Рішення № 86377880, 04.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 грудня 2019 року о/об 16 год. 14 хв.Справа № 280/4215/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце мешкання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 )

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова буд.№ 29, код ЄДРПОУ 40108688)

про визнання протиправним та скасування наказу

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

посвідчується паспортом серія НОМЕР_2

представника відповідача - Завгородній В.І.,

діє на підставі довіреності № 469/01/15-2019 від 19.09.2019

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькій області Гребенюк К., оформлене наказом № 1065 від 22 липня 2019 року “Про застосування дисциплінарних стягнень”, яким до слідчого слідчого відділення Василівського ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідальність.

Ухвалою судді від 03 вересня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 20 вересня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою судді від 26 вересня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а перше судове засідання призначено на 23 жовтня 2019 року.

23 жовтня 2019 року в судовому засіданні протокольною ухвалою відкладено розгляд справи до 12 листопада 2019 року.

У судовому засіданні 12 листопада 2019 року протокольною ухвалою оголошено перерву до 19 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 19 листопада 2019 року, за клопотанням позивача, розгляд справи відкладено на 04 грудня 2019 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 04 грудня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» чітко визначено, що саме за вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Позивач таких діянь не вчиняв, матеріалами службового розслідування такі діяння або їх ознаки в діях позивача взагалі не виявлені. Дисциплінарний статут чітко регламентує та визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Вказує, що порушень вимог щодо дотримання службової дисципліни та вимог присяги позивач не допустив у період із 18 по 19 липня 2019, а навпаки у відношенні нього було вчинено тяжкий злочин, кваліфікований на сьогодні органами досудового розслідування за частиною 4 статті 296, частиною 2 статті 187, частиною 2 статті 28, частиною 2 статті 345 КК України. Посилання в матеріалах службового розслідування та в тексті оскаржуваного наказу на порушення пунктів 1,2 частини 1 та частині 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення є взагалі декларативним, не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується із раптовістю вчинення злочину конкретними особами у відношенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В судовому засіданні позивач просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Головного управління Національної поліції в Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№42819 від 16 жовтня 2019 року). Відповідно до відзиву зазначено, що для встановлення наявності або відсутності в діях працівників Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області фактів порушення службової дисципліни за наказом ГУНП в Запорізькій області від 19 червня 2019 року № 762 призначено службове розслідування та визначено склад дисциплінарної комісії. За результатами проведеного розслідування дисциплінарною комісією підтверджено факт вчинення дисциплінарного проступку, а саме, в частині, що стосується позивача - порушення вимог, передбачених частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, пунктами 1, 2 частини 1 та частиною 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктом 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, що виразилося у неповідомленні невідкладно за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про вчинене правопорушення з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Наказом ГУНП від 07 листопада 2015 року № 3 о/с відповідно до пунктів 9, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 прийнято на службу у поліцію.

Наказом ГУНП від 09 грудня 2018 року №418 о/с ОСОБА_1 призначено слідчим слідчого відділення Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.

19 червня 2019 року наказом ГУНП в Запорізькій області № 762 призначено службове розслідування фактів порушення службової дисципліни за відомостями щодо відкриття кримінального провадження ЄРДР № 12019080000000276 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 345 КК України, за фактом спричинення тілесних ушкоджень співробітникам поліції.

Комісією службового розслідування встановлено, що 18 червня 2019 року приблизно з 20.00 до 23.30 старший слідчий слідчого відділення Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Мартиняк В.Б. та старший дільничний офіцер поліції сектору превенції Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Смолін ОСОБА_6 . ОСОБА_7 . перебували у позаслужбовий час у цивільному одязі без табельної вогнепальної зброї у придорожньому кафе, розташованому у м. Василівка на 344 км автошляху Харьків- Сімферополь. За поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вони вживали в кафе спиртні напої.

Близько 23.55 18 червня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , рухаючись на автомобілі ВАЗ-2110, номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням слідчого слідчого відділення Василівського ВП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , якого попередньо попрохали відвести їх з кафе додому, зупинились біля магазину «Дніпряночка», розташованого по бульвару Центральному м. Василівка, щоб купити цигарок та випити каву.

19 червня 2019 року близько 00.10 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , спілкуючись між собою, стояли на вулиці біля автомобіля ОСОБА_8 , припаркованого поблизу магазину «Дніпряночка», де пили пиво, яке попередньо придбали у придорожньому кафе. У цей час до них підійшов мешканець м. Василівка ОСОБА_5 , який сказав ОСОБА_3 прибрати пляшку з недопитим пивом, яку той поставив на землю поруч. При цьому ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_3 фізичною розправою та висловлювався на його адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з метою уникнення конфлікту сіли в автомобіль ОСОБА_1 , щоб їхати додому. Коли почали рух, ОСОБА_5 наніс удар по дзеркалу автомобіля ОСОБА_8 , розбивши його. Зупинившись, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вийшли із автомобіля. ОСОБА_5 продовжував погрожувати їм фізичною розправою та висловлюватись на їх адресу нецензурною лайкою. У цей час, близько 00.20 19 травня 2019 року, на місце події приїхав брат ОСОБА_5 . ОСОБА_4 з групою невідомих осіб, які також почали погрожувати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_9 фізичною розправою та висловлюватись на їх адресу нецензурною лайкою. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи відповідно до вимог, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», представившись поліцейськими, висловили їм законну вимогу припинити свої дії. У відповідь на законні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинити правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з групою невстановлених осіб вчинили на них напад, під час якого нанесли їм удари кулаками та ногами в область голови та тулубу, спричинивши ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно з висновком Василівської центральної районної лікарні від 19 червня 2019 року № 48 про результати медичного огляду щодо виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 ознак стану сп`яніння не виявлено.

Обставини отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджуються поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та інших опитаних осіб, наданими під час проведення службового розслідування, а також відомостями, викладеними у повідомленні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 296 КК України (хуліганство), частиною 2 статті 187 КК України (розбій), частиною 2 статті 345 КК України (навмисне спричинення працівнику правоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язав) у кримінальному провадженні № 12019080020000273 від 19 червня 2019 року.

За результатами проведеного розслідування дисциплінарною комісією підтверджено факт вчинення дисциплінарного проступку, а саме, в частині, що стосується позивача - порушення вимог, передбачених частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пунктами 1, 2 частини 1 та частиною 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктом 6 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08 лютого 2019 року № 100, що виразилося у неповідомленні невідкладно за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» про вчинене правопорушення з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Наказом ГУНП в Запорізькій області від 22 липня 2019 року №1065 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, передбаченим статтею 13 Статуту, у відповідності до вимог статті 19 та 22 Статуту.

Не погоджуючись з таким рішенням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, позивач звернувся до суд з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України № 2337-VIII від 15 березня 2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Разом з тим, стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

В свою чергу дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (частина 1 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Також частиною 2 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України закріплено правило, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції (частина 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах (управліннях, відділах, відділеннях) поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі- заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - ІТС ІПНП) регулює Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України № 100 від 08 лютого 2019 року.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події визначено, що поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції "102" і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.

Фактично службовим розслідуванням встановлено скоєння позивачем дисциплінарного проступку, який виразився у неповідомлені за номером екстреного виклику «102» про подію, а саме нанесення тілесних ушкоджень співробітника поліції 19 червня 2019 року.

Дослідивши висновок службового розслідування судом встановлено, що при опитуванні осіб комісією не з`ясовувалось питання вчинення дій позивачем стосовно повідомлення про подію.

Відповідно до письмових пояснень від 22 та 26 червня 2019 року наданих позивачем під час проведення службового розслідування зазначено, що позивач за допомогою мобільного телефона повідомив заступнику начальника СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 , черговому Василівського ВП ОСОБА_11 , начальнику СВ Василівського ВП Романча В.М. про напад на співробітників поліції (а.с. 91 – 96).

Під час службового розслідування опитаний старший інспектор – черговий Василівського ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_11 , який повідомив, що по екстреному номеру «102» надійшло повідомлення від громадянина ОСОБА_12 про те, що біля магазина «Дніпряночка», розташованого у м АДРЕСА_3 , відбувається бійка. Також черговий повідомив, що йому телефонував заступник начальника СВ Василівського ВП ОСОБА_10 . та цікавився наявністю повідомлень про бійку (а.с. 58).

Наведені керівники слідчого відділення Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області під час проведення службового розслідування не опитувались.

З метою з`ясування наведених обставин судом допитано, в судовому засіданні під присягою, свідка ОСОБА_13 , який повідомив суду те, що на його мобільний телефон надійшов дзвінок від слідчого ОСОБА_1 , який повідомив, що відбувається бійка за участю поліцейських ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким відповідно наносять тілесні ушкодження група невідомих осіб. ОСОБА_13 наказав ОСОБА_1 зателефонувати на чергову частину та повідомити про подію. Після цього особисто зателефонував до чергової частини та наказав черговому направити до місця події наряд поліції.

Також судом в судовому засіданні допитано під присягою заступника начальника слідчого відділення Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Глибочку В.О., як свідка, який повідомив, що слідчий ОСОБА_1 близько об 00:45 19 червня 2019 року зателефонував йому на мобільний телефон і повідомив про необхідність виклику наряду поліції до місця перебування ОСОБА_1 , оскільки за його місцезнаходженням відбувається бійка, а саме група невстановлених осіб наносять тілесні ушкодження поліцейським ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також повідомив про те, що за хвилину після розмови з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 зателефонував черговому, який перебуває на чергуванні та повідомив про те, що група осіб наносять тілесні ушкодження поліцейським ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Отже судом встановлено, що ОСОБА_1 вживав заходів про припинення протиправних дій стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та доповів про кримінальне правопорушення безпосереднім керівникам та в чергову частину.

За правилами частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Відповідно до пояснень свідків та позивача, ОСОБА_1 повідомив про вчинене правопорушення відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в чергову частину, що в свою чергу не відображено у висновках службового розслідування.

Отже суд дійшов висновку, що позивач виконав вимоги частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію».

Таким чином, позивач не бездіяв та вчиняв дії відповідно до ситуації, яка виникла попередивши про таку подію безпосереднього керівника та чергового по частині.

Крім того, необхідно зазначити, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників поліції, встановлені у статті 13 Дисциплінарного статут Національної поліції України.

Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів внутрішніх справ, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Отже, для дисциплінарної відповідальності необхідний дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, а такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Водночас, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких він вчинений, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації.

Суд не погоджується з обраним видом дисциплінарного стягнення, оскільки відповідач обираючи такий вид дисциплінарного стягнення не вмотивував обрання такого виду покарання – у виді попередження про неповну службову відповідність, враховуючи всі обставини подій 19 червня 2019 року встановлені службовим розслідуванням.

З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем неправильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.

Отже, наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькій області № 1065 від 22 липня 2019 року “Про застосування дисциплінарних стягнень”, в частині застосування до слідчого слідчого відділення Василівського ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятого наказу в частині визначення позивачу дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце мешкання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова буд.№ 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправним та скасування наказу №1065 від 22 липня 2019 року, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника ГУНП в Запорізькій області № 1065 від 22 липня 2019 року “Про застосування дисциплінарних стягнень”, в частині застосування до слідчого слідчого відділення Василівського ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце мешкання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова буд.№ 29, код ЄДРПОУ 40108688) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16 грудня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов