуючи норми ч. 6 ст. 53 МКУ брокера було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

17.09.2019 брокером було надіслано засобами електронного зв`язку лист від 17.09.2019, де зазначено: «Додатково надано: витяг про комплектацію автомобіля. Інші документи додаватися не будуть», проставлено прізвище з ініціалами, підпис та печатку.

Згодом додатково було надіслано повідомлення від 17.09.2019, де зазначено: «Інші додаткові документи протягом 10 днів додаватися не будуть», проставлено прізвище з ініціалами, підпис та дату.

У зв`язку з ненаданням підтверджуючих документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000113/2 від 17.09.2019. Відповідно до зазначеного рішення, відповідачем була визначена вартість транспортного засобу, а саме автомобіля SKODA RAPID, номер кузова НОМЕР_2 у розмірі 7150 євро.

Підставою для прийняття такого рішення, зазначено, що у митного органу є сумніви щодо достовірності вартості заявленого до митного оформлення товару, а надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.

У митному оформленні МД № UA 112080/2019/026015 від 16.09.2019 було відмовлено, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.09.2019 № UA112080/2019/00694 відповідно до ст. 256, ч. 6 ст. 54 МКУ та Порядку № 631.

Товар випущено у вільний обіг за МД від 17.09.2019 № UA 112080/2019/026155 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару №UA112080/2019/000113/2 від 17.09.2019. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій відповідно розділу X МК України.

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує таке.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України (надалі також - МК України), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою ( частина 1 статті 52 МК України).

Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У відповідності до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною 4 статті 57 МК України.

Згідно із частиною 5 вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із поясненнями представника відповідача, коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу відповідачем проведено у зв`язку із неподанням декларантом із електронною митною декларацією та на вимогу контролюючого органу платіжного документа, що підтверджує факт сплати за товар.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості автомобіля SKODA RAPID, номер кузова НОМЕР_2 у розмірі 4900 Євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, у зв`язку із чим від декларанта витребовувались додаткові документи, та оскільки декларантом не надано витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 7150 Євро.

Як слідує із рішення відповідача, він поставив під сумнів правильність визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Крім того, у органу доходів і зборів наявна інформація згідно з ресурсом schwackenet.de щодо вартості задекларованого товару на рівні 7150 євро/шт., враховуючи основні технічні характеристики зазначеного авто (марки, моделі,типу двигуна, року випуску, об`єму, у, дати першої реєстрації), що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Цією обставиною він обґрунтовує необхідність подання декларантом додаткових документів.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки з матеріалів справи слідує, що для підтвердження митної вартість товару декларантом було усі наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару.

Як вбачається з матеріалів справи, декларант (позивач) при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: Рахунок-фактура від 16.08.2019 MAR Nr.№0216; Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.09.2019 № UA305300/2019/001060; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.08.2019 № 17080763; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 18.03.2015 № DU-S-0-077/15-00065; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 18.03.2015 № НОМЕР_3 ; Довідка від 16.09.2019 № С 2019/514; Квитанція від 16.08.2019 TSC № 0348717; Декларація країни відправлення від 17.08.2019 № 19LTKC0100EK170740; Сертифікат відповідності TOB «Укр-тест-стандарт» від 12.09.2019 №UA.009.147284-19; витяг про комплектацію від 20.03.2015 № б/н.

Стосовно доводів відповідача про те, що подані декларантом документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості товару, то суд зазначає, що з поданих декларантом документів однозначно вбачається, що позивач придбав автомобіль, митне оформлення якого здійснювалося за МД № UA112080/2019/00694 за ціною 4900 Євро, про що свідчать рахунок-фактура від 16.08.2019 MAR Nr. №0216; квитанція від 16.08.2019 TSC № 0348717 в якій є посилання на рахунок фактура MAR Nr. №0216, що надавало відповідачу можливість достовірно встановити вартість автомобіля.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000113/2 від 17.09.2019 вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України). При цьому митну вартість він визначив також за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000113/2 від 17.09.2019, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, системи оцінки транспортних засобів Schwackenet (www. schwackenet.de), вартість - 7150 Євро.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, наявну в електронному довіднику Schwackenet, та встановлено рівень митної вартості у розмірі 7150 Євро.

Щодо можливості визначення відповідачем митної вартості за резервним методом на підставі електронного каталогу Schwacke, що ведеться німецькою мовою, то суд вважає за доцільне звернути увагу, що додатком 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року№1335/5/1159), визначено перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп`ютерних баз даних з програмним забезпеченням, у якому є періодичний довідник «SuperSCHWACKE» - Eurotax, Швейцарія. Разом з тим, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин. Проте у даному випадку автотоварознавча експертиза чи експертне дослідження відповідачем не здійснювалася. Тому суду не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості у такий спосіб та за довільною методикою, без врахування технічного стану транспортного засобу, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять.

Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.

При цьому, в документах відсутні ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та що підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).

Митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем автомобіля за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість автомобіля визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2019 року у справі №803/337/17.

Оскільки, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000113/2 від 17.09.2019 та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA112080/2019/00694 є необґрунтованими та безпідставними, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000113/2 від 17.09.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2019/00694.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80 грн. (одну тисячу п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці ДФС (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 12, код ЄДРПОУ 39477764).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Рішення виготовлено в повному обсязі 16.12.2019.

Суддя О.В.Конишева