Рішення № 86377836, 10.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року о 12 год. 25 хв.Справа № 280/4472/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.

представника позивача – Голікової Г.В.,

представника відповідача – Ванюшанік Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство «Інструмент Спектр»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство «Інструмент Спектр» (далі – позивач, ТОВ ПКП «Інструмент Спектр») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення від 19.03.2019 №0003671202 та №0003681202.

Ухвалою суду від 17.09.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 10.10.2019.

Ухвалою суду від 10.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 13.11.2019.

13.11.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд адміністративної справи по суті на 10.12.2019.

В судовому засіданні 10.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом в акті перевірки безпідставно та необґрунтовано зазначено про те, що під час проведення перевірки достовірності відображених показників в р.7 Декларації з ПДВ за листопад 2018 року встановлено порушення коригування податкових зобов`язань на суму 118333 грн. за період листопад 2018 року. Позивач зазначає, що зазначені коригування проведені підприємством правомірно з урахуванням того, що кошти отримані у якості передоплати за товар – портативний рентгено-флуоресцентний спектрометр сплавів, були повернуті покупцю, а сам товар фактично не поставлявся, у зв`язку з чим позивач мав всі правові підстави для проведення відповідних коригувань податкових зобов`язань на суму повернутої передоплати. Також, позивач вказував на ту обставину, що на спірні правовідносини не має впливу та обставина, що покупцем товару виступав засновник ТОВ ПКП «Інструмент Спектр» громадянин ОСОБА_1 , який діяв як фізична особа, оскільки податкове законодавство не містить жодних застережень щодо неможливості придбання товару у підприємства особою, яка є його засновником та/або директором.

Також, позивач вказував на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій, та відповідно понесення витрат по господарським операціям з ТОВ «Лайт-Спектр». Представник позивача зазначив, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаним контрагентом, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваних рішень. Позивач вказує на те, що контрагент з яким позивач мав господарські взаємовідносини протягом перевіряємого періоду був зареєстрований як платник податку на додану вартість та жодних сумнів, що можливості виконання вказаним підприємством господарських операцій не виникало ані у позивача, ані у контролюючих органів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено порушення платником податків коригування податкових зобов`язань на суму 118333,00 грн. за період листопад 2018 року, у зв`язку із поверненням попередньої оплати фізичній особі ОСОБА_1 . Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 є директором, головним бухгалтером та засновником (100% статутного капіталу) ТОВ ПКП «Іструмент Спектр», у зв`язку з чим здійснені ним операції щодо внесення попередньої оплати за товар та її повернення у листопаді 2018 року не мають на за мету досягнення результатів відповідної підприємницької/економічної діяльності, а використовуються для проведення транзитних фінансових потоків з метою зменшення податкових зобов`язань. На думку контролюючого органу, у ТОВ ПКП «Іструмент Спектр» не було підстав для коригування податкових зобов`язань у сумі 118333,00 грн., так як не змінювалась вартість товару за який було отримано передоплату та на момент оплати, згідно даних ЄРПН, товар (портативний рентгено-флуоресцентний аналізатор металів Дельта Елемент) був в наявності, але покупцю не відвантажувався.

Також, відповідач вказував і на ту обставину, що в ході проведеної перевірки було встановлено те, що позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2018 року безпідставно включено податкову накладну від контрагента-постачальника ТОВ СУРП з іноземними інвестиціями «Лайт-Спектр», оскільки за результатами проведення перевірки зазначеної господарської операції встановлено документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх реального здійснення, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) товару (робіт, послуг). Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про неправомірне формування позивачем податкового кредиту.

Представник відповідача підтримав позицію викладену у письмовому відзиві та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період з 04.02.2019 по 08.02.2019 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ПКП «Інструмент Спектр» з питання достовірності нарахування від`ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2018 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 15.02.2019 №86/08-01-12-02/41399979.

В Акті перевірки від 15.02.2019 №86/08-01-12-02/41399979 контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ ПКП «Інструмент Спектр»: пп.14.1.36 пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.1982, п.198.3, п.192.2 ст.192, п.201.1, п.б), п.в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого:

завищено від`ємне значення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р.20.2.1) за листопад 2018 року на суму ПДВ 118619,00 грн.;

завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 118619 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки від 15.02.2019 №86/08-01-12-02/41399979, позивач подав письмові заперечення. Відповідно до відповіді ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.03.2019 №13668/10/08-01-12-02 висновки Акту перевірки від 15.02.2019 №86/08-01-12-02/41399979 залишено без змін, як такі, що відповідають приписам чинного законодавства України.

На підставі висновків Акту перевірки від 15.02.2019 №86/08-01-12-02/41399979, 19 березня 2019 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення – рішення:

№0003671202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в сумі 117102,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 29275,50 грн.;

№0003681202, яким позивачу зменшено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 1517,00 грн.

Не погодившись з правомірністю спірних податкових повідомлень – рішень, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС України від 14.06.2019 №27516/6/99-99-11-04-02-29 залишено без змін спірні податкові повідомлення – рішення, а скаргу платника податків – без задоволення.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень – рішень, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Стосовно твердження контролюючого органу про те, що перевіркою достовірності відображених показників в р.7 Декларації з ПДВ за листопад 2018 року встановлено порушення позивачем коригування податкових зобов`язань 118333,00 грн. за період листопад 2018 року, суд зазначає таке.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 20.05.2018 між ТОВ ПКП «Інструмент Спектр» - Постачальник та фізичною особою ОСОБА_1 – Покупець укладено договір поставки №200518-1, відповідно до пункту 1.1 якого, Постачальник зобов`язується поставити Покупцю товар, номенклатура, асортимент, комплектність та кількість якого визначаються у специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору (а.с.52).

23.05.2018 сторонами узгоджено та підписано Специфікацію №1 до договору №200518-1 від 20.05.2018, відповідно до якої Постачальник взяв на себе зобов`язання поставити Покупцю товар – портативний рентгено-флуоресцентний спектрометр сплавів виробництва Olympus NDT (США), модель Дельта Елемент у комплекті, кількість 2 шт.,з загальною вартістю 1 632 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 272000,00 грн. (а.с.53).

Відповідно до пункту 7 Специфікації №1 оплата здійснюється шляхом внесення 100% предоплати, а термін поставки – до 50 банківських днів з дня отримання передплати на рахунок Постачальника по узгодженню з Покупцем (пункт 8 Специфікації №1).

На виконання вимог вищезазначеного Договору та Специфікації, покупцем здійснено часткову передоплату за товар, а саме здійснено перерахування коштів за такими платіжними дорученнями: №2319720 від 23.05.2018 на суму 74500 грн.; №2334561 від 24.05.2018 на суму 149000грн.; №QS15654709 від 25.05.2018 на суму 149000 грн.; №QS16828809 від 29.05.2018 на суму 14900 грн.; №QS46065209 від 07.08.2018 на суму 34500 грн.; №QS147351909 від 10.08.2018 на суму 140000 грн.; №ПН26573 від 10.08.2018 на суму 58706,47 грн.; №QS47767209 від 13.08.2018 на суму139000 грн.; №ПН9873 від 13.08.2018 на суму 119500 грн.

Разом з тим, 01.11.2018 між ТОВ ПКП «Інструмент Спектр» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №200518-1 від 20.02.2018, відповідно до якої сторони домовились розірвати договір купівлі-продажу №200518-1 від 20.02.2018 з поверненням коштів до 28.02.2019 (а.с.54).

На виконання вищевказаної додаткової угоди позивачем повернуто суму грошових коштів, яка надійшла у якості передоплати за товар, за платіжними дорученнями: №639 від 12.11.2018 на суму 100000 грн.; №650 від 16.11.2018 на суму 210000 грн.; №663 від 29.11.2018 на суму 400000 грн. (а.с.77-79).

У зв`язку із повернення суми передоплати позивачем складено розрахунки коригування кількісних і вартісних показників, які зареєстровані в ЄРПН (а.с.80-99).

Суд зазначає, що відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 192.1 статті 192 ПК України, передбачено що, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зменшення суми податкових зобов`язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов`язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п.192.2 ст.192 ПК України).

Таким чином, повернення авансу за не отриманий товар і перегляд ціни на товар (зміна вартості товару) розглядаються як різні операції цивільно-правовим та податковим законодавством.

При поверненні авансу у зв`язку з розірванням угоди купівлі-продажу, операція з поставки товару не відбувається, відтак відсутній об`єкт оподаткування податком на додану вартість.

Тобто, якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ були визначені податкові зобов`язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг, а аванс повернуто, то він має право скласти розрахунок коригування та зменшити нараховану суму податкових зобов`язань з ПДВ оскільки відсутній об`єкт оподаткування податком на додану вартість.

Доводи контролюючого органу про те, що покупцем товару виступав засновник та директор ТОВ ПКП «Інструмент Спектр», як на підставу встановлення порушення, суд відхиляє, оскільки чинне податкове законодавство України не встановлює заборони на укладання договорів постачання фізичною особою з підприємством засновником якого є така фізична особа.

Також, слід звернути увагу і на ту обставину, що в запереченнях контролюючий орган посилається на те, що такі операції з постачання товарів використовуються позивачем для проведення транзитних фінансових потоків з метою зменшення податкових зобов`язань, проте, зазначене твердження є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідачем не наведено яким чином зазначеними діями було завдано шкоду Державному бюджету, або спричинено ухилення від сплати податків, тощо.

Враховуючи наведене, твердження податкового органу щодо порушення позивачем коригування податкових зобов`язань на суму 118333 грн. за листопад 2018 року є безпідставними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилання контролюючого органу на порушення вимог чинного законодавства під час взаємовідносин з ТОВ СУРП з іноземними інвестиціями «Лайт-Спектр», суд зазначає таке.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ СУРП з іноземними інвестиціями «Лайт-Спектр», без укладання договору у письмовій формі, з постачання товару – свердло кільцеве HSS 18,0x30,00 мм х Weldon 3/4, у кількості 2 шт., загальною вартістю 1716,00 грн., у т.ч. ПДВ 286,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів адміністративного суду надано рахунок на оплату від 02.08.2018 №316, видаткова накладна від 04.09.2018 №249, на підтвердження здійснення оплати товару надано засвідчену копію платіжного доручення від 14.08.2018 №496 (а.с.106-108).

Крім того, на підтвердження постачання придбаних товарно-матеріальних цінностей до матеріалів адміністративної справи надано експрес-накладну ТОВ «Нова пошта» (а.с.109).

Також, в матеріалах адміністративної справи міститься належним чином оформлена податкова накладна виписана ТОВ СУРП з іноземними інвестиціями «Лайт-Спектр» за результатами проведених господарських операцій.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ СУРП з іноземними інвестиціями «Лайт-Спектр» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ СУРП з іноземними інвестиціями «Лайт-Спектр».

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ СУРП з іноземними інвестиціями «Лайт-Спектр» не дійсними.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п.38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ СУРП з іноземними інвестиціями «Лайт-Спектр» з поставки товарів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо посилань представника контролюючого органу на те, що в еспрес-накладній не вказано конкретне найменування товару та не вказано конкретну адресу місця завантаження товару та адресу отримувача, то суд зазначає, що такий документ, як товарно-транспортна накладна, експрес-накладна не є тим первинним документом, на підставі якого формуються показники податкової та бухгалтерської звітності.

Суд зазначає, що відсутність транспортних документів та/або наявність неточностей у таких документах не може бути підставою для висновків про нереальність господарської операції.

Також, слід звернути увагу і на ту обставину, що транспортування товару здійснювалось за допомогою оператора поштового зв`язку «Нова пошта», а відповідно позивач не мав можливості впливати на заповнення товаросупровідного документа, а відтак і не може нести відповідальність за неточності в такому документі.

Стосовно посилання представника контролюючого органу на те, що під час перевірки не вдалось встановити походження товару, то суд зазначає, що взаємовідносини ТОВ СУРП з іноземними інвестиціями «Лайт-Спектр» з його контрагентами не були предметом податкової перевірки, а відповідно не можуть мати впливу на спірні правовідносини.

Суд зазначає, що для позивача вирішальним для формування показників податкової та бухгалтерської звітності, у зв`язку із придбанням товару у ТОВ СУРП з іноземними інвестиціями «Лайт-Спектр» є факт отримання товару та понесення витрат у зв`язку із такою господарською операцією.

Позивач, як покупець товару, не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час отримання товару відслідковувати його походження по всіх ланцюгах постачання до виробника товару.

Суд зауважує, що у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Суд звертає увагу на ту обставину, що податковим органом не вжито заходів з метою доведення складу податкового правопорушення, крім дублювання податкової інформації, викладеної в акті перевірки, які не є належним доказом у справі, зокрема не надано суду інших доказів на підтвердження складу податкового правопорушення (акти зустрічних звірок контрагентів, тощо).

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень – рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у зв`язку з чим такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги – задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство «Інструмент Спектр» (69037, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, 18-В, код ЄДРПОУ 41399979) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19.03.2019 №0003671202 та №0003681202.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційне підприємство «Інструмент Спектр» судовий збір в розмірі 2218,43 грн. (дві тисячі двісті вісімнадцять гривень 43 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.12.2019.

Суддя І.В. Новікова